В Україні
Конституційна криза – рік потому
Микола КАТЕРИНЧУК,
адвокат,
кандидат юридичних наук, засновник і юридичний
радник ЮК «Катеринчук, Моор і партнери»
Владі треба позбутися страху рейтингів і йти напролом до повного завершення судової реформи.
Двадцять сьомого жовтня минулого року (рік тому) в Україні почалася конституційна криза. Тоді Конституційний Суд України визнав неконституціною частину антикорупційної реформи, скасувавши кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та позбавивши НАЗК частини повноважень.
Читайте також: У Раді заговорили про нові зміни до Конституції
Далі ситуація розвивалась як сніжний ком — ЄС назвав рішення Конституційного Суду України підставою для скасування безвізу, під судом пройшли масові протести, парламент створив робочу групу з виходу з кризи, Венеційська комісія звинуватила КСУ в узурпації повноважень парламенту, Офіс Генпрокурора України вручив голові КСУ підозру, а Володимир Зеленський усував Олександра Тупицького (правда, в не зовсім конституційний спосіб) з посади голови.
Нинішній рік воістину став роком судової системи, як і обіцяв Президент Зеленський. Давно в цій царині не відбувалося так багато подій, не приймалося так багато рішень, не було так багато відкритих актів спротиву з боку системи, не приділялося стільки уваги системі суспільством, владою та міжнародними партнерами.
Читайте також: Статус НАБУ узгоджено з вимогами Конституції
Навряд чи так співпало, що 20 жовтня, до річниці конституційної кризи, посли ЄС, Великобританії та США колективно звернулися до української влади і суспільства зі сторінок «Української правди» у статті «Настав час трансформувати Україну». Меседж у них один – необхідно реформувати судову систему. Це — «сміливість, яку буде винагороджено».
Сама ця реформа, хоча й зі скрипом, рухається. Двадцять третього жовтня Рада суддів, незважаючи на своє явне небажання, все ж таки обрала представників до Етичної ради, яка очищуватиме Вищу раду правосуддя. Як би судді не опиралися, їм довелося це зробити. Вирішальним став тиск з боку суспільства, Офісу Президента та послів «Великої сімки».
Тепер, аби судова реформа по-справжньому запрацювала, треба очистити Вищу раду правосуддя силами новоствореної Етичної ради. Потім уже очищена ВРП сформує новий склад Вищої кваліфкомісії суддів України на підставі пропозицій конкурсної комісії. А вже після того новий склад ВККСУ оцінить чинних суддів і заповнить 2 тисячі суддівських вакансій.
Здається, ніби судова реформа розблокована. Процес перезавантаження ВРП та ВККСУ скоро почнеться. Звісно, на повне перезавантаження судової системи й відновлення довіри суспільства до суддів потрібен буде час. І чим більше буде спротиву від системи, тим більше часу треба. Усі наміри може зруйнувати Конституційний Суд України, який вже отримав звернення Верховного Суду про неконституційність деяких положень судової реформи.
Реалізація судової реформи — це дійсно буде сміливістю влади. Й вона набагато значиміша для суспільства і для держави Україна, ніж усі разом взяті інші реформи, разом з «Великим будівництвом». Посли «Великої сімки» недарма ж тиснуть — бо відчувають, що момент істини настав і вони прямо вказали на наявність політичної волі в країні. Тому владі треба позбутися страху рейтингів і йти напролом до повного завершення судової реформи.
Джерело: Юридичний вісник України
