В Україні
Корупція і державна зрада – не «близнюки» …
Події останніх тижнів свідчать про непомірну політизацію в Україні теми корупції. Навіть Президент Володимир Зеленський висловився за її прирівняння на час дії воєнного стану до державної зради.
Відбулося це за кілька днів до звільнення з посади міністра оборони О. Резнікова, відомство якого погрязло в корупційних оборудках, сума яких, за деякими підрахунками, дорівнює мільярду доларів, тобто значної частини бюджету відомства. Тому глава держави так перейнявся даною проблемою. Водночас, як було заявлено, це «не розстріл, не сталінізм. Але якщо є докази, людина має сидіти за гратами на повну…».
Читайте також: Корупцію прирівняють до державної зради
Корупція була й лишається болючою темою для українського суспільства, тим паче під час війни, коли різноманітні оборудки можновладців, які б посади вони не займали, викликають справедливе обурення громадян. Хоча експерти вважають, що таким чином Президент намагається загасити полум’я невдоволення, яке може зруйнувати його рейтинг. Тому й з’явилася ця приваблива для народу ініціатива.
Однак наскільки насправді буде корисною та ефективною така законодавча новація в разі її реалізації? Спробуємо розібратися в сенсі пропозиції.
Читайте також: Про факти корупції можна повідомляти на Єдиному порталі
Як відомо, за корупційне правопорушення, в залежності від ступеня провини, передбачений термін ув’язнення до 10 років з конфіскацією майна або без нього, та з можливістю внесення застави в якості альтернативи тримання під вартою як запобіжного заходу. Так, у примітці до ст. 45 КК України передбачена окрема вказівка щодо корупційних правопорушень. Отже, корупційними правопорушеннями відповідно до цього кодексу вважаються кримінальні діяння, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2, 366-2, 366-3 цього Кодексу. У всіх складах зазначених правопорушень головною складовою є діяння, спрямоване на отримання неправомірної вигоди, яке пов’язане зі зловживанням службовим становищем суб’єктом, наділеним виключними повноваженнями.
Державна зрада як кримінальний злочин має дещо іншу правову природу. Й не має нічого спільного з отриманням виключно матеріальної чи іншої вигоди. Адже це діяння, спрямоване на підрив суверенітету держави, зокрема політичної, економічної та інформаційної безпеки держави, яке вчиняється у співпраці з її зовнішнім ворогом. Відтак за державну зраду передбачене й суворіше ув’язнення — до 15 років з арештом і триманням за гратами в якості безальтернативного запобіжного заходу.
Ось тут-то й починаються серйозні розбіжності. Особа, підозрювана в корупційному злочині, непомірних, а іноді й неприхованих меркантильностях, має також безальтернативно перебувати за гратами на час досудового слідства та судового розгляду, без права внесення застави. А розгляд таких справ, як відомо, що підтверджує й практика, нерідко триває роками.
Читайте також: Не знищувати Реєстр корупціонерів закликає НАЗК
Сучасне критичне праворозуміння входить, таким чином, у протиріччя з реаліями правового буття. Юридичний інструментарій протидії корупції, що був закладений в оновленому Законі України «Про запобігання корупції», з яким суспільство пов’язувало свої сподівання на успіх у її здоланні, а саме професійний захист викривачів корупціонерів, електронне декларування корупційно ризикових суб’єктів, накладення на них певних правообмежень, фіксація цього факту в державному реєстрі корупціонерів. Усе це складало правову тріаду достатньо ефективної протидії цьому ганебному явищу. А кримінальна відповідальність за протиправне збагачення, як свідчить судова практика, не стала тим важелем, якого чекало суспільство.
Насправді, як вважаю, корупцію виключно примусовими заходами подолати неможливо, бо вона лежить у самій природі службових компетенційних відносин. За теорією компетенції корупцію можна лише обмежити або «очолити». Й саме на останнній нюанс компетенції й спрямовані зусилля кожної нової провладної команди. Якщо ж виходити зі здорового глузду, то корупцію можливо лише мінімізувати, обмеживши небезпеку зловживань. Але для цього не потрібно прирівнювати її до держзради, створюючи новітні органи по боротьбі з нею, або перерозподіляти до СБУ підслідність «хлібних» корупційних справ.
Читайте також: Президент ветував закон про відновлення е-декларування
Для подолання корупціогенних факторів потрібен комплекс економічних заходів. У першу чергу — це демонополізація економіки та створення конкурентного середовища. І що не менш важливо, аби діти на прикладі батьків змалку вчилися грамотно відстоювати й захищати свої права. А не намагалися «вирішувати питання», через хабарі, як це часто-густо роблять їхні батьки. Пробувати в цій ситуації «відкрити Америку» — марна справа. Отже, на нас чекає нове реаліті-шоу під час війни чи переможе здоровий глузд – побачимо. Можливо, нинішня президентська команда вже дозріла до державно виважених, а не популістських, рішень. Хочеться в це вірити…
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
