Connect with us

В Україні

Бюджетна несумісність, або Де державний менеджмент візьме необхідні мільярди?

Дата публікації:

Звісно, нічого особистого проти нинішніх топ-менеджерів державних підприємств або провідних приватних структур я не маю, бо з ними не знайомий, хоча й чув про їхні статки, проекти, плани покриття збитків, що раптом виникли ще рік тому, на, здавалося б, придатному бюджетному небосхилі.

Та зараз бюджет «завис». І його проблеми не у витратах на місцеві вибори, Сovid чи президентській програмі «Велике будівництво». Дірка в бюджеті, то не бублик і не порожнина за парканом. Це — реальна проблема для України, яку доведеться закривати скоріше всього без закордоної допомоги.

І рішення тут може бути лише одне (якщо говорити про конструктивні кроки) — різке зниження видатків на державний апарат й адміністративно-управлінські витрати. Адже дефіцит бюджету сягнув 7,5% — це рекорд останніх років, починаючи з надзвичайно важкого 2014-го, коли відбулася анексія Криму та почалася війна на Донбасі. Тоді бюджетний дефіцит сягнув майже 5 відсотків ВВП.

В абсолютних цифрах «дірка» в кошторисі цього року становить майже 300 млрд грн. Це приблизно стільки коштів, скільки їх у своєму бюджеті мають разом Пенсійний фонд та Міністерство оборони — найбільші розпорядники бюджетних грошей цьогоріч. Зростання бюджетного дефіциту означає, що країна не покриває своїх видатків, що треба або більше заробляти, або, повторюся, значно скорочувати видатки.

Водночас наразі спостерігається протилежна тенденція. Так, витрати на утримання Офісу Президента в проекті держбюджету на 2021 рік збільшено майже на 40%, оскільки Міністерство фінансів побачило диспропорцію в зарплатах держчиновників. І замість скорочень видатків у всьому держсекторі вирішили їх збільшити, «щоб подолати вказану диспропорцію» в заробітках чиновників міністерств, Офісу Президента, апарату Верховної Ради, секретаріату Кабміну. Як заявляв міністр фінансів Сергій Марченко: «Ми вирішили збільшити заробітну плату посадовців Офісу Президента, і це рішення вже прийнято, бо в заробітках його працівників бачили диспропорцію». А щоб ні в кого це не викликало заперечень було вирішено також підвищити й «мінімалку». І якщо перший крок — це явна політика, то другий — відвертий популізм.

Свого часу майбутній Президент України говорив попереднику: «Я не ваш опонент, я — ваш вирок». Від цієї фрази Володимира Зеленського можна починати відлік нової доби в українській політиці, економіці, державному менеджменті. Так, виник новий кадровий підхід, що має кілька важливих наслідків, які тепер визначають нову політичну культуру. Більшість кадрових питань вирішуються нині главою держави на користь людей, з якими йому комфортно. При тому здається, що часом особиста симпатія й відданість, підкреслена лояльністю та готовністю йти на компроміси ставали більш пріоритетними, ніж професіоналізм кандидатів. Та ж готовність чути першу особу, показна лояльність до неї піднесла свого часу О. Гончарука до крісла прем’єра, а А. Богдана привела на Банкову.

Комплекс вдячності, кажуть психологи, став основною консолідуючою силою нової еліти. Проте зараз нинішня влада, а з нею і країна, поступово, але неухильно, входять у глибоку й системну кризу, найперша ознака чого — бюджетний процес стає дедалі несуміснішим із вимогами, що пред’являються до державного менеджменту. Візьмемо того ж А. Коболєва, який уже протягом 6-ти років очолює найбільшу за доходами (в минулі роки) компанію в Україні, яка до того ж, відноситься до компаній критичної інфраструктури держави. І коли людина, що стоїть на чолі такої стратегічної структури, на всю, найбіднішу в Європі країну відверто розповідає, що він усі свої премії за роботу голови правління НАК «Нафтогаз України» в розмірі восьми мільйонів доларів відправляє в Америку своїй мамі, бо тут, в Україні, він побоюється їх зберігати. Ми всі це сприймаємо мовчки, бо вважаємо, що посадовець на це має право, оскільки професійно керує прибутковою компанією. Тепер можна сказати керував. Так. Бо після проведення аудиту Нафтогазу з’ясувалося, що ревізори нарахували недоліків та фінансових порушень у роботі НАКУ на понад 225 млрд гривень, що призвело до прямих втрат компанії на суму в понад 75 млрд. Тобто з’ясувалося, що протягом наступних 4-х років Нафтогаз нестиме збитки на суму в понад 20 млрд грн щорічно. Тим часом цьому «зірковому кадру» (А. Коболєву) продовжено контракт ще на 4 роки. Як кажуть, якщо зірка «спалахує», то це комусь потрібно…

Водночас якщо Нафтогаз визнано збитковим, то що вже казати про інші держкомпанії? А з такими витратами на службові потреби здолати бюджетний дефіцит при тотальному нехтуванні вимог того самого бюджету практично неможливо. Великий вибух популізму може призвести до соціального вибуху. Таке вже було в історії неодноразово. Тому в цьому випадку можна порадити владі лише одне: не спиратися на лояльність, а залучати до менеджменту перевірені кадри, які не крадуть і не вимагають супергонорарів у часи, коли країна бідна як та сіра миша.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Мін’юст збирає пропозиції щодо гендерно-правової експертизи законодавства у 2021 р.

