Connect with us

В Україні

Кримінальному кодексу України — 20 років

Дата публікації:

Скажімо так, навіть трохи більше, бо був він прийнятий 5 квітня 2001 року. Як продукт української правотворчості і на той момент один із перших кодифікованих актів, кодекс відповідав необхідним параметрам охоронного права: а саме нараховував 447 статей, майже шістсот складів злочинів та був достатньо ґрунтовним, відповідав викликам свого часу, порівняно з радянським КК України.

За час його «каденції» до кодексу було внесено майже двісті змін, значно збільшився й обсяг, ускладнився понятійний апарат та процедури правозастосування. З приводу цієї події відбулися слухання на кафедрі кримінально-правової політики та кримінального права Інституту права КНУ імені Тараса Шевченка. На слуханнях виступили відомі політики, судді, адвокати, викладачі та вчені. Особливий резонанс викликав виступ голови профільного комітету ВРУ Дениса Монастирського. Суддів Верховного Суду представив Голова Касаційного кримінального суду в складі Верховного суду Станіслав Кравченко. А Союз юристів України делегував голову Київської міської організації Віктора Ковальського. Слухання вела відомий юрист, завідувачка кафедри Анжела Стрижевська. Практично всі виступаючі відмітили хаотичний характер змін цього надважливого документу. Особливо дісталося законодавцям за «вор в законі» — суспільному поняттю характерному для кримінальної субкультури, внесеному до ст. 255 УК, а також іншим невдалим новаціям, які порушують структуру, межі дії, а також привносять елементи ліберальності в застосування кримінального закону.

Від імені робочої групи з розробки проекту нового Кримінального кодексу України виступили Юрій Баулін та В’ячеслав Навроцький. Предметність наукового спілкування та академічна ґрунтовність завжди були характерними для Київської школи кримінального права.

Лесь КУРІННИЙ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Оновлення ВРП: погляд Венеційської комісії

Опубліковано

on

У Венеційській комісії стверджують, що міжнародні експерти обов’язково повинні брати участь у відборі членів Вищої ради правосуддя, а під час ухвалення рішення щодо призначення його мають підтримати щонайменше двоє з цих експертів.

Як вказується у висновку Венеційської комісії, «рішення Етичної ради слід вважати прийнятими, якщо чотири члени проголосували «за» і серед цих чотирьох членів щонайменше два — міжнародні експерти; у разі роздільного голосування його слід повторити, якщо знову виникла така ситуація, то вирішальним є голосування, що включає щонайменше двох міжнародних експертів».

Загалом у комісії надали 11 рекомендацій щодо законопроекту Президента України № 5068 з цього приводу. Останнім пропонується створити Етичну раду, члени якої встановлюватимуть відповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності. Згідно законопроекту, до цієї ради входитимуть три особи з числа суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України, та три особи, яких оберуть міжнародні організації. У свою чергу «Венеційка» наголосила, що в законі мають бути викладені критерії професійної етики та доброчесності. Окрім того, мандат міжнародних експертів повинен діяти шість років.

Також вказується, що закон має надавати Етичній раді слідчі повноваження щодо його роботи. Під час відбору членів ВРП можна застосувати правила, за якими обирали суддів Вищого антикорупційного суду. При тому комісія назвала нереалістичним термін у три місяці, за який Етична рада повинна перевірити чинних членів Вищої ради правосуддя. До того ж «Венеційка» рекомендує наділити Етичну раду повноваженнями укладати перелік кандидатів на посади членів ВРП, а не як у законопроекті, коли це має робити комітет Верховної Ради з питань правосуддя.

Комісія також рекомендує, щоб Етична рада надавала висновки про невідповідність на посаді НАЗК та НАБУ для подальших дій. Водночас Венеціанська комісія підтримала законопроект Зеленського про відповідальність чиновників за брехню в деклараціях, що добре. Хоча б тому, що посилення покарання за неправдиве декларування є умовою для продовження співпраці України з МВФ.

При тому комісія назвала «прикрим» застосування нових посилених санкцій лише до наступного періоду подання декларацій. Водночас експерти запропонували спосіб, в який справедливе та пропорційне покарання за недекларування може бути застосоване до раніше поданих декларацій за 2020 рік: «… принцип заборони зворотної дії закону в часі не перешкоджає законодавцю вимагати подання додаткової декларації за новими правилами пізніше (або підтвердження дійсності вже поданої декларації). Нові положення Кримінального кодексу зможуть бути застосовані до цих «додаткових» декларацій».

Також комісія підтримала всі зміни, які початково були запропоновані в поданому Президентом законопроекті, включно з відновленням ув’язнення як покарання за умисне неподання декларацій або неправдиві відомості від 4,5 млн гривень. «Венеційська комісія не вбачає в посиленні санкцій та поверненні санкції на ув’язнення будь-яких суперечностей сумнозвісному рішенню КСУ. Схвалення отримали й наслідки від посилення покарання — збільшення строків давності за цими правопорушення до 3 років», — сказано в повідомленні. Крім того, експерти підтримали включення недекларування до переліку корупційних правопорушень, що не дозволить звільняти посадовців від відповідальності, покарання або застосовувати м’якіші санкції, ніж передбачені.

Нагадаємо, в жовтні минулого року Конституційний Суд України оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними ряд положень Закону України «Про запобігання корупції» та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. В Європейському Союзі тоді заявили, що стурбовані цим рішеннями КСУ про діяльність антикорупційних органів, і вони можуть стати підставою для тимчасового припинення безвізового режиму. Зокрема, суд скасував ст. 366-1 КК України, яка передбачала позбавлення волі терміном до двох років за брехню в деклараціях.

У відповідь Президент доручив зареєструвати в Раді законопроект, який передбачає «відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні». Крім того, уряд зобов’язав НАЗК відновити доступ до реєстру електронних декларацій. А 4 грудня парламент ухвалив «компромісний законопроект» про відновлення відповідальності за недостовірне декларування й неподання декларації. Ним встановлювалася відповідальність у вигляді штрафів, громадських робіт й обмеження (не позбавлення) волі.

У НАЗК тоді назвали умови, створені цим законопроектом, «санаторними» для корупціонерів. «Тобто максимальне покарання — перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр з дозволу його керівництва. Також через 6 місяців може бути розглянута можливість щодо взяття цієї особи на реєстрацію і їй більше не потрібно буде перебувати в центрі, а лише час від часу приходити до нього», — пояснили в НАЗК.

Наразі законопроект готується до розгляду в другому читанні: спочатку його має розглянути комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності а після цього — депутати на пленарному засіданні Ради. Додамо, що посилення покарання за неправдиве декларування давно вимагає й українська громадськість.

Федір ІЛЛЮК,
Головний редактор ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Чат-бот надасть консульську допомогу

Опубліковано

on

Міністерство закордонних справ представило чат-бот для цілодобової консультативної підтримки громадян з консульських питань, бета-версія якого доступна у месенджері Telegram, а згодом планується його розміщення і на інших платформах.

Новий цифровий інструмент наразі передусім розрахований для допомоги громадянам України, які мешкають чи подорожують за кордоном.

У ньому, серед іншого, можна дізнатися:

  • як знайти консульство і потрапити на прийом;
  • як оформити паспорт, посвідчення особи на повернення в Україну;
  • як стати на консульський облік;
  • як вчинити нотаріальні дії та засвідчити документи;
  • як проголосувати на виборах за межами України;
  • що робити у разі надзвичайних ситуацій;
  • про інші консульські питання.

Пропозиції та зауваження щодо роботи чат-боту можна надсилати на е-адресу: support_bot@mfa.gov.ua.

Читати далі

В Україні

Апостиль в роботі нотаріуса. Інфографіка

Опубліковано

on

Нотаріальна палата України підготувала інфографіку щодо проставлення апостилю нотаріусами.

Апостиль – штамп про визнання офіційних документів, необхідний для використання за кордоном (в країнах, що обрали спрощену процедуру легалізації документів).

Проставляється на офіційних документах, які:

  • видаються Мін’юстом, органами ДРАЦС, судами України (свідоцтво про народження, смерть, укладення, розірвання шлюбу, зміну імені; витяг з реєстру органу ДРАЦС; ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ тощо);
  • оформляються нотаріусами України (договір, довіреність, заява, афідевіт, свідоцтво; документи, на яких засвідчено вірність копії/фотокопії документів, засвідчено вірність перекладу тощо).

Для проставлення апостиля необхідно звернутись до нотаріуса (незалежно від місця видачі документа) та пред’явити:

  • документ, що посвідчує особу;
  • оригінал документа (або засвідчену копію), на якому проставляється апостиль.

Термін проставляння апостиля:

  • загальний строк – до 2 робочих днів;
  • у разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану (у випадках відсутності відомостей про них у реєстрі та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності) – до 20 робочих днів.

Апостиль на виписці з ЄДР проставляється нотаріусом лише у випадку, якщо виписка була сформована цим нотаріусом як державним реєстратором в результаті проведення реєстраційних дій.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram