В Україні
Дані про залишки кисню в лікарнях збиратимуть через чат боти
Як повідомив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр цифрової трансформації, в Україні запрацюють чат бот для координації госпіталізації та відкрита дошка вільних місць, електронні направлення на ПЛР-тестування та інші сервіси для протидії поширенню коронавірусу.
Зокрема Мінцифра:
– спрощує процес оперативної госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Міністерство спільно з МОЗ збиратиме дані про наявність місць, госпіталізованих та виписаних пацієнтів, запаси кисню в лікарнях в режимі реального часу через чат боти та дашборди. Інформація відображатиметься для диспетчерів швидких та сімейних лікарів. Завдяки цим інструментам вони будуть розуміти, куди можна направляти пацієнта на госпіталізацію;
– оновлює та вдосконалює мобільний застосунок для контролю самоізоляції «Вдома». Зокрема, люди зможуть вказувати симптоми, які будуть оброблятися Центром громадського здоров’я. Завдяки цьому можна буде розвантажити сімейних лікарів, а також оперативно відстежувати інформацію про погіршення стану здоров’я;
– запроваджує е-направлення на ПЛР-тестування. Наразі е-направлення вже працюють у поліклініках. На черзі – лікарні швидкої допомоги та стаціонарні лікарні. У такий спосіб можемо оперативно відстежувати інформацію щодо результатів тестування та термінів дії тесту;
– розробляє систему впровадження системи QR-кодів, що допомагатиме українцям зрозуміти, чи мали вони контакт з носієм коронавірусної інфекції у громадських місцях. Система QR-кодів потенційно працюватиме у громадських закладах, де епідеміологічно вищий ризик поширення COVID-19.
В Україні
Планові заходи з державного контролю до кінця карантину не проводяться, а позапланові – можна
Державна регуляторна служба нагадує, що наразі діє заборона (мораторій) на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
– за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
– у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Читайте також: Суб’єктів господарювання сповіщатимуть про перевірки через е-кабінет
Отже, до завершення дії карантину забороняються планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) майже в усіх сферах господарської діяльності, крім вищезазначених.
Також Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлює, що органам контролю у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Водночас законодавством не встановлено обмеження на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Нагадаємо, використання пестицидів та агрохімікатів перевірять поза планом
В Україні
Відмова працівників від вакцинації не складає порушення трудової дисципліни
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України розглянув проект наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» і не підтримує його прийняття.
Читайте також: Щеплення від COVID-19 будуть обов’язковими для працівників органів влади і освітян
Проект суперечить національним та міжнародним нормативно-правовим актам, згідно з якими вакцинація є добровільною, а застосування до працівника заходів примусу та/або дисциплінарного стягнення за відмову вакцинуватися від хвороби COVID-19, викликаної вірусом SARS-CoV-2 є неправомірним.
Зокрема ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.
Крім того, у п. 3 своєї Резолюції 2361 (2021) Парламентська асамблея Ради Європи закликає та рекомендує інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не може зазнавати політичного соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації, а також забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію.
Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Разом з тим, п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій зазначено, що порушення трудової дисципліни – це невиконання чи неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків.
Отже, відмова працівників від вакцинації не може вважатися порушенням трудової дисципліни.
Крім цього, Дорожньою картою з впровадження вакцинації від гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- СоV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID- 19 в Україні у 2021- 2022 роках, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я від 24 грудня 2020 р. № 3018, встановлено, що вакцинація від коронавірусної хвороби СОVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.
Нагадаємо, щеплення від COVID-19 будуть обов’язковими, але не для всіх
В Україні
Топ-3 екологічні проблеми України
Нестача питної води, забруднення повітря та відходи — ці проблеми є найбільш нагальними для українців згідно з результатами роботи Держекоінспекції та згідно з опитуванням Інституту Горшеніна та Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.
Читайте також: Запроваджується екологічне страхування
Про це повідомив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. «Так, згідно з результатами опитування, в Україні серед екологічних проблем, якими найбільше переймаються респонденти — забруднення водойм та дефіцит питної води (51,0%), зростання кількості побутових та промислових відходів (45,9%) та забруднення атмосферного повітря (38,1%).
Ці дані корелюються і з результатами роботи Держекоінспекції. Зокрема, протягом минулого року ДЕІ провела найбільше перевірок у сфері поводження з відходами та в частині атмосферного повітря. А у сфері водних ресурсів інспекція за рік розрахувала понад 188 мільйонів гривень збитків за такі порушення, як скиди забруднюючих речовин у водойми, засмічення річок тощо», — зазначив Андрій Мальований.
Відповідальність за ці проблеми українці, відповідно до підсумків опитування, здебільшого покладають на місцеву владу. Про це заявили 63,7% відсотків респондентів. «І справді, в багатьох питаннях місцева влада на сьогоднішній день діє неефективно. Наприклад, зараз 22% населення не мають доступу до системи централізованого вивозу сміття, яку мають організовувати органи місцевого самоврядування. Крім того, Держекоінспекція неодноразово фіксувала кричущі випадки недотримання природоохоронного законодавства, які допускаються органами місцевої влади. Так, торік ДЕІ подала до суду на Львівську міську раду та Львівську обласну державну адміністрацію з вимогою усунути низку порушень у сфері поводження з відходами», — додав посадовець.
Читайте також: Випадки скидання бруду в море спільно виявлятимуть Держекоінспекція та адміністрації морських портів
За його словами, подібні випадки стаються, зокрема, тому, що в Україні досі існують штрафи, розміром 85 гривень. «Такі мізерні суми не можуть сприяти тому, щоб посадові особи утримувалися від порушень. Аби ситуація змінилася і влада на місцях почала діяти ефективніше, необхідно збільшувати штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства», — сказав Андрій Мальований, додавши, що наразі весь світ приходить до розуміння важливості захисту довкілля. Зокрема, Європейський Союз розпочав втілення амбітного Європейського зеленого курсу, який переставить всі галузі людської діяльності на рейки сталого розвитку.
Читайте також: Екоінспекції посилять контроль
Джерело: Юридичний вісник України
-
В Україні6 днів томуЩеплення від COVID-19 будуть обов’язковими, але не для всіх
-
В Україні10 години томуВідмова працівників від вакцинації не складає порушення трудової дисципліни
-
Законодавство5 днів томуНотаріус накладатиме заборону відчуження майна за заявою органу опіки та піклування
-
Законодавство4 дні томуНові норми часу для планування та обліку навчальної роботи в закладів фахової передвищої освіти
-
В Україні1 день томуЩеплення від COVID-19 будуть обов’язковими для працівників органів влади і освітян
-
Законодавство6 днів томуДитячі садочки та початкова школа працюватимуть незалежно від рівня карантину
