В Україні
«Міністерство адвокатури» Репресії в адвокатурі України продовжуються
Петро ГУЧЕНКО, адвокат,
член Ради адвокатів міста Києва
На сьогоднішній день адвокатура України перебуває в процесі становлення. Крім основних завдань адвоката — здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, кожен адвокат зіштовхується з додатковими проблемами. І як не дивно, ці проблеми, а саме — новий нелогічний порядок підвищення кваліфікації адвокатів, несистемний підхід до оподаткування їхньої діяльності — породжують органи самоврядування адвокатури в особі НААУ та Ради адвокатів України.
Протистояння з НААУ
Таке самоврядування вже отримало оцінку адвокатів у вигляді назви «міністерство адвокатури». Київські адвокати ж, які були обрані до органів регіонального адвокатського самоврядування, продовжують свою боротьбу із так званим «міністерством адвокатури» — Національною асоціацією адвокатів України, Радою адвокатів України в особі Ізовітової Лідії Павлівни та з підпорядкованими їй незаконно утвореними структурами та окремими адвокатами.
Так, мене, адвоката Петра Гученка, за заявою (скаргою) голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л. П. притягують до дисциплінарної відповідальності за мою позицію щодо невизнання штучно утворених органів адвокатського самоврядування міста Києва та нібито за дезорієнтацію адвокатів регіону щодо реальних справ в адвокатурі як столиці, так України в цілому.
За що мене хочуть покарати
Хочу детально пояснити, як відбувалося обрання мене до органів адвокатського самоврядування міста Києва. У зв’язку з завершенням п’ятирічної каденції органів адвокатського самоврядування міста Києва 7 жовтня 2017 року була проведена звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва. Вона відбулася на виконання положень статей 47–50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076) за присутності близько 500 столичних адвокатів. Таким чином мене разом із 28-ма іншими адвокатами, які виявили бажання брати участь в адвокатському самоврядуванні, було обрано до Ради адвокатів міста Києва. Важливим є те, що рішення, які були прийняті на цій конференції адвокатів, не скасовані в судовому порядку.
Варто наголосити, що виявлення бажання бути обраним є однією із форм висловлення власної думки та позиції, у даному контексті — одночасно формою вираження бажання брати активну участь в професійній асоціації. До того ж, адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, а в суб’єктивному сенсі виборче право поділяється на активне (право обирати) та пасивне (право бути обраним). Процес виборів відбувається за умови, коли реалізованими є активне та пасивне виборче право
Метою своєї діяльності в органах адвокатського самоврядування (у Раді адвокатів міста Києва) я бачив свою особисту участь у процесі забезпечення незалежності адвокатів, захисті від втручання у здійснення адвокатської діяльності та створення сприятливих умов роботи адвокатам столиці, захисті їх професійних і соціальних прав. І ця робота відбувалася, звісно, на безоплатній основі, ба більше — я витрачав досить багато особистого часу, однак розумію, що це — мій внесок на користь всієї адвокатури й столичних правозахисників зокрема.
А зараз, за заявою (скаргою) голови НААУ/РАУ Л. Ізовітової мене, адвоката Гученка Петра Федоровича, притягують до дисциплінарної відповідальності за мою відповідальну роботу та членство в Раді адвокатів міста Києва. Наголошую на тому, що адвокат не може бути примушений відмовитися від надання згоди на його обрання або примушений утриматися від дій на подання своєї кандидатури на обрання на посаду, оскільки це не передбачено законодавством, а подібні вимоги слід розцінювати як грубе втручання в правовий порядок в Україні. В той же час зневага керівних органів асоціації до будь-якої з форм вираження слід розцінювати як втручання в особисті права адвоката. Саме тому адвокатське самоврядування ґрунтується на певних принципах, серед яких принцип виборності та заборона органам адвокатського самоврядування втручатися в професійну діяльність адвоката (ч. 1 ст. 43 Закону № 5076).
З отриманих від адвоката А. Дерев’янчука документів мені стало відомо, що 12 квітня цього року на засіданні в с. Пісчанки Новомосковського району Дніпропетровської області було прийнято рішення Ради адвокатів України № 39 «Про заходи щодо розблокування та належного функціонування Ради адвокатів міста Києва». Примітно, що дане Рішення дивним чином офіційно не оприлюднювалося. Підставою для його прийняття стало звернення адвоката П. Рябенка про притягнення мене та інших адвокатів міста Києва до дисциплінарної відповідальності за, нібито, блокування роботи органів адвокатського самоврядування столиці та з інших надуманих підстав (як-то: порушення Правил адвокатської етики, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування), а фактично за принципову позицію щодо непідкорення фейковим структурам, штучно створеним Л. П. Ізовітовою (а не обраним адвокатами, як це передбачено профільним законом) у місті Києві, які іменують себе органами адвокатського самоврядуванння, насправді такими не будучи.
