В Україні
Кепські справи. ОАСК буде ліквідовано. Забудемо?
Приймаючи рішення про ліквідацію ОАСК Президент України Володимир Зеленський в звичайній манері образних узагальнень повідомив: «Сьогодні я вношу в парламент законопроект про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва. Суду, який так і не зміг повернути довіру до себе, але впорався з поверненням скандалів і дивних рішень, далеких від розуміння справедливості. Досить сейфів, набитих мільйонами готівки, пов’язаних з керівництвом суду осіб, або очікування чергових записів скандальних розмов з кабінетів суддів, які думають, що переважують все в нашій країні. Суд, одним рішенням якого може бути поставлений хрест на будь-якому досягненні держави, будь-якій реформі, буде ліквідований. Сприймайте це як сигнал до ліквідації будь-якого суду, який зрадив повагу до закону». Мотивація Президента обумовлена тим, що стара, неефективна судова система не спроможна забезпечити запит українців на справедливість. А поданий законопроект засвідчує його вірність обіцянкам щодо повного очищення судової системи, яка втратила довіру громадян України.
Не просте це рішення полемічно сприйняте в політичному та експертному середовищі. При чому тема обговорюється не лише навколо повноважень глави держави щодо «закриття судів», з початку КСУ, а тепер і ОАСК. Відповідно до статті 125 Конституції України «суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя». На сайті Вищої ради правосуддя інформації про звернення Президенту з приводу ліквідації ОАСК ми не бачимо.
Не зайве нагадати, що обидві ці судові інстанції і КСУ і ОАСК є занадто важливими для державної влади. Лише вони мають право скасовувати ухвали органів центральної виконавчої влади. Наразі виходить, що КСУ заблокований. ОАСК ліквідують. Тому більшість думок сходиться на тому, що нічого доброго тут немає. Не є таємницею, що структура судів і чіткі їх функції, як правило, перебувають у відповідній єдності. І порушення функцій одним із судів може впливати на структуру, власне на юрисдикцію судів. Якщо ОАСК буде такі ліквідований, то потрібно буде формувати новий «ОАСК», бо юрисдикція суду, тобто власне предмет його діяльності не може залишитися відкритим. А він, цей суд, розглядав виключно «кепські справи» і приймав рішення, які не завжди подобалися владі. Відтепер оскаржувати неконституційні або незаконні рішення влади вже нема куди. Знищуючи таким чином інститут влади, гарант корегує і правову систему, ускладнює реалізацію принципу верховенства права. Безумовно, юрисдикцію буде змінено новим законопроектом, відповідно до якого акти центральних органів виконавчої влади оскаржуватимуться в Верховному Суді, що, звичайно, ускладнить доступ громадян до правосуддя. Потрібно зазначити, що справи ОАСК (їх кількістю перевищує за декілька десятків тисяч) будуть перерозподілені між суддями при передачі їх від ОАСК до нового суду. При кожній передачі справ розгляд буде починатися з самого початку. Чимало часу піде на постанову визначень про прийнятті справ до провадження тощо. І справи минулих років почнуть розглядатися через рік або навіть і через два. Тобто йдеться про реальне обмеження доступу до правосуддя і про нові тисячі скарг до ЄСПЛ. І тим не менше, Президент йде на те, щоб ще раз підтвердити свою вірність принципу справедливості. Але не забуваємо й те, що поданий ним законопроект буде розглядатися парламентом на фоні абсолютного дефіциту фінансування судової системи на самому початку поточного фінансового року.
ЗМІ повідомляють, що судова система України опинилася на межі катастрофи. Якщо ще рік тому йшлося про нестачу коштів на матеріально-технічне забезпечення роботи, то зараз виникли складності і з виплатою зарплати співробітникам апаратів. Відомо, що отримавши по декілька сотень гривень за роботу, секретарі, консультанти, помічники суддів та співробітники канцелярій судів звільняються. У той же час власне суди не можуть розсилати постанови, сплачувати комунальні послуги, зв’язок і інтернет. Все це лише зайвий раз затягує розгляд справ: в системі можуть зупинитися навіть карні провадження, що вимагають негайного прийняття рішень. Судова практика з інших проваджень може розтягнутися на роки. Причиною такої ситуації є не лише обмежене бюджетне фінансування, а й у недоведені до логічного завершення реформі всієї судової системи, що включає в себе запуск ефективного електронного суду. І ось тут керманичам держави бажано мати не лише відданість справедливості, але й настирливість, щоб довести судову систему до нормального стану. Бо «кепські справи» таки мають бути вирішені.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
