Connect with us

В Україні

«Формула Штайнмайєра»: юридичний бік проблеми

Першого жовтня в Мінську на засіданні Тристоронньої контактної групи українська делегація таки підписала «формулу Штайнмайєра». Про це повідомляють як ЗМІ, так і офіційні джерела.

Інформація українських ЗМІ з цього приводу досить суперечлива. Проте віднайти юридичну складову цієї «формули» не так уже й складно. Хоча деякі розбіжності все ж заважають зробити остаточні висновки.

Як відомо, «формула Штайнмайєра» прийшла на зміну плану француза Мореля. Наприкінці 2015 року голова Міністерства закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр запропонував алгоритм імплементації Мінських угод, що передбачав би паралельне виконання ряду пунктів мінських домовленостей. Тоді ж французький дипломат П’єр Морель запропонував легалізувати незаконні збройні формування (НЗФ) самопроголошених республік і тільки після цього провести вибори на непідконтрольних територіях. Звісно, що «план Мореля» не був підтриманий українською стороною. А згідно з «формулою», спочатку Україна повинна була ввести в дію закон про вибори на Донбасі і тільки потім сторони можуть відвести війська.

Наступний крок – проведення виборів, і після визнання їх з боку ОБСЄ, Україна повинна була надати Донбасу особливий статус. Далі реалізується пункт про повне виведення незаконних збройних формувань та повернення контролю над державним кордоном України.

За часів Петра Порошенка реалізовувати «формулу Штайнмайєра» не збиралися. І цьому було декілька причин. Головна з них – реалізація «формули» вигідна російській стороні – спочатку вибори, потім кордон. Про неї згадали після останнього обміну полоненими між Україною і Росією та приготуванням до великих переговорів у рамках «Нормандської четвірки». А отже, рано чи пізно ВРУ має імплементувати цю «формулу» в українське законодавство. Нинішній закон про особливий статус Донбасу розрахований до кінця року.

Варто зазначити, що прийнаймні три з опозиційних фракцій висловилися проти цієї формули — «Європейська солідарність», «Батьківщина» і «Голос»). А екс-представник України в контактній групі Роман Безсмертний («Європейська солідарність») вважає згоду на «формулу Штайнмайєра» величезною помилкою. Схожу позицію посідає й екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін, який переконаний, що дана формула не має жодного сенсу без дорожньої карти її імплементації та виконання умов безпеки.

Мусимо визнати, що юридична природа самих документів Мінського процесу навряд чи надає нам можливість визнати їх джерелами міжнародного права, що утворюють для України певні юридичні зобов’язання. Резолюція Радбезу ООН 2205 (2015 року), якою було політично схвалено Мінські документи є рекомендаційним за формою та змістом актом і відповідно до норм Статуту ООН не може мати інших тлумачень. Жодної юридичної відповідальності за офіційну відмову виконувати Мінські домовленості Україна не нестиме, жодних міжнародних механізмів примусити нашу країну це зробити не існує. А передбачений декларацією чотирьох лідерів 2015 року «Нормандський формат» – це виключно механізм відстеження реалізації Мінських угод.

Суттєва правова роль Мінських угод – це відображення стану припинення вогню згідно з Женевськими конвенціями. Проте ці конвенції не стосуються ані безпеки, ані виборів, ані конституції. Мінські угоди можуть бути реалізовані виключно через спеціальні рішення РНБО, відповідно до яких Президент може схвалювати укази та подавати законопроекти, як той, в якому йшлося про «окремі райони». Тому важливо, когосаме буде призначено новим секретарем РНБО як особу, персонально відповідальну за юридичну реалізацію чергового раунду міжнародних домовленостей. А далі вже відбуватиметься нормативне наповнення такої реалізації.

У той же час слід нагадати, що посилання на Мінські угоди міститься в резолюції Ради Безпеки ООН. При цьому, зрозуміло, Росія тлумачить текст цих угод по-своєму. Разом із тим, в Мінських угодах міститься положення, яке дає в руки України юридичний аргумент, який може бути використаний в будьякий момент.

Ідеться про пункт 10 другої Мінської угоди, прийнятої, до речі, в «Нормандському форматі». Цей пункт говорить: «10. Вивід всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп». Будь-який юрист розуміє, що в даному пункті під «територією України» мається на увазі саме вся територія країни в її міжнародно визнаних кордонах, тобто, включаючи, зрозуміло, й Крим. Іншого тлумачення цього терміна бути не може, оскільки системне тлумачення тексту повинно бути здійснено в світлі критичного праворозуміння. Таким чином, можна розуміти, що Мінські угоди вимагають виведення російських військ і військової техніки з усієї території України, включно з Кримом. І на цьому треба стояти. При тому — ніякого «особливого статусу» для Донбасу.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Безробітним – до 90 000 грн на створення власного бізнесу

Державна служба зайнятості виплачуватиме одноразову допомогу по безробіттю для започаткування підприємницької діяльності зареєстрованим у службі зайнятості безробітним.

Максимальний розмір такої фінансової допомоги у 2020 р. може сягати 90 000 гривень (за умови призначення допомоги по безробіттю у максимальному розмірі). Середній розмір такої допомоги у 2020 році – 46 000 гривень. У проекті бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2020 р. на цю програму підтримки безробітних передбачені кошти в сумі 386 млн грн.

Участь у програмі із започаткування власного бізнесу можуть брати безробітні з 18-річного віку, зареєстровані у державній службі зайнятості, не уклали новий трудовий договір протягом одного місяця після реєстрації службі зайнятості та спільно з кар’єрним радником склали план дій для започаткування власного бізнесу.

Не отримають такої допомоги безробітні, які протягом останніх 24 місяців перед реєстрацією працювали як фізична особа-підприємець, попри те, що підприємницька діяльність була припинена, а також особи, які вже отримували фінансову підтримку від служби зайнятості на відкриття власної справи, але не здійснювали підприємницьку діяльність або припинили її упродовж двох років, починаючи з дня  державної реєстрації.

Кошти, виплачені безробітному одноразово для організації підприємницької діяльності, повертати не потрібно.

Докладніше ознайомитись з програмою розвитку підприємництва можна за цим посиланням.

Читати далі

В Україні

Скарг у сфері державної реєстрації поменшало майже втричі

Мін’юст повідомляє про істотне скорочення кількості випадків реалізації рейдерських схем .

За словами заступниці Міністра юстиції Ольги Оніщук, попри те, що в перші місяці роботи довелося працювати в умовах кадрового дефіциту, дії Мін’юсту призвели до зменшення кількості скарг у сфері державної реєстрації більш як утричі – з 320 скарг у жовтні до 99 у грудні 2019 р.

Для подолання наслідків рейдерських дій Міністерством створено спеціальну Колегію з розгляду скарг у цій сфері, а в разі встановлення очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, розгляд такої скарги здійснюється одноособово Міністром юстиції невідкладно. Крім того, кадровий склад Департаменту державної реєстрації зазнав чи не найбільших змін серед усіх структурних підрозділів міністерства. Все це дає підстави говорити про повне перезавантаження цього напрямку роботи.

Мін’юст також встановлює більш жорсткий контроль за діяльністю реєстраторів, зокрема підвищення кваліфікаційних вимог до таких фахівців – необхідність мати повну вищу юридичну освіту і стаж роботи в сфері права не менше трьох років.

Також Міністерство проводить спеціальні перевірки діяльності державних реєстраторів, щоб надати доступ до державних реєстрів тільки тим, хто гідно працював, і чиї дії не несуть небезпеки для громадян та бізнесу. Для перевірки реєстраторів розроблено близько 12 критеріїв. Серед іншого передбачається проведення моніторингу ЗМІ, Єдиного державного реєстру судових рішень, кримінальних проваджень щодо незаконних дій того чи іншого реєстратора, скарг в сфері державної реєстрації тощо.

Крім того, щодо кожного реєстратора чи нотаріуса, в роботі якого виявляються очевидні порушення закону, котрі призводять до рейдерського захоплення майна чи бізнесу, до правоохоронних органів подається заява про вчинення злочину.

Читати далі

В Україні

Доступ до обмежених природних ресурсів можна буде оформити онлайн

Мінекоенерго розробило проект Єдиної екологічної платформи. «ECO Platform» – електронна комунікаційна система взаємодії суспільства та органів виконавчої влади для оперативного реагування на запити суспільства щодо використання природних ресурсів.

Система дозволить суб’єктам господарювання в режимі 24/7 ознайомлюватися з інформацією про спільні обмежені ресурси та їх використання; через «єдиний  кабінет» обирати на публічній електронній карті об’єкт та одразу подати заявку на оформлення дозвільних документів або проведення аукціону; брати участь в аукціоні за право доступу до природного ресурсу; відстежувати етапи отримання права на користування природним ресурсом; отримувати дані екологічного моніторингу; надавати відповіді на запити, отримувати, обробляти, використовувати і зберігати інформацію, надану громадянам; передавати інформацію до природоохоронних органів; надавати інформацію про легальність використання природних ресурсів тощо.

Ознайомитись з презентацією «ECO Platform» можна за цим посиланням.

Концепція державної політики щодо створення управління природними ресурсами Eco Platform.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.