Міністерством фінансів розроблено Концепцію впровадження електронного аудиту (е-аудиту) для платників податків.

Метою Концепції є перехід до якісно нового рівня здійснення контрольно-перевірочної роботи.

Інструмент електронного аудиту платників податків запроваджено в різних країнах світу і з кожним роком він доводить свою ефективність, – переконані у Міністерстві.

Такий механізм базується на інформації, отриманій від платників податків у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T), розробленого Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Цей файл є легким у використанні та призначений для здійснення заходів податкового контролю із застосовуванням спеціалізованого програмного забезпечення.

Автоматизована обробка отриманого аудиторського файлу надасть можливості для швидкого виявлення найбільш ризикових як суб’єктів (платників податків), так і об’єктів (транзакцій) для податкових перевірок.

Результати такої обробки можуть бути використані для оперативного виправлення виявлених розбіжностей платниками податків, або під час відбору платників податків для проведення податкової перевірки.

Ознайомитись з презентацією Концепції можна за посиланням.

Для імплементації Рамкової Директиви ЄС про морську стратегію Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів підготувало проект Морської природоохоронної стратегії України, яким передбачено заходи для поетапного досягнення та підтримки доброго екологічного стану морського середовища.

Стратегія передбачає розроблення:

• морських національних планів дій для досягнення та підтримки доброго екологічного стану Азовського і Чорного морів на період 2022-2027 та 2028-2034 роки;
• програми державного екологічного моніторингу морів України;
• порядку розроблення і затвердження Планів інтегрованого управління прибережними територіями;
• планів інтегрованого управління прибережними територіями Азовського і Чорного морів;
• Національної доповіді про досягнення доброго екологічного стану Азовського та Чорного морів.

Пропозиції та зауваження до проекту надсилати до 25 грудня 2020 р. на е-mail: bon@mepr.gov.ua.

Міністерство освіти і науки спільно з Державною службою якості освіти розробили методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти.

Відповідно до рекомендацій система забезпечення якісної освіти у школі повинна мати не лише зовнішні стимули (ЗНО, інституційний аудит, атестація та сертифікація педагогічних працівників тощо), а й внутрішні інструменти.

Процеси навчання та управління школою можуть якісно вдосконалюватися самою школою. Для цього необхідно мати:

• стратегію забезпечення якості освіти;
• необхідні ресурси для організації навчання, інклюзивне освітнє середовище;
• прозору систему оцінювання учнів, педагогічних працівників і директора;
• механізми забезпечення академічної доброчесності;
• сучасну інформаційну систему управління школою.

Також важливо розвивати партнерство учнів і вчителів, забезпечувати рівність і протидіяти булінгу (цькуванню), допомагати учням реалізувати індивідуальну освітню траєкторію, створювати для вчителів умови для професійного зростання.

Крім того, школа може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на особливості її діяльності та потреби учасників освітнього процесу. Водночас важливим є розуміння, сприйняття та спільна реалізація таких орієнтирів учителями, учнями та їхніми батьками.

У школі також доцільно проводити самооцінювання та вимірювати якість освіти. Для цього школа може розробити свої критерії та індикатори або скористатися системою оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Можуть використовуватися різні методи збору інформації для аналізу та оцінювання: анкетування або індивідуальне інтерв’ю з учнями, батьками та вчителями, дослідження у фокус-групах, спостереження за ходом уроку та освітнім середовищем, внутрішні моніторинги тощо.

Результати самооцінювання також варто обговорювати з учнями, батьками та вчителями. До обговорення можна залучити експертів у сфері шкільної освіти і орган управління освіти (наприклад, у разі потреби покращити матеріальну базу школи, додатково виділити кошти на навчання вчителів).

Оприлюднення результатів самооцінювання засвідчить прозорість та інформаційну відкритість школи.