Опубліковано

on

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення гендерно-правової експертизи» від 28 листопада 2018 р. № 997 Міністерство юстиції України формує План проведення гендерно-правової експертизи законодавства на 2021 р.

План проведення гендерно-правової експертизи законодавства на відповідний рік складається на підставі пропозицій щодо проведення гендерно-правової експертизи, які надійшли від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян.

Пропозиції у вигляді переліку нормативно-правових актів, які потребують здійснення експертизи, для формування Плану, Мін’юст просить надсилати до 9 грудня 2020 р. на електронну адресу: a.batychko@minjust.gov.ua.

Читати далі

В Україні

Судам рекомендовано надсилати кореспонденцію е-поштою

Опубліковано

on

Державна судова адміністрація України рекомендувала судам  надсилати поштову кореспонденцію в електронному вигляді.

Така необхідність виникла через критичну ситуацією з фінансовим забезпеченням діяльності судів у 2020 р., зокрема у частині асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції.

У рекомендаціях ідеться про відправку всієї службової кореспонденції (окрім процесуальних документів) виключно в електронному вигляді на адреси електронної пошти у разі надсилання кореспонденції:

– у відповідь на листи, що надійшли до суду електронною поштою, або в попередніх листах таких адресатів вказана адреса електронної пошти для можливого листування;

– органам державної (місцевої) влади чи іншим юридичним особам, використовуючи при цьому адресу електронної пошти, вказаної на офіційних сайтах чи на бланках листів відповідних юридичних осіб.

Щодо процесуальних документів, то в електронному вигляді вони надсилаються:

– стороні у справі за її письмовою заявою, на адресу електронної пошти, вказаної у відповідній заяві;

– державним (місцевим) органам влади на їх адресу електронної пошти, вказаної на офіційних сайтах чи на бланках листів, попередньо узгодивши можливість такого надсилання (шляхом обміну листами чи використовуючи інший спосіб письмового підтвердження).

Важливо, що у разі надсилання кореспонденції на адресу електронної пошти, необхідно в обов’язковому порядку підписувати її кваліфікованим електронним підписом відповідної посадової особи суду.

Окрім цього, сторони у справі для отримання повідомлень від суду мають можливість користуватися сервісом «Електронний суд» (для осіб, які зареєстровані в підсистемі, повідомлення, повістки, судові рішення та інші процесуальні документи надсилаються в електронному вигляді автоматично), інші особи, які не зареєстровані в «особистому кабінеті», можуть подати заяву про надсилання їм процесуальних документів на електронну пошту, а також судових викликів і повідомлень – у вигляді SMS (у разі відсутності в учасника електронної пошти).

Читати далі

В Україні

Держдопомогу під час карантину можна буде отримати через «Дію»

Опубліковано

on

Програму підтримки бізнесу за ініціативи Президента України прийнято сьогодні Урядом та спрямовано на розгляд до Верховної Ради.

Ухвалені рішення передбачають:

– допомогу ФОП та найманим працівникам, що працюють у сферах діяльності, які можуть бути закритими через карантин;

– програму збереження робочих місць. У разі посилення карантину роботодавці зможуть отримати до 8 тис. грн одноразової матеріальної допомоги на кожного працівника, робочий час якого скорочено/буде скорочено;

– ініціативи щодо ЄСВ. Підприємства, що зупиняють роботу в разі запровадження жорсткого карантину, отримають компенсацію витрат на сплату єдиного соціального внеску за найманих працівників.

Таку допомогу в розмірі 8 тис. грн можна буде отримати на порталі та в застосунку Дія. Для цього потрібно лише подати заявку, на заповнення якої піде до 5 хвилин часу.

Після заповнення заяви та перевірки її у реєстрах Пенсійного Фонду України заявник отримає матеріальну допомогу на свій рахунок. Загалом очікується, що послугою скористаються 1,6 млн українців.

Умови отримання допомоги для найманого працівника:

– наявність даних у реєстрі;

–  перебування в трудових відносинах з роботодавцем більше 3 місяців;

– роботодавець за працівника впродовж останніх 3 місяців сплатив ЄСВ (Єдиний соцвнесок);

– місячна оплата праці працівника не перевищує 30 тис. грн (станом на жовтень 2020 р.).

Умови отримання допомоги для ФОП:

– наявність даних у реєстрі;

– має бути сплачений ЄСВ за 2 перші квартали 2020 року;

– строк реєстрації повинен бути не менший, ніж 3 місяці до моменту подання заяви на отримання допомоги.

Допомогу отримають ФОП або працівники, якщо їх роботодавець має одну з 6-ти категорій КВЕД:

– 47 – роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами;

– 55 – тимчасове розміщування;

– 56 – діяльність із забезпечення стравами та напоями;

– 59.14 – демонстрація кінофільмів;

– 90 – діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг;

– 93 – діяльність у сфері спорту, організування відпочинку та розваг.

Одна з 6 категорій КВЕД має бути заявлена першою у реєстраційних відомостях станом на 31 жовтня 2020 р.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram