В Україні
Духовність, справедливість, професіоналізм – життєве кредо професора Віталія Федоровича Опришка
Серед освітян, науковців, законотворців, чиє життя безпосередньо пов’язане з педагогічною правничою діяльністю, юридичною наукою, державотворенням, формуванням новітнього законодавства України, поважна постать професора В. Ф. Опришка посідає особливо значиме місце в пантеоні юриспруденції. Це обумовлено тим, що його освітній та науковий потенціал відіграв значну роль у підготовці правників України нової генерації, закладенні доленосних ідей в юридичній науці та правозастосовчій праксеологічний діяльності.
Віталій Федорович Опришко, який у кінці 2022 року відійшов у вічність, український правознавець, заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент Національної академії наук. Пригадуються його оповіді про те, що свою першу освіту в галузі юриспруденції В. Ф. Опришко здобув ще в 1969 році, успішно закінчивши навчання на юридичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка та отримавши диплом правника. Не збираючись зупинятися на досягнутому, він продовжив навчання вже як майбутній науковець і згодом, а саме в 1974 році, захистив кандидатську дисертацію на тему «Питання вдосконалення контролю за якістю товарів і дотриманням правил торгівлі». Молодий науковець настільки захопився своїми дослідженнями в галузі юриспруденції, що вже в 1974 році побачила світ його перша монографія «Контроль за якістю товарів і додержанням правил торгівлі».
Читайте також: Затверджено нові цикли професійного навчання з медсестринства, актуальні в умовах війни
Тривалий час В. Ф. Опришко працював старшим викладачем, а потім доцентом кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, паралельно працював над докторською дисертацією на тему «Правові проблеми державного управління якістю продукції», яку захистив у 1984 році. Після успішного захисту докторської дисертації Віталій Федорович очолює кафедру правознавства Київського інституту народного господарства, яка згодом була визнана базовою правовою кафедрою для інших вузів країни. Працюючи на кафедрі, він багато часу присвятив правовому навчанню та вихованню студентської молоді, бо саме в освіченій молоді бачив велике майбутнє України. Цей досвід був узагальнений, систематизований та визнаний найкращим прикладом для правового навчання. Згодом за значні науково-педагогічні досягнення в галузі юриспруденції В. Ф. Опришку було присвоєно вчене звання професора.
Після здобуття Україною незалежності, а саме в 1994 році, відповідно до постанови Президії Верховної Ради України, він створив Інститут законодавства Верховної Ради України та став його першим директором. Творчий запал і організаційно-, управлінські здібності сприяли формуванню наукового колективу однодумців.
Працюючи на посаді директора Інституту законодавства Верховної Ради України, В. Ф. Опришко започатковує видання серії тематичних видань — «Збірник наукових праць Інституту законодавства Верховної Ради України» й очолює його редакційну колегію. За його редакцією були видані такі тематичні наукові збірники: «Вдосконалення законодавства України в сучасних умовах», «Конституція України — основа подальшого розвитку законодавства», «Проблеми державно-правової реформи в Україні», «Конституція України та проблеми систематизації законодавства», «Законодавство України: проблеми вдосконалення», «Законодавство України та міжнародне право», «Проблеми парламентської реформи» та інші.
Він є автором понад 200 наукових та інших відомих науковій громадськості друкованих праць, серед них — монографії, підручники, навчальні посібники, брошури і наукові статті. Напрями його творчого доробку пов’язані з теорією держави та права, конституційним та адміністративним правом, правовим регулюванням економіки, міжнародним економічним правом, правом Європейського Союзу та іншими галузями права.
Читайте також: Ідеологічна війна пам’ятників
Серед вагомих наукових досліджень, проведених ним, слід особливо відзначити таку працю, як монографія «Міжнародне економічне право і процес», яка стала першим науковим дослідженням у вітчизняній юридичній науці, де розглядаються комплексні теоретичні і практичні проблеми міжнародного економічного права та процесу як складової частини міжнародного публічного права. У роботі з’ясовується теорія й сучасні концепції міжнародного економічного права, його місце та роль в системі міжнародного права, джерела та принципи, характеризується правовий статус держав, міжнародних організацій та інших учасників міжнародного економічного співробітництва. Значне місце в роботі відводиться дослідженню особливостей підгалузей міжнародного економічного права (міжнародних торгового, валютного, інвестиційного та транспортного права).
Віталій Федорович Опришко є також одним із авторів та керівником колективу авторів видання «Науково-практичний коментар до Закону України «Про вищу освіту»». Варто звернути увагу й на те, що він разом з іншими ученими активно брав участь у розробці проекту Конституції України, низки важливих законопроектів, здійснював їх наукову експертизу.
Загалом же, підсумовуючи, варто сказати, що В. Ф. Опришко мав не тільки безпоседнє відношення до історії становлення української правничої думки, але й до розбудови освіти, науки, законодавства, а отже, й формування самостійної української держави. Пішовши від нас в інші світи, він не лишив нас на самоті, а посіяв у нас зерна людської доброти, своєї унікальної творчості, свої ідеї, думки, мрії Людини великої душі й життєдайної сили. Залишивши значимий слід у розбудові незалежної України, він став і буде яскравим прикладом громадянина і науковця для майбутніх поколінь на довгі роки.
Петро Біленчук,
професор Європейської академії
прав людини
Микола Малій,
директор правничої компанії
ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ»
Джерело: Юридичний вісник України