Скарга Ізовітової
Буцімто на виконання згаданого рішення РАУ № 39 від 12 квітня цього року Л. П. Ізовітова звернулася із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката Гученка П. Ф. до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, другий поверх), хоча такі звернення (скарги) на інших адвокатів столиці подавалися нею і в 2017, і в 2018 роках. І, як наслідок, притягнуті до дисциплінарної відповідальності адвокати були позбавлені права займатися адвокатською діяльністю, що тягнуло за собою неучасть в адвокатському самоврядуванні, тобто, відсторонення принципових, чесних та справедливих правозахисників від участі у житті адвокатської спільноти. Крім того, таким чином адвокати позбавляються права заробляти своєю працею та утримувати свої родини. Це — не випадковий тиск, це — системні, організовані репресії проти адвокатів.
Вважаю, що такою поведінкою голова НААУ/РАУ Ізовітова Л. П. вживає заходів аби усунути адвокатів, які мають сміливість заявити про свою позицію та погляди, які є правомірними, але такими, які не влаштовують голову НААУ як фізичну особу, оскільки мої, скажімо, погляди цілком відповідають засадничим принципам розвитку адвокатури як інституту та передбачають забезпечення незалежності, конфіденційності, законності і верховенство права. Тобто наявне упереджене ставлення скаржниці Ізовітової Л. П. до адвокатів (членів) Ради з метою обмежити (позбавити) права адвокатів на участь в управлінні адвокатурою. При цьому скаржник Ізовітова Л. П. є не лише фізичною особою, а ще й адвокатом, що підтверджується даними з ЄРАУ.
Відповідно до ст. 52 Правил адвокатської етики не допускається зловживання правом на звернення до органів адвокатського самоврядування, в тому числі наділених дисциплінарними повноваженнями, щодо ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката. Кожен адвокат має вжити заходів мирного врегулювання конфлікту з участю іншого адвоката. При виникненні конфлікту між адвокатами, наслідком якого є звернення одного з них зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, адвокат, який ініціював звернення, зобов’язаний надати докази того, що ним вжиті заходи мирного врегулювання такого конфлікту. Жодних подібних кроків з боку Ізовітової Л. П. щодо мирного врегулювання конфлікту не зроблено.
Хочу наголосити, що така скарга (заява), оформлена без дотримання вимог пункту 14 цього «Положення про порядок прий няття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідок його дисциплінарну відповідальність», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. № 120, зокрема, якщо адвокат, який ініціював звернення, не надав докази того, що ним вжиті заходи мирного врегулювання такого конфлікту, зокрема, документи, що свідчать про звернення останнього до Ради адвокатів регіону за робочим місцем адвоката згідно з відомостями в Єдиному реєстрі адвокатів України, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.
Саме за заявою Ізовітової Л. П. нас усіх хочуть притягнути до кримінальної відповідальності, підтвердженням чого є виклик мене як свідка для допиту та заявою голови НААУ про притягнення адвокатів міста Києва до кримінальної відповідальності.
З урахуванням того, як викладено рішення РАУ № 39, Ізовітова Л. П. самостійно встановлювала певні факти щодо дій адвокатів, які, на її думку, можуть бути дисциплінарним проступком, та реалізувала переслідування, вчиняючи управлінську розправу над майже 30 адвокатами, які своїм існуванням «заважають» діяти («блокують функціонування») призначеному волею Ізовітової Л. П. на посаду голови Ради адвокатів м. Києва П. Рябенку.
Про так звану КДКА прямо і по суті
Заява (скарга) голови НААУ щодо поведінки адвоката Гученка П. Ф. та інших столичних адвокатів адресована КДКА. При цьому, я вважаю, що згадана КДКА м. Києва, яка знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, 2-й поверх, є взагалі незаконною структурою, створеною всупереч вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка іменується органом адвокатського самоврядування міста Києва, але насправді таким не є, виходячи з наступного. У місті Києві, як у адміністративно-територіальній одиниці знаходиться моє робоче місце адвоката, зазначене в Єдиному реєстрі адвокатів України та, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції на офіційному сайті за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, існує діюча Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) місцезнаходженням: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30, яка перереєстрована відповідно до перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де зазначено, що кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, сформовані відповідно до цього Закону, є правонаступниками кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, сформованих до набрання чинності цим Законом.
Усупереч положенням абзацу 2 частини 7 розділу 10 (Перехідні положення) Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», паралельно діючій Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) у 2016 році була утворена юридична особа «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3 (ідентифікаційний код 40895265). Дана юридична особа не є Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури як органу адвокатського самоврядування в розумінні ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому не має права розглядати дисциплінарні справи щодо адвокатів столиці і, як наслідок, притягувати їх до відповідальності.
Судова практика
Про протиправність створення та діяльності інших структур, які перебирають на себе функції Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як органу адвокатського самоврядування (у відповідності до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») зазначено також у рішенні судів, які набрали законної сили. Так, зокрема, в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 р. у справі № 826/13030 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73420793) зазначено, що з аналізу змісту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI вбачається, що кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури є правонаступниками аналогічних комісій, що функціонували до набрання чинності цим Законом. Законом не передбачалося утворення нових кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів.
Повноваження Національної асоціації адвокатів України, визначені статтею 45 Закону № 5076, не наділяють зазначену юридичну особу правом утворювати органи адвокатського самоврядування, визначені статтею 46 даного Закону. Статут НААУ, затверджений установчим з’їздом адвокатів України 17.12.2012 року, дозволяє останній створювати лише благодійні та громадські організації. Національна асоціація адвокатів України є громадською організацією — Вищий адміністративний суд у справі № 826/23832/15 вказав, що код 84.11 (державне управління) не відповідає меті, цілям та видам діяльності органів адвокатського самоврядування та НААУ як громадському об’єднанню, зазначивши, що доцільно використовувати код 96.12 (діяльність громадських організацій).
Кабінет Міністрів України підтвердив ту обставину, що у зв’язку з прийняттям у 2012 році Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачалася ліквідація діючих юридичних осіб публічного права кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, створених Указом Президента України 05.05.1993 р. №155 та утворення будь-яких нових комісій.
Зазначене підтверджується витягом з ЄДРЮОФОП ГФ щодо юридичної особи Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) (код ЄДРПОУ 26080214), засновником якої станом на сьогодні є Указ Президента України від 05.05.1993 р. №155. Відповідно до інформації, яка міститься в ЄДРЮОФОП ГФ, усі кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури зареєстровані та діють на підставі зазначеного Указу у період з 1993 по 1996 роки, а станом на 1 листопада 2012 року, тобто до створення НААУ (19.11.2012 р.), були сформовані за новим законом та провели свої перші засідання, відповідно до абзацу 1 пункту 7 розділу 10 (Перехідні положення) Закону 5076.
Відповідно до частини 1 статті 50 Закону № 5076 в регіоні утворюється і діє тільки одна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, якій державою делеговані функції визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.
Судовими рішеннями у справі № 826/5078/17 Орлову І. Ф. (керівникові неналежно утвореної КДКА м. Києва) відмовлено в позові про скасування державної реєстрації Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287). Оскільки Радою адвокатів України 27.06.2013 р. ухвалено рішення про перейменування Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м. Києва та правонаступництво, 27.04.2016 р. вчинено відповідну реєстраційну дію щодо внесення змін до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. А на офіційному веб-сайті Ради адвокатів міста Києва та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва ще 23.05.2016 р. було розміщено інформацію про перейменування юридичної особи Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва, що підтверджується відповідною роздруківкою з інтернет-сайту.
Закон Ізовітовій — не указ…
Усупереч положенням абзацу 2 частини 7 розділу 10 (Перехідні положення) Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», паралельно діючій Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) розпорядженням голови НААУ Ізовітової Л. П. була утворена юридична особа «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, будинок 3, 2-й поверх (це, як відомо, місцезнаходження НААУ та РАУ), є незаконним утворенням, яка безпідставно взяла на себе функції КДКА, ставши слухняним виконавцем волі Л. П. Ізовітової щодо притягнення неугодних адвокатів до дисциплінарної відповідальності (як правило, це позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю), тобто є репресивним органом для залякування адвокатів міста Києва і позбавлення їх права на заняття адвокатською діяльністю та фактично позбавлення права на працю.
Звертаю увагу, що створення вищестоящої організації НААУ, яка створила нижчестоящу КДКА м. Києва, призвело до створення жорсткої вертикалі квазі-міністерства адвокатури, до конфлікту інтересів, до порушення засад безсторонності та неупередженості. Але ні на вимогу моїх колег-адвокатів, ні навіть на вимогу суду члени так названого КДКА м. Києва не можуть надати протоколу конференції
адвокатів міста Києва (з реєстраційними списками делегатів), які їх, нібито, обрали до цієї неналежно утвореної структури. А відповідь тут дуже проста — до складу фейкової КДКА входять особи, які є самозванцями, адвокати міста Києва їх не обирали, але бояться говорити про це публічно, оскільки є великий ризик притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, і, як наслідок, позбавлення права на працю, тобто позбавлення права на зай няття адвокатською діяльністю й виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Підтвердженням цьому є супровідний лист до скарги Ізовітової Л. П., який підписав Дерев’янчук В. А. як «Член ДП КДКА м. Києва», хоча насправді таким не є, про що йому і всім адвокатам міста Києва добре відомо, оскільки його ніхто не обирав до органів адвокатського самоврядування міста Києва. Так, на сайті /https://kyiv.unba.org.ua/about-kdka/ зазначено кількісний склад так званої КДКА м. Києва, який відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повинен бути інший, що також свідчить про штучність її утворення, фейковість.
Звернення до колег-адвокатів і лист Президенту
Із метою захисту свого права висловлювати свою позицію, мати власну думку, брати участь в засіданні органу адвокатського самоуправління, до якого я був обраний на конференції адвокатів міста Києва 10 жовтня 2017 року, як член Ради адвокатів міста Києва я приймаю виклик «міністерства адвокатури» в особі Ізовітової Л.П. та її фейкових структур, а саме КДКА м. Києва. Хочу також звернутися до кожного адвоката так званої дисциплінарної палати КДКА м. Києва, які збираються розглядати дисциплінарну справу щодо мене за заявою (скаргою) Ізовітової Л. П. — кожен із вас несе персональну відповідальність за свої дії. Ви безпідставно, організованою групою, протизаконно, назвавши себе членами ДП КДКА м. Києва (як органу адвокатського самоврядування міста Києва), дієте протиправно (в непередбачений законом спосіб взяли на себе повноваження члена дисциплінарної палати КДКА), що є втручанням у діяльність захисника (ст. 397 КК України).
Шановні колеги-адвокати, а чи не досить вже боятися говорити правду, говорити на біле — біле, а на чорне — чорне?! Ми живемо у вільній, демократичній країні, де діє досить прогресивна Конституція, в ст. 19 якої зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Право обирати та бути обраним світоглядно залежить виключно від наявності певних ознак та вимог до суб’єкта, які може встановити закон.
Я звернувся до Президента України як гаранта Конституції з листом про протиправне притягнення мене до дисциплінарної відповідальності, в якому зазначив про репресії та розправи над адвокатами міста Києва, які протидіють свавіллю в органах адвокатського самоврядування. Зазначив, що ця боротьба триває вже не один рік у відповідь на свавілля, що продовжує відбуватися як в адвокатурі столиці, так і України в цілому.
Фактично в місті Києві відбувається розправа над незалежними адвокатами, які в своїй діяльності повинні захищати (і захищають) інших осіб, хоча, як у моєму випадку, я не можу захистити себе сам від самої ж системи адвокатури.
Який вихід із ситуації?
Який вихід із ситуації, що склалася в адвокатурі міста Києва? Перш за все, усвідомити, що ми, адвокати, є елітою правників, які захищають, допомагають іншим, представляють їх інтереси, самі в змозі навести порядок у своїх рядах у демократичний, чесний та законний спосіб. Свого часу міжнародна комісія юристів зробила висновок, який стосувався репресій в українській адвокатурі, та наголосила на необхідності припинення переслідування адвокатів з боку НААУ. Зокрема, експерти ССВЕ заявили, що «вельми стурбовані тим, що адвокати притягуються до дисциплінарної відповідальності за свою діяльність, яка відноситься до діяльності самоврядування».
Міжнародні принципи про роль адвокатів вимагають від держави забезпечити, щоб ані дисциплінарні, ані інші засоби, такі, як кримінальні покарання, не застосовувалися в несправедливий та свавільний спосіб проти адвокатів у зв’язку з легітимним виконанням ними своїх професійних обов’язків відповідно до прийнятих стандартів професійної поведінки, включаючи стандарти, передбачені Основними положеннями про роль адвокатів. Якщо не брати до уваги повне перезавантаження адвокатури шляхом прийняття нового Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», я бачу найоптимальнішим — врегулювати ситуацію в адвокатурі шляхом проведення позачергової конференції адвокатів міста Києва (за умов самопредставництва кожного адвоката) з обов’язковим залученням засобів масової інформації та міжнародних експертів. А Єдиний реєстр адвокатів України повинен бути розміщений на державному data.gov. ua, аби не допустити маніпуляцій з його даним та зникнення з нього відомостей щодо кількох тисяч адвокатів, як це вже відбувалося в минулі роки. Такі ганебні речі, як недопущення адвоката до участі у справі через відсутність інформації про нього в реєстрі, має бути жорстко припинено!
І таким чином слід поставити крапку в існуванні «міністерства адвокатури», яке прагне тримати адвокатуру розділеною, пригніченою, залежною і керованою згори, а «неугодних» усуває з професії, позбавляючи права займатися адвокатською діяльністю. Маємо створити незалежну та самостійну адвокатуру, з відновленням незалежності адвокатів у своїй адвокатській діяльності. Утворення органів адвокатського самоврядування має бути «знизу доверху», а не навпаки. Саме за таких умов ми, адвокати, зможемо реалізовувати свою почесну місію захисту прав, свобод та законних інтересів наших клієнтів.
Джерело: Юридичний вісник України
