Connect with us

В Україні

Мінсоцполітики не визнає обов’язок Держави фінансувати встановлений законами пільговий проїзд

У липні 2020 року Асоціація міст України звернулася до Мінсоцполітики з пропозицією включити видатки з оплати пільгового проїзду, послуг зв’язку та капітального ремонту будівель окремих категорій громадян, пільги яким гарантуються законами України, у бюджетний запит до Міністерства фінансів України при підготовці проєкту Держбюджету на 2021 рік (лист АМУ).

Така позиція зумовлена тим, що розроблений Міністерством законопроєкт, який надає право органам місцевого самоврядування самостійно приймати рішення про надання пільг з оплати проїзду, послуг зв’язку та інших гарантованих державою пільг окремим категоріям громадян, не підтримується окремими органами державної влади.

Так, Мінветеранів, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений Президента України з прав осіб з інвалідністю, Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю у липні на засіданні Урядового Комітету виступили проти прийняття законопроєкту в чинній редакції та заявили про необхідність фінансування цих пільг за рахунок коштів державного бюджету.

Водночас Мінсоцполітики у відповідь на лист АМУ зазначило, що в умовах децентралізації органи влади мають можливість самостійно визначати обсяг пільгових послуг і забезпечувати контроль за ефективним використанням бюджетних коштів (лист Мінсоцполітики).

Також слід зазначити, що Правління АМУ в червні 2020 року вкотре звернулося до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів з держбюджету на перевезення пільговиків.

Асоціація міст України вбачає лише два варіанти вирішення проблеми фінансування пільгового проїзду:

  • держава повертає фінансування пільг за рахунок коштів державного бюджету.
  • держава надає право органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати пільги, спосіб та обсяг їх надання відповідно до потреб громади та спроможності місцевого бюджету.

Джерело: auc.org.ua

В Україні

Проти Порошенка відкрили ще 15 проваджень

Цього разу кримінальні провадження проти екс-президента відкрила СБУ.

Про це повідомили під час брифінгу адвокати Порошенка Ігор Головань та Ілля Новіков.

«Четвертого вересня з’явилося 15 нових проваджень, спрямованих фактично проти п’ятого Президента України Петра Порошенка», — заявив І. Головань.

За його словами, у провадженнях йдеться про статті 110 (посягання на територіальну цілісність) та 109 ККУ (повалення конституційного ладу, захоплення державної влади), державна зрада, привласнення власності, фінансування тероризму, втручання в роботу електронно-обчислювальних машин комп’ютерних мереж. Він також додав, що справи дублюють попередні. Зокрема, відновили за рішенням Печерського суду Києва провадження щодо «Кузні на Рибальському».

При тому, що на початку липня керівник слідчої групи передав адвокатам п’ятого Президента, а нині народного депутата Петра Порошенка, постанову про закриття кримінального провадження щодо можливих порушень при купівлі-продажу цього заводу, в якому той фігурував. А в серпні Печерський районний суд міста Києва зобов’язав Держбюро розслідувань за наполяганням однієї відомої особи відновити розслідування справи проти Петра Порошенка щодо продажу тієї ж «Кузні на Рибальському». У листопаді 2019 року Київський апеляційний суд зняв арешт із заводу, який, до речі, придбав Сергій Тігіпко, оскільки він (арешт) за клопотанням ДБР, на думку суддів, був необґрунтованим.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Схвалено Стратегію боротьби з організованою злочинністю

Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію боротьби з організованою злочинністю, запропоновану Міністерством внутрішніх справ.

Реалізація Стратегії передбачає три етапи.

Спершу проведуть оцінку наявних загроз за методологією SOCTA, яка ефективно використовується в країнах Євросоюзу.

Далі на основі зібраних даних будуть розроблені комплексні плани заходів  протидії організованим злочинним групам і конкретним тяжким злочинам, які здебільшого вчиняються з використанням зброї та насилля. Ці плани розроблятиме Національний координатор – створена при Кабміні міжвідомча комісія, яка буде проводити моніторинг і оцінюватиме стан реалізації цієї Стратегії.

Третій етап передбачає власне виконання комплексних планів заходів державними органами, які борються з організованою злочинністю.

Читати далі

В Україні

Коли не обов’язково оформляти страховку в банку?

Національний банк у відповідь на численні запити клієнтів банків коли потрібно придбавати страховку, оформляючи різні банківські послуги,  пояснив, що у певних випадках страхування дійсно є обов’язковим. Приміром, коли особа бере кредит на житло, потрібно буде застрахувати квартиру чи будинок, які є предметом іпотеки. Це вимога ст. 7 Закону України «Про страхування» та ст. 8 Закону України «Про іпотеку». Водночас обов’язок банку – дати клієнту можливість обрати страховика з переліку компаній, з якими співпрацює фінансова установа. Якщо банк стверджує, що є можливість оформити страховку лише в одній конкретній компанії, – це порушення вимог ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування».

У разі оформлення автокредиту є кілька нюансів. По-перше, кожен водій зобов’язаний мати поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (простіше кажучи, «автоцивілку»). Законодавство не вимагає від банку оформлювати  такий поліс під час видачі кредиту, але банки зазвичай включають його оформлення до пакета послуг. Проте фінустанова має дати клієнту можливість обрати страховика з переліку акредитованих компаній (вимога ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування»).

По-друге, банк може запропонувати клієнту застрахувати предмет застави – тобто авто. Така страховка (КАСКО) не є обов’язковою, але може бути корисною як для клієнта, так і для банку, адже зменшить ризики у випадку пошкодження авто, яке перебуває в заставі.

Страхування не є обов’язковим, якщо ви берете споживчий кредит (не автокредит чи іпотеку), відкриваєте рахунок, робите переказ коштів чи обмінюєте валюту.

Часом банки уводять клієнтів в оману. Наприклад, працівник фінансової установи запевняє, що під час отримання споживчого кредиту потрібно обов’язково оформити страхування життя, а під час оформлення грошового переказу – купити страховку від нещасного випадку. Самі банки у відповідь на запити Національного банку стверджують: фінансова установа має право пропонувати клієнтам супутні продукти, але страхування в таких випадках не є обов’язковим. Тому клієнти мають право відмовитися від страховки. Банкам заборонено вимагати від клієнта придбання товарів чи послуг, як обов’язкової умови надання банківських послуг. Це норма ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Якщо працівники банку порушують ваші права, потрібно скаржитися. Спершу до самого банку, а потім – до НБУ.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram