Connect with us

В Україні

«Мінна» війна з нашими нервами

Останнім часом Україну накрила хвиля соціальних зривів, що дедалі більше корегують наше життя. Йдеться про страйки, протести, перекриття доріг, мінування тощо.

Так, мінують і погрожують підривами в судах, держустановах, мегамаркетах, на залізниці, на мостах. Й остання київська пригода з погрозами підірвати міст Метро стала яскравим прикладом соціального безглуздя і, водночас, професійної роботи правоохоронців. Тут, як і в більшості випадків, все обійшлося без тяжких наслідків. Відомо, що винуватець на ім’я Олексій Бельке є кримчанином, колишнім військовим. За повідомленням посадовців МВС, він заїхав на міст, вийшов посеред нього і почав погрожувати всім, хто проїзджав мимо, підірвати метроміст. Слідчі столичної поліції кваліфікували інцидент як підготовку до терористичного акту. Тому до мосту Метро були підтягнуті наряди патрульних, кінологи зі службовими собаками, спецназ і фахівці вибухотехнічної служби. А в Києві на «червоній» гілці метро було зупинено рух від станції «Дніпро» до станції «Дарниця». Пізніше стало відомо, що винуватець донедавна був сержантом­контрактником і числився начальником радіостанції польового вузла зв’язку військової частини, що дислокується в Броварах.

Дещо суперечливими є повідомлення про політичний підтекст події. Так, за даними сайту «Страна.ua» Олексій Бельке ніколи не висував жодних політичних вимог, а пережив психічне потрясіння на особистому ґрунті, до того ж, він знаходився в стадії алкогольного сп’яніння. В той же час, за повідомленням телеканалу «Прямий», терорист зробив першу заяву, в якій, нібито, вимагав від керівництва держави припинити капітуляцію на Донбасі. В той же час Міністерство у справах ветеранів висловлює подяку силовикам, правоохоронцям і всім причетним до професійного, безпечного й безкровного вирішення ситуації. Команда міністерства запевнила в готовності надати будь­яку допомогу в комунікації між Олексієм Бельке і «тими, кого це може стосуватися на офіційному або неофіційному рівнях».

Ще про «підривника» метромосту відомо, що перед звільненням він відсидів на гауптвахті, а пізніше добровільно здав декілька кілограмів вибухівки та бойові припаси. Тим не менше, в згаданому Міністерстві у справах ветеранів заявляють, що будуть захищати інтереси Олексія Бельке, як і будь­якого іншого учасника російсько­української війни, зокрема, його право на повагу, справедливий розгляд цієї справи й допомогу, при необхідності. «Ми не дозволимо використовувати цей інцидент для очорнення бійців та ветеранів, або для розколу між ними й рештою суспільства», — йдеться в заяві відомства. Водночас тут закликали громадян уважно перевіряти інформацію, а журналістів — «спиратися на достовірні джерела».

Отже, складемо пазли. Нам відомо, що «підривник» — професійний військовий, який своїми діями на півдня паралізував півміста. І будь у його руках відповідна зброя, то, можливо, паралізував би все місто та зробив усе, щоб його дії були оцінені як приготування до вчинення терористичного акту, що може тягнути на довічне ув’язнення (слова керівника столичної поліції Андрія Крищенка).

Під час затримання при чоловікові не було знайдено вибухових речовин або пристроїв. У нього було вилучено карабін, яким він розстріляв поліцейський дрон. Слід зазначити, що з оперативної точки зору — це була складна поліцейська операція. Міст Метро в Києві — стратегічний об’єкт підвищеної небезпеки. Його зупинка дійсно паралізувала півстолиці. Враховуючи, що цього літа О. Бельке добровільно здав у поліцію вибухівку і патрони, в його машині могло бути що завгодно. Тому обидва виїзди з мосту перекрила бронетехніка, а для примусової зупинки машини розклали їжаки. З повітря за зловмисником спостерігали дрони, рух по Дніпру блокувала водна поліція, свої позиції зайняли снайпери. Невдалі спроби почати змістовні перемовини ні до чого не привели, може, через неадекватний стан підозрюваного. Тож із наближенням темної пори доби було прийнято рішення почати штурмові дії. І вперше в столиції був задіяний КОРД, бійці якого набли зилися до винуватця, змусили його вийти з машини, лягти на дорогу й затримали без жодного пострілу. Зараз тривають слідчі дії.

Тож ця подія дійсно стала викликом для життя цілого міста. Щоб привести його в норму, на допомогу прийшли поліцейські. І згадалося мудре прислів’я про те, що маємо берегти один одного, інакше божевілля почнеться всередині нас самих. Але допустити цього не можна, бо внутрішня війна — це теж саме божевілля, тільки спровоковане гарячою головою. Добре, що в поліції вона на цей раз була холодною.

