В Україні
Культура як фундамент нації. Значення мистецтва в умовах війни
Новітні наукові та технологічні досягнення, запровадження стратегій інноваційного розвитку, виразні глобалістичні тенденції, пов’язані з майбутнім усього людства, засвідчують значущість освоєння освітньої царини в сфері формування професійного іміджу майбутнього фахівця. В умовах становлення інформаційного суспільства зростає соціальний запит на знання, а сама освіта стає інформаційно-комунікативною системою, яка спонукає до переосмислення усталених парадигм і поглядів на світ.
Сучасна місія правової освіти
Особливу роль у цьому процесі відведено юридичній освіті і передусім тій, яку можна здобути в галузевому вищому закладі, що нині репрезентує Київський університет права НАН України в особі ректора, професора, заслуженого юриста України Юрія Ладиславовича Бошицького. Він переконаний, що процес навчання нині невід’ємно пов’язаний із вихованням особистості, формуванням у неї активної громадянської позиції, а в плинності індивідуальних і суспільних запитів на освіту криється складність вироблення освітньої стратегії, адже освіта – це процес набуття не лише фахових знань і компетенцій, але й особливої логіки мислення, численних практичних навичок, орієнтації в суміжних галузях знань, володіння іноземними мовами та сучасними інформаційними технологіями. Саме освіта актуалізує особистісний потенціал, робить студента співавтором освітнього процесу, є сферою його самоствердження.
Читайте також: З’явився Урядовий комітет із національної єдності, інформаційної політики та культури
Як підкреслює ректор КУПу, ВНЗ не обмежуємося тими формально-юридичними стандартами, які затверджує Міністерство науки й освіти України, хоча вони, безумовно, служать відправною точкою у визначенні якісних характеристик фахівця. Більш важливими і складними є вимоги, які висуває сучасним правникам динамічне, суперечливе, складне й багатогранне життя, що постає як постійне випробовування людського «Я», постійна боротьба особистості за себе і за ті позаособистісні вищі цінності, в яких вона втілюється і які втілюють у собі смисли її буття. Саме тому в університеті особливої актуальності набув мистецько-правовий проект «Інтелектуальна власність в Україні: перлини сучасного мистецтва», в рамках якого постійно відбуваються виставки майстрів пензля. Його мета – поєднати професійну діяльність із загальноцивілізаційними цінностями, сприяти особистісному зростанню майбутнього правника.
«Квітка життя» Тетяни Куліш
Прикметно, що в холі Рівненського інституту Київського університету права, який давно трансформувався у виставкову залу, демонстрація художніх полотен відомих митців краю стала незмінним атрибутом інститутського життя. Тут експонували свої полотна Віктор Гвоздинський, Петро Подолець, Костянтин Степанюк, Олександр Бобришев. Упродовж двох місяців студенти та жителі Рівного були учасниками розгорнутого мистецького діалогу з творчістю членкині Національної спілки художників України та спілки дизайнерів України Тетяни Куліш, яка на суд глядачів представила картини, що відображають неповторність пейзажів рідного краю, філософсько-символічні полотна, полотна-медитації тощо. Кожна картина – немов вікно в незвідані простори, запрошує зануритися в свої глибини. Палітра відтінків грає на світлі, робить миттєвості вічними в образах, що захоплюють уяву.
Виставка Тетяни Куліш під назвою «Квітка життя» стала свідченням того, що мистецтво може бути безмежним у своїх формах і вираженнях. Відкриваючи її виставку, Юрій Бошицький наголосив на тому, що тактика діяльності вищої школи має відповідати на виклики сьогодення й забезпечувати підготовку висококваліфікованих фахівців для ринку праці. Сьогодні інститут є своєрідним майданчиком для формування професійних перспектив студентства. Тут склалася потужна традиція формування особистісної траєкторії майбутнього юриста, котрий має вирішувати завдання на перетині права та інших сфер діяльності, орієнтуватися на високі корпоративні стандарти.
«Ми зуміли створити належне освітнє середовище, насичене інтелектуальними та культурологічними імпульсами, що стимулюють освітній процес, сприяють професійній комунікації, спонукають до творчості та відкриттів», – наголосив ректор, при цьому вкотре акцентувавши увагу на особливій ролі мистецтва у формуванні естетичної культури юриста, яка нині постає одним із головних елементів у процесі моделювання його професійного образу, виступаючи одним із варіантів самотворення особистості й пронизує весь життєвий світ її носія. Саме в контексті художнього буття увиразнюються такі поняття, як спосіб мислення, ментальність, ідеали й цінності, установки та професійні орієнтири юриста.
У свою чергу Тетяна Куліш, відповідаючи на запитання про те, як мистецтво допомагає долати життєві випробування та кризові стани, зазначила: «Тотальна глобалізація сучасного світу призводить до нехтування традиційними цінностями, що приводить до кризових станів, пов’язаних зі стражданням. Однак криза – не лише страждання, це й великі можливості, несподівані перспективи. Скористатися ними – неабияке мистецтво, якому можна поступово навчитися. Людина з продуктивним ставленням до кризи вміє рішуче відштовхнутися від берегів повсякденності та зважитися на пошук нових життєвих смислів. Сьогодні у психології актуалізується поняття посттравматичне зростання, що позначає собою досвід позитивних змін, які відбуваються з людиною в результаті зіткнення зі складними життєвими ситуаціями. Й у цьому плані мистецтво нерідко стає для людини своєрідним промінчиком світла у кінці тунелю».
Мисткиня також поділилался власними таємницями художнього творення, акцентувала увагу на образному баченні предмета зображення, вмінні бачити форму, визначати важливе для виявлення творчого задуму.
Варто вказати, що кожна така мистецька подія в інституті наскрізно пронизана думкою про потребу і цінність мистецького діалогу, який має тривати й поза межами виставкової зали і надихати кожного на творчість і відкриття.
Перлини сучасного мистецтва для студентської молоді
Зазначимо й те, що 28 лютого в університеті відбулося закриття виставки заслуженого художника України, лауреата премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі, лауреата міжнародної українсько-румунської літературно-мистецької премії «Карпатська корона» (2003 р.), члена Закарпатської організації Національної спілки художників України (1995 р.) Василя Вовчка.
Читайте також: Ратифіковано Конвенцію РЄ про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями
На початку цього заходу ректор Юрій Бошицький оголосив про закриття художнього вернісажу Василя Вовчка, де було представлено 25 авторських полотен, створених митцем упродовж 2003–2024 років. Серед присутніх і почесних гостей вернісажу можна було бачити священників Київської православної богословської академії, жінок-воїнів/волонтерів, зарубіжних дипломатів, керівників провідних навчальних закладів і громадських організацій Києва, очільників творчих спілок України, науковців та освітян, митців і студентів, культурологів і мистецтвознавців, відомих громадських діячів. За словами організаторів дійства, загалом були представники понад 40 установ та організацій столиці України.
Із вітальним словом до присутніх звернувся академік НАНУ, двічі лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України, член Президії НАНУ Ярослав Яцків, який відзначив , передусім, значимість цього мистецького заходу в державотворчих і культуротворчих процесах Української держави в умовах повномасштабної війни XXI століття. «Інтеграція освіти, науки, культури і мистецтва – є цілісним процесом формування новітньої генерації інтелектуальної еліти України, зокрема, в царині юридичної сфери як гаранта національної безпеки держави і кожного її громадянина», – зазначив Я. Яцків.
А директор юридичної фірми «САЛКОМ», доктор юридичних наук, професор Євген Кубко в своїй промові наголосив, що ця виставка проходила в рамках багаторічного проекту КУП НАНУ – «Інтелектуальна власність в Україні: перлини сучасного мистецтва для студентської молоді», тож студенти мають можливість знайомитися зі здобутками сучасного мистецтва. Він також відзначив важливість таких заходів в умовах сьогодення.
Від імені Київської православної богословської академії присутніх привітав протоієрей, вчений секретар Сергій Колот, кандидат наук з богослов’я, доцент, який у своїй промові наголосив на духовному змісті національної освіти у формуванні професійних якостей майбутніх правників Української держави новітньої епохи. За його словами, художнє мистецтво, безперечно, є невід’ємним складником духовно-естетичного виховання та формування творчих основ у правознавстві.
Натомість пані Єва Хеізерне – дипломат Посольства Угорщина в Україні з питань культури і освіти, яка українською мовою підкреслила про активну співпрацю дипломатичної установи з КУП НАНУ та важливість підготовки правників на засадах високої професійності та усвідомленням їх національної ідентичності й самосвідомості.
Важливість застосовування інтегративних культурологічних методів у навчальному процесі та взаємну співпрацю в підготовці високопрофесійних фахівців в галузі юридичної науки, історії, теорії і практики, відзначив у своєму виступі ректор Міжнародної академії екології та медицини, доктор медичних наук, професор Іван Ставицький.
Читайте також: 4 стратегічні цілі розвитку культури
Надзвичайну роль мистецтва в усіх сферах соціокультурної й професійної життєдіяльності молоді, естетичного виховання та їх творчої реалізації, вказала проректор з наукової роботи Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України Адріана Скорик. А представник Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, декан факультету образотворчого мистецтва, член Національної спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України Остап Ковальчук відзначив важливість використання новітніх мультимедійних технологій у навчально-освітньому процесі КУП НАНУ, де студенти опановують теоретико-методологічні основи майбутньої професії правника.
Видатний український громадський діяч, політик, поет і перекладач, заслужений діяч мистецтв, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, член Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка, шеф-редактор газети «Слово Просвіти» Павло Мовчан наголосив на значимості збереження національної пам’яті, культурно-мистецьких традицій і національної ідентифікації. У цьому плані він відзначив творчість Василя Вовчка, яка за його словами, «наповнена особливою колористикою і мозаїкою Закарпатського пейзажу, де присутня краса Карпат, цвітіння садів, колорит дерев’яних церков».
Національну академію педагогічних наук України на заході представляв доктор педагогічних наук, професор, перший заступник голови товариства «Просвіта» Георгій Філіпчук. У своїй промові він згадав і видатного політика й державного діяча XX століття, прем’єр-міністра Великої Британії Вінстона Леонарда Спенсер-Черчилля, який наголошував: «За що воюємо !?». Знаковий політик, вигравши війну, але програвши вибори, у виступі в Лондонському університеті (1948 року) промовить наступне: «Перший обов’язок університету – навчити мудрості (людяності і гуманізму), а не професії, сформувати характер, а не лише дати формальні знання». Як зазначив Г. Філіпчук, «обробіток» людини культурою ніколи не заважав її професійному зрощенню, зате слугував для особистості таким собі вічним двигуном, був мотиватором інтелектуального, духовного самовдосконалення. Бо без культури, на його переконання, людині не вдасться реалізувати дві найважливіші якості з глобальної освітньої моделі «4-К» за методом кейсів – від теорії до практики: Креативність, Критичність мислення, Комунікація і Кооперація.
А от Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, український письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, син поета Василя Стуса – Дмитро Стус у своєму слові відзначив, що в КУП НАН України, де отримують освіту правники, культивується універсальний міждисциплінарний принцип у формуванні професійної особистості й патріотичного виховання громадян України.
На історико-культурний, філософський та мистецтвознавчий аспекти художньої виставки Василя Вовчка звернула увагу присутніх голова ГО «Вірменське товариство АОКС – Україна», директора Музею Сергія Параджанова ПЗВО «Київський міжнародний університет», кандидат філологічних наук Олени Оганесян.
У подальшому перед гостями заходу виступила проректорка КУП НАН України Алла Вільчинська, яка розповіла про підтримку колективом університету Збройних Сил України від початку повномасштабної війни й до сьогодення, ще про забезпечення продуктами (випіканням хліба) для киян саме в приміщенні університету. Тему продовжили й жінки-волонтери Наталія Мамай та Євгенія Кравчук.
На підтримку ЗСУ
Надалі відбувся благодійний аукціон з продажу мистецьких робіт Василя Вовчка, а виручені від цього кошти були публічно передані для закупівлі дронів DJI MAVIK 3T для 54 окремої механізованої бригади ЗСУ.
Додамо також, що серед присутніх і гостей цього заходу ми побачили й шеф-редактора часопису «Київ дипломатичний» Олександра Кондратенка та головного редактора часопису Антоніну Лінник, професорів Євгена Антоновича і Мирославу Антонович, професора, заслуженого діяча мистецтв України Тамару Недошовенко, народного художника України, професора Євгена Скаканді, народну артистку України, професора Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського Людмилу Ларікову, адвоката Івана Магея, а також представницю SENSE BANK Анастасію Кицю та заступника директора департаменту з організації продажу та розвитку АТ «ОКСІ БАНК» Максима Фліссака.
Відзначимо й те, що своєрідну атмосферу цього дійства супроводжувала жива фортепіанна музика у виконанні лауреата міжнародних і всеукраїнських конкурсів, заслуженого діяча естрадного мистецтва України Лариси Горенко, яка водночас була й координатором цього мистецького проекту та ведучою аукціону. На закінчення заходу відбувся імпровізований концерт, в якому прозвучали твори Фридеріка Шопена «Фантазія-експромт», Джерома Керна «Імпровізація на тему з м’юзік-опери «Роберта»», авторські твори Лариси Горенко для фортепіано. У виступі взяла участь і народна артистка України Людмила Ларікова.
Як опісля зауважували гості заходу, в Київському університеті права НАН України на сьогодні впроваджується універсальний принцип: «Майбутнє, якого ми хочемо, з культурою». Справді, поза культурою наразі важко уявити добротну підготовку майбутніх фахівців-правників в Україні.
Підготувала Надія Бондаренко,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
