Connect with us

В Україні

Бізнес в умовах карантину. Влада підтримує підприємців словами, а вони очікують конкретної допомоги

В умовах коронакризи, як не дивно, активізувалися представники малого та середнього бізнесу, що складають основу економічних підприємницьких відносин в країні. Їх цікавить буквально все, зокрема, як краще вести бухгалтерію — з бухгалтером у штаті чи на аутсорсингу? Теж саме стосується і юристів, економістів, різного роду експертів та аудиторів тощо. Доля багатьох із них залежить від стану інфраструктури бізнесу, його наближення до споживача. Нині в соціальних мережах з’являється все більше постів на підтримку міні-бізнесу— сімейних пекарень, маленьких виробництв крафтових сирів, домашніх соусів, кав’ярень, книгарень, перукарень, взуттєвиків, ремонтників та готельників. Водночас ви не знайдете закликів на підтримку певного бізнесу — аптечного, алкогольного, тютюнового, ігрового, енерго- та пального бізнесу тощо. Занадто висока в цих видах бізнесу доля готівки.

Щоб пережити цей економічно складний період, власники малого бізнесу радять клієнтам звертати увагу на продукцію один одного. На відміну від великих компаній зі значним обігом, малі фірми мають більш обмежені можливості, а їх власники вкладають у справу весь свій час, заощадження та натхнення. Характерно, що одразу після оголошення карантину багато з них запустили безкоштовну доставку товарів і послуг у будь-які локації в межах міст та містечок із забезпеченням засобів захисту та мінімізацією соціальних контактів. Продати автомобіль, влізти в борги, шити маски замість суконь — що тільки не робить малий український бізнес, аби лише вижити під час карантину. Але скорочень і збитків уникнути не вдається фактично нікому. Тому-то інтернет-магазини трансформуються в браун-мікси кави, кавових аксесуарів чи кур’єрську службу.

Далі про взаємодопомогу серед малих підприємців, яка на черзі. Карантин став серйозним викликом для невеличких українських виробництв, які базуються на ручній праці. Мабуть, тому криза зблизила виробників та шанувальників такої продукції. Як зазначив письменник Андрій Бондар, в багатьох країнах світу під час пандемії коронавірусу крафтові виробники отримують допомогу в рамках економічних програм. І завдяки такій підтримці бізнеси тримаються на плаву. Наші підприємці про це лише мріють, сподіваючись на себе і своїх локальних покупців. Бо насправді на українському ринку давно вистачає якісних вітчизняних товарів, а чимало українців досі обирають імпорт тільки через хибну впевненість, що там (за бугром) все краще і смачніше. Хоча варто зазначити, що в цілому бізнес скорочується, зменшується виручка від продажу товару, надання послуг чи виконання робіт. При тому, як зазначають експерти, ціни за товари, послуги або виконані роботи не йдуть у гору. Водночас зменшується й вартість оренди — надходження до бюджету, хоча звіти Податкової служби кажуть про протилежне. Та й інвестори нас почали цуратися. За даними Нацбанку, в поточному році спостерігається не приплив, а відтік з України прямих іноземних інвестицій — мінус 3,2 млрд доларів за січень—липень 2020 року! Та й навряд чи прийде фінансова допомога від Євросоюзу, бо ВВП країн ЄС у II кварталі 2020 року впав суттєво (на понад 14 %). Євростат підтверджує, що це найбільше падіння з початку ведення статистики (з 1995 року). Європейська економіка увійшла в рецесію і як довго вона триватиме — невідомо. Та повернемося на круга свої. На жаль, Кабмін Д. Шмигаля так до цих пір і не вирішив жодної ключової проблеми стагнації реального сектора економіки України. Й замість отримання інвестицій, українська влада нарощує кредитні борги, а жорсткі заходи карантину через коронавірус добивають залишки промислового виробництва і той самий малий і середній бізнес. На цьому тлі відбувається знецінення українських активів при заявленій масштабній приватизації. Тож влада й далі залазитиме в кредитні борги, аби покрити дефіцит держбюджету, чи встановлюватиме нові податки.

