Чи дійсно метою нового закону «Про валюту» є вільне проведення валютних операцій?

Президент України П. Порошенко підписав і направив до ВР законопроект із короткою та багатообіцяючою назвою «Про валюту», розроблений Національним банком України. Про підтримку законопроекту Урядом заявив і Прем’єр-міністр України В. Гройсман.

Із самої назви зрозуміло, що законопроект рамковий. І насправді, документ короткий, значна частина регулювання передається його розробнику – НБУ.

Хоча цим Законом планується замінити відверто застарілі Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» 1993 року та Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 1994 року, широкі повноваження регулятора і далі залишаться цілком зручним інструментом для притлумлення ліберального гасла, яке начебто відбиває його революційність у справі розкріпачення валютного регулювання: «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Цю фразу хочеться продовжити словами «… чи Національним банком» після того, як натрапляєш у тексті на такі норми:

• ч. 3 ст. 5 «У передбачених цим Законом випадках Національний банк України має право запроваджувати заходи захисту, у тому числі встановлювати різні режими регулювання валютних операцій для різних суб’єктів валютних операцій»,
• ч 4 ст. 9 «Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей визначає Національний банк України»,
• ч. 3 ст. 10 «Порядок видачі ліцензій, підстави для відмови у видачі ліцензій, а також для призупинення дії чи відкликання ліцензій, установлює Національний банк України»,
• ч. 4 ст. 11 «Національний банк України визначає докладний зміст, форми, періодичність та строки, спосіб, порядок подання звітності…»,
• ч. 8 ст. 12 «Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду визначає Національний банк України».

І нарешті:

«Стаття 13. Заходи захисту

1. Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, тиску на платіжний баланс України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни має право запроваджувати заходи захисту у виді:

1. обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті;
2. установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
3. установлення особливостей проведення операцій, пов’язаних із рухом капіталу;
4. запровадження спеціальних дозволів на проведення окремих валютних операцій;
5. резервування коштів за валютними операціями;
6. інших заходів, визначених статтею 7-1 Закону України “Про Національний банк України».

Аналогічні «уповноважуючі» НБУ зміни внесено Прикінцевими та перехідними положеннями до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Леонід Лазебний,
журналіст

Поділитися

Твітнути