В Україні
Мілітаризоване дитинство
Уже другий місяць як прийшла осінь і малеча знову пішла до школи. Це – завжди було радісним й очікуваним святом. Та коли мова йде про освіту під час війни та ще й на тимчасово окупованих територіях, то треба розуміти, що замість навчання відбувається цинічне зомбування школярів – агресивне запровадження окупантського освітнього стандарту, який діти мають сприймати як те, що не піддається сумніву.
Читайте також: До «Школи супергероїв» залучатимуть вчителів іноземних мов
Дитина приходить до школи, щоб отримати знання, навчитися критичному мисленню, розумінню життя, інформаційного простору, аналізу інформації, а натомість вона отримує жорсткі настанови, викривлені уявлення про світ, про нашу історію та про державу в якій вона проживала. У тоталітарній системі освіта завжди є невід’ємною частиною дезінформації. Учня привчають до думки, що потреби держави важливіші за її власні, що держава це не лише основа, а основа основ. А прагнення до власного щастя, повноцінного життя веде, нібито, до відокремленості людини. Така людина не дотримується найвищої цінності – померти за свою країну. І не важливо, що в кожній окремій людині має концентруватися свій власний світ, своя воля, і що кожна людина – це неповторний досвід. Російська держава «скасовує» особистість, замінює її інтересами держави, любов’ю до вождя. Як це працює? Є такий предмет під назвою ОБЖ (основи безпечної життєдіяльності), який у путінській росії став називатися «ОБЖ та захист вітчизни». Основи безпеки життя підмінюються вимогою захищати батьківщину.
Або інший приклад. Не так давно в рф відзначали день возз’єднання нових регіонів із росією. Із цього приводу кремлівський диктатор навіть виступив зі спеціальним відеозверненням, привітавши всіх співгромадян «з цією воістину доленосною подією». Після цього він у форматі відеоконференцзв’язку взяв участь у «відкритті» низки об’єктів соціальної інфраструктури на українських територіях. Уточню, що цей день було встановлено в рф федеральним законом від 28 вересня 2023 року. Так зване «відкриття» об’єктів соціальної інфраструктури полягало в черговій маячні щодо того, що вже відновлено безліч багатоквартирних будинків на «нових територіях», кілометри доріг прокладено і «лише у сфері освіти збудовано та відремонтовано понад 1,5 тис. об’єктів». А наскрізь розбитий Маріуполь, за тими словами, виглядає вже як сучасне мирне європейське місто! Тут з’явилася навіть своя «маріупольська Центральна школа мистецтв у ДНР». При цьому було явно видно, що учнів тренували як і що казати президентові росії. Говорилося й про інший об’єкт – дитячу спортивну школу в Алчевську, де, нібито, займаються близько 400 юних спортсменів, а також Сєвєродонецький коледж промислово-будівельних та побутових технологій, тут про все звітували його керівники. Вислухавши цю доповідь диктатор поцікавився, чи є в коледжі гуртожиток? «Діти в гуртожитку не живуть», – чесно відповіла керівниця, – «бо він знаходиться в зоні бойових дій, селити там дітей нам не дозволяють». Це – все приклади соціальної «дези». На ділі ж освіта в російських школах вже давно перетворилася на тоталітарну пропаганду, яка в останні десять років стала ще агресивнішою.
Мілітаризація дитинства стала ще однією проблемою, яку спостерігають сьогодні в школах та дитсадках на окупованих територіях. Відомий факт, як колишня вихователька садка, яка спочатку думала, що зможе працювати і при окупації, «бо це ж дитячий садочок», ну хто буде чіпати маленьких дітей, які тільки вчаться говорити, грати, комунікувати? В перші місяці, розповідає вихователька на умовах анонімності, так і було. Росіяни завозили іграшки, багато конструкторів «Лего», певно що з розграбованих українських магазинів, це і все. Діти спокійно складали з того конструктора синьо-жовті будиночки, словом все було як завжди. Але через декілька місяців почалося: патріотичний куточок відкрий, мапу рф повісь, як і російський прапор, знайди матрьошки, самовар – «ви живете у великій і прекрасній країні під назвою росія». Вихователька після цього звільнилася, не змогла переступити через себе.
Читайте також: Випускників 2024/2025 н. р. звільнять від підсумкової атестації
Як би підсумовуючи сказане, зазначимо таке: фахівці з дитячої психології стверджують, що до 8–9 років діти не вміють брехати. Їм важко поводити себе неприродно, вдавати вдома із себе одну дитину, а в школі – іншу. Тож таке роздвоєння (дома одне, в школі інше) небезпечне і для психіки дитини, і для родини. Їм усім ой як важко сьогодні там, в окупації…
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