Криза COVID-19 суттєво посилила й існуючу нерівність: серед українців чимало людей втратили роботу, багато бізнесів закрилися або знаходяться на грані виживання. Й усе більше й більше підприємців пробують шукати справедливості та рівності перед законом, в тому числі в справі сплати податків. Внутрішні доходи держави підвищуються за рахунок перегляду існуючих податкових пільг, яких ще чимало в податковому законодавстві. Відмова від них — це не лише питання встановлення рівності та справедливості, це ще й питання розширення податкової бази та сплати податків тими, хто завжди жив за рахунок державної допомоги. А ті, хто ховає активи за кордоном, мають сплатити податки в країні їх виникнення, тобто тут, в Україні. З іншого боку, наразі активно розвивається цифрова економіка. Ефективне оподаткування цифрової торгівлі та запровадження мінімального рівня податків багатопрофільних підприємств безумовно закріпить потенціал для збільшення внутрішніх доходів держави, яка має, до того ж, протидіяти податковому шахрайству з ПДВ, акцизів та інших податків. Зрештою, це має бути завданням топ-чиновників, які отримують досить конкурентні, як на наш час, зарплати. Нам же своє робить, як казав класик. Держава обіцяє підтримку бізнесу. Тож чекаємо від Кабміну на реальні кроки, щоб реально підкріпити сказане конкретикою — політикою на підтримку малого й середнього бізнесу.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Удосконалювати законодавство у сфері судочинства береться нова робоча група ВРП

Вища рада правосуддя ініціювала створення робочої групи з удосконалення законодавства у сфері судоустрою і статусу суддів.

У межах робочої групи відбуватимуться обговорення нагальних питань діяльності судової влади, вирішення яких потребує удосконалення законодавства. Йдеться про реформування цивільного процесуального законодавства, кримінального процесуального законодавства, господарського процесуального законодавства, кодексу адміністративного судочинства та законодавства про судоустрій і статус суддів.

Діяльність робочої групи передбачатиме три етапи:

  • аналіз недоліків і прогалин законодавства та вироблення пропозицій щодо його удосконалення;
  • обговорення цих пропозицій з професійною суддівською спільнотою для формування узагальненої концепції;
  • представлення і обговорення узагальненої концепції на парламентських слуханнях та втілення її у змінах до процесуального законодавства і законодавства у сфері судоустрою і статусу суддів.

Читати далі

В Україні

Після самоізоляції учні не мають проходити тести та подавати документи про стан здоров’я

Відповідно до роз’яснення МОН від 24 вересня 2020 р. № 1/9-539 учні, їхні батьки та інші законні представники не зобов’язані подавати до закладу загальної середньої освіти документальні підтвердження щодо стану здоров’я учнів для продовження навчання після самоізоляції.

Згідно з постановою Уряду № 641 та постановою Головного державного санітарного лікаря № 50, для осіб, які мали контакт із хворим на COVID-19, строк самоізоляції становить 14 днів. У разі підтвердження випадку СОVID-19 в одного з учнів, усі інші учні відповідних класу або групи визнаються такими, що потребують самоізоляції.

Водночас відповідні акти не передбачають обмежень щодо відвідування закладів загальної середньої освіти у «зеленій», «жовтій» чи «помаранчевій» зонах учнями, які не є хворими, у яких відсутні будь-які ознаки або симптоми захворювання, зокрема, на СОVID-19, і які перебували на самоізоляції винятково через контакт із хворим на COVID-19.

Після спливу строку самоізоляції для зазначеної категорії учнів не передбачено обов’язкового проведення лабораторних тестувань, зокрема методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу.

Відповідно, законодавство України не встановлює обов’язку учнів, їхніх батьків та інших законних представників подавати до закладу загальної середньої освіти будь-які документальні підтвердження (довідки, висновки тощо) щодо стану здоров’я учнів для продовження ними навчання після завершення самоізоляції.

Читати далі

В Україні

З 28 вересня Київ – у «жовтій» зоні

На засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулося 24 вересня, було затверджено рішення про перегляд рівнів епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Крім того, з урахуванням наданих регіональними комісіями ТЕБ та НС пропозицій на територіях, де встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 встановлено обмеження з переліку, визначеного постановою Кабінету Міністрів № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Новий розподіл набуде чинності з 00:00 28 вересня 2020 р. протягом 14 днів.

Зокрема, до:

  • червоної зони потрапили м. Тернопіль та м. Бережани;
  • помаранчевої зони – м. Ужгород, м. Обухів, м. Івано-Франківськ, м. Харків, м. Чернівці;
  • жовтої зони – м. Київ, м. Луцьк, м. Житомир, м. Львів, м. Одеса.

Ознайомитись епідемічними рівнями в інших населених пунктах і регіонах можна за посиланням.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram