Connect with us

В Україні

Бюджетна несумісність, або Де державний менеджмент візьме необхідні мільярди?

Дата публікації:

Звісно, нічого особистого проти нинішніх топ-менеджерів державних підприємств або провідних приватних структур я не маю, бо з ними не знайомий, хоча й чув про їхні статки, проекти, плани покриття збитків, що раптом виникли ще рік тому, на, здавалося б, придатному бюджетному небосхилі.

Та зараз бюджет «завис». І його проблеми не у витратах на місцеві вибори, Сovid чи президентській програмі «Велике будівництво». Дірка в бюджеті, то не бублик і не порожнина за парканом. Це — реальна проблема для України, яку доведеться закривати скоріше всього без закордоної допомоги.

І рішення тут може бути лише одне (якщо говорити про конструктивні кроки) — різке зниження видатків на державний апарат й адміністративно-управлінські витрати. Адже дефіцит бюджету сягнув 7,5% — це рекорд останніх років, починаючи з надзвичайно важкого 2014-го, коли відбулася анексія Криму та почалася війна на Донбасі. Тоді бюджетний дефіцит сягнув майже 5 відсотків ВВП.

В абсолютних цифрах «дірка» в кошторисі цього року становить майже 300 млрд грн. Це приблизно стільки коштів, скільки їх у своєму бюджеті мають разом Пенсійний фонд та Міністерство оборони — найбільші розпорядники бюджетних грошей цьогоріч. Зростання бюджетного дефіциту означає, що країна не покриває своїх видатків, що треба або більше заробляти, або, повторюся, значно скорочувати видатки.

Водночас наразі спостерігається протилежна тенденція. Так, витрати на утримання Офісу Президента в проекті держбюджету на 2021 рік збільшено майже на 40%, оскільки Міністерство фінансів побачило диспропорцію в зарплатах держчиновників. І замість скорочень видатків у всьому держсекторі вирішили їх збільшити, «щоб подолати вказану диспропорцію» в заробітках чиновників міністерств, Офісу Президента, апарату Верховної Ради, секретаріату Кабміну. Як заявляв міністр фінансів Сергій Марченко: «Ми вирішили збільшити заробітну плату посадовців Офісу Президента, і це рішення вже прийнято, бо в заробітках його працівників бачили диспропорцію». А щоб ні в кого це не викликало заперечень було вирішено також підвищити й «мінімалку». І якщо перший крок — це явна політика, то другий — відвертий популізм.

Свого часу майбутній Президент України говорив попереднику: «Я не ваш опонент, я — ваш вирок». Від цієї фрази Володимира Зеленського можна починати відлік нової доби в українській політиці, економіці, державному менеджменті. Так, виник новий кадровий підхід, що має кілька важливих наслідків, які тепер визначають нову політичну культуру. Більшість кадрових питань вирішуються нині главою держави на користь людей, з якими йому комфортно. При тому здається, що часом особиста симпатія й відданість, підкреслена лояльністю та готовністю йти на компроміси ставали більш пріоритетними, ніж професіоналізм кандидатів. Та ж готовність чути першу особу, показна лояльність до неї піднесла свого часу О. Гончарука до крісла прем’єра, а А. Богдана привела на Банкову.

Комплекс вдячності, кажуть психологи, став основною консолідуючою силою нової еліти. Проте зараз нинішня влада, а з нею і країна, поступово, але неухильно, входять у глибоку й системну кризу, найперша ознака чого — бюджетний процес стає дедалі несуміснішим із вимогами, що пред’являються до державного менеджменту. Візьмемо того ж А. Коболєва, який уже протягом 6-ти років очолює найбільшу за доходами (в минулі роки) компанію в Україні, яка до того ж, відноситься до компаній критичної інфраструктури держави. І коли людина, що стоїть на чолі такої стратегічної структури, на всю, найбіднішу в Європі країну відверто розповідає, що він усі свої премії за роботу голови правління НАК «Нафтогаз України» в розмірі восьми мільйонів доларів відправляє в Америку своїй мамі, бо тут, в Україні, він побоюється їх зберігати. Ми всі це сприймаємо мовчки, бо вважаємо, що посадовець на це має право, оскільки професійно керує прибутковою компанією. Тепер можна сказати керував. Так. Бо після проведення аудиту Нафтогазу з’ясувалося, що ревізори нарахували недоліків та фінансових порушень у роботі НАКУ на понад 225 млрд гривень, що призвело до прямих втрат компанії на суму в понад 75 млрд. Тобто з’ясувалося, що протягом наступних 4-х років Нафтогаз нестиме збитки на суму в понад 20 млрд грн щорічно. Тим часом цьому «зірковому кадру» (А. Коболєву) продовжено контракт ще на 4 роки. Як кажуть, якщо зірка «спалахує», то це комусь потрібно…

Водночас якщо Нафтогаз визнано збитковим, то що вже казати про інші держкомпанії? А з такими витратами на службові потреби здолати бюджетний дефіцит при тотальному нехтуванні вимог того самого бюджету практично неможливо. Великий вибух популізму може призвести до соціального вибуху. Таке вже було в історії неодноразово. Тому в цьому випадку можна порадити владі лише одне: не спиратися на лояльність, а залучати до менеджменту перевірені кадри, які не крадуть і не вимагають супергонорарів у часи, коли країна бідна як та сіра миша.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Інтернет-посилання на містобудівні умови та обмеження можна долучати до офіційних звернень та запитів

Опубліковано

on

Як пояснив заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА, начальник управління адміністративних послуг Юрій Тацій, інтернет-посилання на містобудівні умови та обмеження, опубліковані на сайті містобудівного кадастру, можна подавати у запитах до держустанов.

Згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дані містобудівних кадастрів є офіційними відомостями, які, зокрема, використовуються для задоволення інформаційних потреб державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Так, громадяни можуть складати офіційні звернення та запити, долучаючи до них таку інформацію:

– посилання на містобудівні умови та обмеження, оприлюднені на сайті містобудівного кадастру;

– скріни ділянок, зображених на мапах ресурсу.

Містобудівні документи оприлюднені на сайті у форматі .pdf, їх можна завантажити і, у разі необхідності, для складання запиту долучити, як додаток.

Існують інші офіційні ресурси, серед яких – Портал державної електронної системи у сфері будівництва. Посилання на містобуди, опубліковані на цьому сайті, також можна додавати до офіційних запитів або ж завантажувати та використовувати для власних потреб.

Читати далі

В Україні

Звітність з ПДФО та ЄСВ об’єднали в одну форму

Опубліковано

on

Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що наказом Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» від 15 грудня 2020 р. № 773 викладено у новій редакції податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

Оновлена форма – «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» – фактично включила до свого складу таблиці Звіту з ЄСВ.

Такий Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Розрахунок складається із:

– заголовної частини;

– додатка 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;

– додатка 2, який формується та подається лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення;

– додатка 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;

– додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;

– додатка 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;

<- додатка 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Розрахунок за формою, затвердженою цим наказом, перший раз подається за I квартал 2021 р.

Також пропонуємо ознайомитись з Інформаційним листом Нотаріальної палати України «Щодо змін форми податкового розрахунку 1ДФ та подання звітності» від 15 січня 2021 р.

Читати далі

В Україні

Понад 67 млрд грн не використано з держбюджету 2020 р.

Опубліковано

on

Як заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, попри перевиконання плану доходів державного бюджету за 2020 р., видатки менші плану на понад 67 млрд грн.

«Недоліки планування низки бюджетних програм та неефективні управлінські рішення при використанні бюджетних коштів призвели до невиконання плану видатків на 5% – 67,3 млрд грн», – зауважив В. Пацкан.

За його словами, менше запланованого здійснено видатків за бюджетними програмами МОЗ – на 10,5 млрд грн (7,7%). З них, 2,7 млрд грн – на відшкодування витрат на медобслуговування населення внаслідок оплати фактично наданих послуг, 2,4 млрд грн – на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров’я, 2,1 млрд грн – на закупівлю засобів індивідуального заходу, тестів, обладнання та доплати працівникам лабораторій МОЗ (кошти Фонду боротьби з COVID-19), 1 млрд грн – на закупівлю медикаментів і лікарських засобів через довготривалі процедури закупівель.

Менше запланованого на 5,8 млрд грн витратило Мінсоцполітики за бюджетними програмами, зокрема, що здійснюються за рахунок коштів Фонду боротьби з COVID-19, на надання Пенсійним фондом України одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, – на 4,7 млрд грн (56%), фінансової допомоги Фонду соцстрахування України для виплат медпрацівникам та членам їхніх сімей – майже на 171 млн грн (73%).

Також Голова Рахункової палати зазначив, що доходи державного бюджету у 2020 р. становили 1 трлн 76 млрд грн, що на 9 млрд грн (0,8%) більше плану.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram