КСУ і декларування: власний інтерес?

Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Що за цим стоїть?

Відповідне рішення ухвалила Велика палата КСУ під час засідання у вівторок, 27 жовтня. Як вказував наш співрозмовник із суду, «Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу та контрольні повноваження НАЗК», уточнивши при цьому, що зобов’язання декларувати майно суд назвав конституційним.

Нагадуємо, Велика палата КСУ на закритій частині пленарного засідання 27 жовтня продовжила розгляд справи за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань» і «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу України. «У цій справі ухвалено рішення, повний текст якого буде оприлюднено на офіційному сайті Конституційного Суду відповідно до вимог Закону України «Про Конституційний Суд України». Рішення набирає законної сили з моменту його ухвалення», — йдеться в повідомленні суду.

Як відомо, стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність у виді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У серпні цього року до Конституційного Суду було направлене подання 47-ми народних депутатів, здебільшого з ОПЗЖ) щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію й оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Національне агентство з питань запобігання корупції одним із перших відреагувало на вказане рішення Конституційного Суду, що й зрозуміло, нагадавши, що раніше працівники агентства виявили ознаки декларування недостовірної інформації в двох суддів — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого.

Як повідомляє прес-служба НАЗК, в декларації С. Головатого за 2019 рік виявлено недостовірних відомостей на 3,6 млн грн., а в його колеги І. Завгородньої за 2018 рік — на 615 тисяч грн, у декларації за 2019 рік — на 754 тисяч гривень. За словами голови НАЗК Олександра Новікова, якщо ці судді брали участь у розгляді і даного питання, це ставить під сумнів об’єктивність КСУ.

У відомстві нагадали, що декларування недостовірної інформації — це порушення статті 366-1, щодо якої судді голосували за визнання її неконституційною. НАЗК зазначає про наявність у Завгородньої та Головатого конфлікту інтересів під час участі в ухваленні рішення — закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов. «Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли йдеться про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців».

Нагадаємо, 1 жовтня стало відомо, що Конституційний Суд не дає НАЗК перевірити можливий конфлікт інтересів у рішеннях, що стосуються закону про Національне антикорупційне бюро. А загалом у трьох суддів КСУ, які слухали справу про скасування відповідальності за незаконне збагачення посадовців, знайшли негаразди в деклараціях.

Відреагував на рішення Конституційного Суду про систему декларування майна Президент України Володимир Зеленський, який заявив, що скористається законодавчою ініціативою, аби спробувати «повернути закон» через Верховну Раду.

Про це повідомляє прес-служба Президента. «КСУ ухвалив рішення, яке має безпосередній стосунок до створення в країні системи максимальної прозорості державного управління та місцевого самоврядування… До сьогодні ця система працювала ефективно, нарешті показавши українському народу, чим насправді володіють політики та дозволивши притягнути до відповідальності порушників антикорупційного законодавства».

Зеленський обіцяє використати своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити «сталу та максимально ефективну» роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил: «Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності», — запевнив Володимир Зеленський.

У свою чергу перший віце-спікер ВРУ Руслан Стефанчук, говорячи про рішення КСУ скасувати кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, назвав це «дном». За його словами, виникає запитання, «чи такий Конституційний Суд потрібен Україні?» «У різні часи Конституційний Суд України «відзначався» то третім строком Кучми, то скасуванням кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Однак те, що сталося сьогодні, — це дно як із юридичного, так і з людського погляду», — наголосив Р. Стафанчук. Він також подякував тим суддям, які, проявивши волю, не проголосували за «це ганебне рішення».

Підготував Максим МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути