В Україні
Досвіду української державотворчої нації вистачить на декілька держав
За тридцять років незалежності наша державотворча нація подорослішала і вже стала старшою за свою державу. За пережитим досвідом, особливо в останні вісім місяців, нам усім уже можна дати за п’ятдесят. Це дійсний досвід набуття терпіння, мудрості, державотворчого зростання. Безумовно, це накладає величезний обов’язок на кожне з поколінь українців пришвидчитися у своїх справах, поспішити зробити свій внесок у відновлення країни. На думку спеціалістів, нація не просто дорослішає, вона за дев’ять місяців війни постаріла на 10– 20 років за всіма медичними показниками!
Читайте також: Національні меншини – невід’ємні, інтегровані частини українського суспільства
Незважаючи на критичні настрої щодо саркастичних заяв керівника РНБО Олексія Данилова, більшість нині погоджується з ним у тому, що найкраще та найефективніше вирішення, скажімо, гарячої енергетичної проблеми для України — ракети дальністю 800 і більше км й це дозволить значно заощадити на генераторах. На жаль, Німеччина наразі поки не хоче передавати системи ППО Patriot Україні, мовляв, краще залишити ЗРК в інтегрованій системі НАТО.
Іншої думки віце-прем’єр, міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак, який пропонував Німеччині розмістити свої зенітно-ракетні комплекси Patriot не в Польщі, а в Україні, а раніше з такою самою ідеєю виступив голова правлячої партії Польщі «Право та Справедливість» (PiS) Ярослав Качинський.
Тим часом Міноборони повідомляє сумну статистику: з початку війни росія завдала понад 16 тисяч ракетних ударів по Україні, 97% російських цілей — цивільні об’єкти. Розуміючи це, усі ми почали жити більше за законами фізики, аніж за правничими законами, і будемо більше цінувати електриків, інженерів, будівельників, ніж юристів. Хоча дехто з представників правничого цеху все ж продовжує жити за старими уявленнями про свій професійний обов’язок, правничу честь і гідність.
Нещодавно Голова Верховної Ради, академік Національної академії правових наук України Руслан Стефанчук заявив, що не вбачає реальної можливості виключити віртуальних політиків і депутатів зі складу ВРУ, бо це потребує змін до Основного Закону України. Хоча виключення зрадників-парламентарів зі складу законодавчого органу є питанням нагальним. У цілому воно пов’язане з внутрішньою підтримкою протидії російському вторгненню. Воно й має бути попереду підтримки зовнішньої. Але поки що остання є попереду. Наразі, щоб перерахувати численні зовнішні перемоги нашої держави, її підтримку європейським та світовим товариством, не вистачить цієї публікації. Лише визнання росії державою-спонсором тероризму чого варте. І якщо рішення Європарламенту — декларативні, то рішення національних парламентів уже цілком матеріальні. Незабаром, прогнозую, почнеться вал таких рішень. Нагадаю також, що ще в квітні йшлося про те, щоб включити рф до списку ФАТФ. Сподіваємося, що врешті-решт і цей пункт буде виконано. Як відомо, робоча група, яку очолюють керівник Офісу президента України Андрій Єрмак та директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI), екс-посол Майкл Макфол, вказала конкретні шляхи, якими оминаються санкції, накладені на росію, та закликала підвищити системність санкційних обмежень. Радує й те, що росія більше не головуватиме в Комітеті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Хоча держава-терорист продовжує залишатися членом цього Комітету, проте її роль зведена до мінімуму. До того ж, ЄС, за словами Урсули фон дер Ляйєн, готує дев’ятий пакет санкцій проти росії. Схоже, листопад-2022 таки стане поворотною точкою та точкою неповернення для рф.
Читайте також: «Формула миру» від Зеленського
І нарешті, про найактуальніше, мабуть, на сьогодні. В українському парламенті зареєстровано проект Постанови «Про Заяву Верховної Ради України щодо визнання російського режиму терористичним, нелегітимності перебування російської федерації в Організації Об’єднаних Націй та необхідності її реформування, відповідальності членів російських політичних партій, що підтримують агресію». Про це повідомили днями у ВРУ. Ситуація тут зрозуміла, адже рф вважає себе правонаступницею СРСР, хоча в 1991 році Радянський Союз, як держава і суб’єкт міжнародного права, припинив своє існування. Відтак, рф не може мати статусу держави-наступниці СРСР. Держава-терорист не повинна впливати на ухвалення рішень в ООН, і, тим більше, ветувати їх. Сподіваємося, що схвалення цього документу наддасть нового імпульсу внутрішній державній протидії російському вторгненню.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