І наостанок зазначу: звернутися до цієї теми мене змусив випадок із мінуванням метромосту в Києві, який так налякав киян. Хоча, зізнаймося, повідомлення про мінування тих чи інших об’єктів — в Україні уже буденність, як і, чого гріха таїти, війна на сході країни. Таких випадків щодня — чи не сотні. І це — теж війна, але кібервійна — з нами, нашими нервами, нашою єдністю і вірою. Й ми повинні виграти цю війну. Виграти разом, будучи стійкими й одностайними.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Тридцять тисяч на інсульт

Уряд змінив деякі тарифи, за якими відбувається лікування українців.

Про це на засіданні КМУ заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. «Мається на увазі, що держава буде витрачати більше коштів на пацієнтів і лікарям не треба буде економити на їх лікуванні», — сказав глава уряду. У свою чергу міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що будуть змінені, зокрема, тарифи на лікування гострого інфаркту міокарда та гострого мозкового інсульту.

«Шістдесят п’ять процентів смертей у нашій країні — це саме від серцево-судинних захворювань. Тож тепер замість 16 001 гривні, які виділялися на лікування інфаркта міокарда, ця сума становитиме 30 109 гривень; із 19 332 гривень, виділених на лікування гострого мозкового інсульту, сума тарифу становитиме 26 947 гривень. Також ми додаємо на екстренну допомогу, суттєво збільшуючи ставку на надання цієї допомоги. Загальна сума склала 1 мільярд 260 мільйонів гривень», — заявив він.

Міністр також додав, що до порядку реалізації програми про медичне обслуговування населення необхідно внести зміни. «Що саме ними передбачається? Це введення нового пакету до цієї програми, пакету підтримки наших закладів охорони здоров’я, на які ми пропонуємо додати 2 мільярди 331 мільйон гривень», — зазначив Максим Степанов.

За його словами, ці гроші підуть на фінансування закладів, які залишилися з меншим фінансуванням у порівнянні з 2019 роком. «Усе, що виділяється з державного бюджету, буде виділятися на рівні не менше, ніж це було у 2019-му. Зміни почнуть діяти починаючи з липня цього року», — уточнив міністр.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Скасована відпустка: чи можливо повернути гроші за втрачений відпочинок?

Коронавірус вніс свої корективи в плани багатьох людей. Що робити, якщо ви завчасно забронювали тур, однак не зможете нікуди поїхати?

Засновниця й директорка туристичного агентства Tasty travel, активна мандрівниця по Україні Дарина Сапожнікова в ексклюзивному інтерв’ю 24 каналу розповіла, чи реально повернути гроші за скасований тур. За її словами, спершу треба зрозуміти, як працюють турфірми. Так, після замовлення та оплати туру туристом турагент одразу пересилає гроші туроператору. Останній передає гроші своїм партнерам, оплачуючи наперед всі ті послуги, які хоче отримати турист. Таким чином, гроші туриста розкидаються на ті осередки, з яких складається його тур.

Зібрати їх до купи буде дуже важко. Тому зараз поширена практика, коли гроші туриста заморожуються й тільки-но з’являється можливість, власник зможе їх використовувати. При тому деякі туроператори готові міняти тури без доплати, деякі – кажуть, що, можливо, доведеться доплатити якусь різницю, тому так чи інакше все ж буде, – повідомила Сапожнікова.

Виходить, що депозит – більш вигідний варіант, якщо людина планує відпочити протягом цього року. Якщо ж «живі гроші» на руках потрібніші, слід домагатися повернення, але це буде дуже тривалий процес після закінчення карантину.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Мінекономіки перезапустило експортно-кредитне агентство

Мінекономіки повноцінно перезапустило експортно-кредитне агентство, яке з цього місяця почне підписувати перші договори по страхуванню ризиків українських компаній-експортерів.

«ЕКА – це вже створений інститут. Ми зараз його повноцінно запускаємо. Об’єми коштів у ЕКА дозволять поки що тільки тестовий запуск. В цьому місяці має бути підписаний перший договір по страхуванню українських підприємств з країнами Африки, де є ризики», – повідомив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. –  «Зараз поки мова йде про страхування ризиків українських компаній при поставках на інші ринки, але де кредити дають українські банки. Сподіваюсь, до кінця 2021 року ми вийдемо на концепцію і вже з 2022 будемо робити розширені проекти».

Наразі статусний капітал агентства 200 млн грн, але це сума тестова, яка надалі буде обговорюватися.

Читати далі

В тренді