В Україні
Мін’юст автоматизує адмінпослуги
За останні роки Міністерству юстиції вдалося автоматизувати та перевести в онлайн близько 50 адмінпослуг.
Про це повідомив заступник міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Сергій Орлов у подкасті «Цифра». Одна з таких послуг – автоматизоване відкриття ФОП у «Дії»: 58 паперових полів для внесення даних перетворили у 10 електронних полів. При цьому Мін’юст отримує повну інформаційну картину з усіх необхідних полів.
Читайте також: Деякі реєстраційні дії надаватимуться екстериторіально
«Як так? – Просто, адже нема сенсу запитувати дані особи при вчиненні відповідної дії, які можна перевірити в державних реєстрах. Ідея була така: вже був запроваджений онлайн-ФОП, всі звикли, що в електронному вигляді можна подати заявку на відкриття ФОП. При цьому в такому механізмі залишався досить високий відсоток відмов, зокрема й через людський фактор. Ми ж вирішили автоматизувати всі процеси проходження перевірки особою. Наразі вже понад 300 тисяч ФОП зареєстровано в автоматичному режимі. До кінця літа цього року плануємо запровадити й автоматизовану процедуру закриття ФОП», – розповів Сергій Орлов. Було запущено також реєстрацію ТОВ в автоматичному режимі. Можу сказати, що відсоток відмов у вчиненні такої дії після цього зменшився до 25%. У планах – автоматизувати роботу Офісу протидії рейдерству. Як повідомив заступник міністра юстиції, у майбутньому можна буде подати заяву онлайн і відслідковувати її статус та стадії розгляду.
Ще один популярний запит щодо послуг Мін’юсту – онлайн-шлюб. Наразі є можливість в електронному вигляді подати заяву про одруження. Проте вже триває розробка послуги, коли громадяни матимуть можливість весь процес державної реєстрації шлюбу пройти онлайн: подати заяву, провести церемонію, підписати актовий запис і отримати електронне свідоцтво. «На рівні проектів у нас також є ініціатива підвищення захищеності права власності через запровадження механізмів з боку заявників. Наприклад, якщо особа захоче додатково убезпечити своє майно чи активи, вона зможе подати заявку на отримання відповідної послуги через Дію», – каже Сергій Орлов.
Читайте також: 5 кроків для реєстрації змін щодо кінцевих бенефіціарних власників
Привідкрив посадовець завісу і ще щодо однієї нової послуги: вже є проєкт механізму, який дозволить бачити, коли і який державний орган запитував ту чи іншу інформацію по конкретному громадянину. Якщо ж запити будуть несанкціоновані – людина одразу отримає сповіщення про це. Заступник міністра юстиції також відмітив, що війна стала викликом для роботи міністерства, але в той же час і поштовхом для запровадження нових механізмів захисту державних реєстрів. Наразі вже створено два центри обробки даних, які за будь-якої критичної ситуації можуть замінити один одного в роботі. Триває також створення третього такого ЦОД, який буде розміщено за кордоном.
«Окремо працюємо над тим, аби підвищити захищеність даних у реєстрах. Для цього, по-перше, намагаємося змінити бізнес-логіку реєстратора в системі, щоб він не міг робити помилки, проводити протиправні дії. Частину необхідних дій ми вже запровадили, а частина перебуває ще на стадії розробки через відсутність готовності певних інших систем», – зазначив заступник очільника Мін’юсту.
Щодо того, чи зможе штучний інтелект у майбутньому замінити юристів, Сергій Орлов зазначив, що наразі Мін’юст розглядає можливість використання такого інструменту, як чат GPT. Наприклад, у системі безоплатної правової допомоги першим етапом є надання юридичних консультацій громадянам. Масив необхідних структурованих даних у вигляді консультацій є, зокрема, в довіднику WikiLegalAid. Тож необхідно завантажити ці дані у чат GPT, і він зможе перший етап юридичних консультацій надавати в автоматичному режимі через чат-бот. З огляду на якість та фідбек від громадян, послугу будуть вдосконалювати.
Власна інформація ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
