В Україні
Місцеві вибори: самоврядування в обіймах партійних осередків
У попередні роки тема місцевих виборів сприймалася як щось звичне й нецікаве. Тож якогось особливого ажіотажу ця тема не викликала. Нинішні місцеві вибори (відбудуться 25 жовтня) — інший варіант. Адже з’явився реальний інтерес. А причина всьому — децентралізація, яка хоча ще й не доведена до логічного завершення, але вже стала надважливим фактором для розвитку органів місцевого самоврядування, бо за результатами виборів об’єднані територіальні громади (далі — ОТГ) отримають значні повноваження, ресурси та більший ступінь незалежності від центральної влади. За відповідального підходу громад до вибору місцевих голів та депутатів, ОТГ отримають багато необхідного для свого існування та розвитку.
Зазначимо, що цьогорічні місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі (як відомо, на сьогодні замість 490 «старих» районів утворено 136 нових — укрупнених). Вони відбудуться на території майже 12 тисяч органів місцевого самоврядування, в яких цього місцевого самоврядування, будемо відвертими, не було, фактично все відбувалося формально. Додаткову гостроту перегонам додають партійні осередки, які політизують виборчий процес.
Отже, наряду з реформою місцевого самоврядування відбувається й розвиток політичної системи, адже на цей процес активно почали впливати політичні партії. А нинішні вибори стануть перевіркою на міцність їхніх позицій у регіонах. Та якщо задатися питанням, а яким чином відбудеться цей вплив, адже далеко не в усіх із них є реальні осередки в регіонах, а тут ще й новий районний поділ, то одразу ж постає проблема з відповіддю. Зрозуміло, що більшість партійних організацій із тих, що були, не встигли переформатуватися. Таким чином, законодавець штовхає партії висувати кандидатів через єдино можливий варіант — через свої обласні організації. Відтак рівень самоврядування «відривається» від ОТГ та районів. Отож новоствореним громадам важко буде утворити майданчик для соціального консенсусу, як і для сприяння соціальному та економічному розвитку країни. Досвід наших західних сусідів є тому кращим прикладом.
ОТГ та органи місцевого самоврядування, безумовно, підтримуватимуть положення Бюджетного кодексу в частині, яка дає право всім громадам та містам залишати 60% надходжень від податків і зборів у бюджетах місцевих громад. Йдеться про чітке визначення джерел доходу громад, яким вони можуть вільно розпоряджатися, а не існувати за рахунок цільових субвенцій або трансферів, як це було раніше. Відповідний законопроект уже внесено до порядку денного парламенту.
Важливою, безумовно, є й необхідність у чіткому визначенні повноважень органів місцевого самоврядування різних рівнів. Тому Закони «Про місцеве самоврядування» та «Про місцеві державні адміністрації» мають бути змінені з урахуванням положень Європейської хартії місцевого самоврядування. Якщо ж говорити про вибори загалом, то з’являються серйозні виклики і для ЦВК, і для територіальних виборчих комісій. І хоча є новий Виборчий кодекс, що вперше більш чітко визначає засади та умови перегонів, але все ж таки правова невизначеність у багатьох питаннях ще дасть про себе знати. Як вказує екс-заступник голови ЦВК Андрій Магера та інші експерти, вже зараз проблемою є розбіжність меж виборчих округів (у тому ж Києві), що неминуче викличе суперечності як на етапі висування кандидатів, їх реєстрації і найбільше — на етапі встановлення результатів виборів. Позиція ЦВК з цього питання: змінювати конфігурації громад до виборів не можна. У свою чергу голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська, вказуючи на особливості організації виборчого процесу, адміністрування в округах столиці, переконана, що Києву потрібно не 13, а 14 округів. «Це точно відповідало б міжнародним стандартам територіальної організації виборів у частині приблизної рівності кількості виборців. У Виборчому кодексі це прописано, але немає чіткого числа, від якого потрібно відштовхуватися, щоб не створити умови, коли один округ в рази більший за інший, що, де-факто, сталося в столиці». Актуальним є й питання про адміністративне забезпечення виборчих перегонів.
Інша проблема — практично скрізь відбувається застосування адміністративного ресурсу, особливо в сільських територіях, що виключає змогу працівників соціальної сфери бути частиною територіальних виборчих комісій на місцях. Для сільської території це значна проблема, бо взяти участь у підрахунку виборчих бюлетенів і правильно все порахувати зможуть далеко не всі учасники перегонів.
Також можна вже зараз передбачити, що окремі ОТГ не матимуть належного представництва не лише в обласних радах, а й у районах. Тому будемо готові до нерівності, яку створять переможці.
Тепер щодо відповідальності за правопорушення під час виборів. До самого голосування ще понад місяць, а поліція вже звітує про півсотню відкритих проваджень. І ця цифра, відповідно до виборчого інтересу, буде тільки зростати. Тим не менше, будемо сподіватися, що українці на місцях 25 жовтня зроблять правильний вибір і для себе, і для їхніх громад.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
