В Україні
Чи можуть виселити з квартири через борги за комуналку?
На житло боржника, який не сплачує за комунальні послуги, можуть накласти арешт.
Несплата за комунальні послуги не є підставою для виселення з житла, але на нерухомість боржника можуть накласти арешт. Про це повідомляється на Facebook-сторінці Міністерства юстиції.
В якому випадку на майно боржника можуть накласти арешт? Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звернеться до суду (для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження). Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які й розпочнуть примусове стягнення боргу, в тому числі шляхом накладення арешту на майно. Якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (зараз це 5 тис. грн х 20 = 100 тис. грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт.
Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (до 100 тис. грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. В такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Чи можуть припинити надання житлово-комунальних послуг в разі несплати? Законодавством не передбачена можливість припинення постачання тепла та холодної води, а також водовідведення населенню за борги. В разі наявності в споживача заборгованості надавач цих послуг може звертатися для стягнення до суду. Натомість постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг.
Чи можуть нараховувати пеню в разі несплати за комуналку? Житлово-комунальні послуги (постачання води, газу, електроенергії, тепла, утримання будинку, вивіз сміття) відповідні компанії повинні надавати вчасно, регулярно та якісно. А споживачі цих послуг зобов’язані вчасно платити за спожиті послуги. Якщо споживач вчасно не сплачує за комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. В разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня після завершення граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії, або в разі наявності в споживача заборгованості з оплати праці (наявність заборгованості з оплати праці має бути підтверджена належним чином).
Додамо, що в червні цього року у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який передбачає введення заборони на виїзд за кордон для осіб, які мають борги за комуналку.
Джерело: Юридичний вісник України
