Кримінальному кодексу України — 20 років

Скажімо так, навіть трохи більше, бо був він прийнятий 5 квітня 2001 року. Як продукт української правотворчості і на той момент один із перших кодифікованих актів, кодекс відповідав необхідним параметрам охоронного права: а саме нараховував 447 статей, майже шістсот складів злочинів та був достатньо ґрунтовним, відповідав викликам свого часу, порівняно з радянським КК України.

За час його «каденції» до кодексу було внесено майже двісті змін, значно збільшився й обсяг, ускладнився понятійний апарат та процедури правозастосування. З приводу цієї події відбулися слухання на кафедрі кримінально-правової політики та кримінального права Інституту права КНУ імені Тараса Шевченка. На слуханнях виступили відомі політики, судді, адвокати, викладачі та вчені. Особливий резонанс викликав виступ голови профільного комітету ВРУ Дениса Монастирського. Суддів Верховного Суду представив Голова Касаційного кримінального суду в складі Верховного суду Станіслав Кравченко. А Союз юристів України делегував голову Київської міської організації Віктора Ковальського. Слухання вела відомий юрист, завідувачка кафедри Анжела Стрижевська. Практично всі виступаючі відмітили хаотичний характер змін цього надважливого документу. Особливо дісталося законодавцям за «вор в законі» — суспільному поняттю характерному для кримінальної субкультури, внесеному до ст. 255 УК, а також іншим невдалим новаціям, які порушують структуру, межі дії, а також привносять елементи ліберальності в застосування кримінального закону.

Від імені робочої групи з розробки проекту нового Кримінального кодексу України виступили Юрій Баулін та В’ячеслав Навроцький. Предметність наукового спілкування та академічна ґрунтовність завжди були характерними для Київської школи кримінального права.

Лесь КУРІННИЙ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути