Connect with us

В Україні

Ми наш, ми новий суд збудуєм, або Що очікує українське судочинство після «реформи Саакашвілі»?

Концепція чергової судової реформи, розробленої офісом під керівництвом Михайла Саакашвілі, днями винесена на всезагальне обговорення. Не будемо вдаватися в деталі, хоча, як кажуть, саме в них найпотаємніше й ховається. А озвучена благородна ідея реформи гарантувати справедливість українському народу вже сама по собі викликає певні роздуми.

При цьому пропонуються виключно «революційно-пролетарські» кроки реалізації перетворень. Адже зміна структури судоустрою (пропонується з нинішніх 764-х судів залишити 200), ліквідація множинності органів контролю над судовою системою (ВРП, ВККСУ), створення єдиного органу з нагляду за цієї системою, ліквідація господарських та адміністративних судів, а також «вишенька на торті» — автоматизація процесів у судах (суд у смартфоні). Все це, думаю, спровокує черговий хаос у судовій гілці влади. До всього цього лишилося додати риторику відомих юристів революційної доби Миколи Криленка, Євгена Пашуканіса та, на додачу, Андрія Вишинського — й державна машина запрацює.

Для цього необхідно максимально швидко провести чесні й прозорі конкурси й створити конкурентну систему для вирішення цивільних, адміністративних, господарських спорів тощо. Підійде, як варіант, і впровадження практики суду присяжних у категоріях з розгляду особливо важливих і соціально небезпечних злочинів. Допоможе й приватна система судових експертиз, а монополію проведення таких експертиз виключно державними експертними установами в кримінальних провадженнях слід ліквідувати. На додачу варто буде переглянути статус Верховного Суду разом із формуванням прецедентної практики та фактично ліквідованим Конституційним Судом України.

У даному випадку постає лише єдине запитання: звідки, в чиїх головах могла виникнути така «геніальна» концепція реформи судочинства, і які є джерела її можливої реалізації? Аби не бути суб’єктивними, ми поцікавилися найперше думками представників суддівського корпусу з цього приводу. Якою бачать судову реформу самі судді, ті, хто щодня ухвалює судові рішення?

Та перед цим невеликий відступ. По-перше, як виявилося, в державі виникла інституційна розбалансованість між окремими гілками влади, а повноваження Вищої ради правосуддя і Верховного Суду не реалізуються. Хоча чинне законодавство України наділяє ВРП та пленум ВС повноваженнями надавати консультативні висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою України, проте суддівську спільноту в багатьох випадках просто не чують (чи не хочуть чути), про що неодноразово заявляли голова ВС Валентина Данішевська, голова ВРП Андрій Овсієнко та інші представники судової влади.

По-друге, останнім часом у судовій сфері постійно впроваджуються фрагментарні зміни, що призводить до розбалансування діяльності різних судових інституцій, як, наприклад, наразі заблоковано роботу з добору суддівських кадрів. До того ж, ще й КСУ визнав такими, що не відповідають Конституції, деякі норми законодавства про судоустрій і статус суддів, а також щодо діяльності органів суддівського врядування. Для виправлення ситуації на Банковій терміново розробили, а Президент України подав на розгляд парламенту законопроект, який, на думку його авторів, має виправити ситуацію, а час іде й через попередні непродумані зміни продовжує, зокрема, знижуватися рівень доступу громадян до якісного правосуддя.

По-третє, думаю, логічніше було б надати судовій гілці влади право законодавчої ініціативи і цим захистити її від аматорських експериментів. Бо сьогодні на законодавчому рівні судова влада фактично усунута від участі в законодавчому процесі щодо регулювання процедури судового розгляду, діяльності судів, органів та установ системи правосуддя. Яскравим прикладом змін законодавства без усвідомлення можливих наслідків можна назвати продовження процесуальних строків на період дії карантину. Думається, автори законопроекту самі не розуміли наслідків прийняття таких норм. А відбулося наступне: ненабуття законної сили судовими рішеннями на період карантину, що призвело до неможливості передання дітей під опіку, одержання аліментів, повернення присудженого майна, грошових коштів, стягнення податків та зборів; порушено розумні строки розгляду судових справ, що означає неможливість виконання рішення суду і, відповідно, ілюзію судового захисту. Натомість надання судовій владі права законодавчої ініціативи дало б змогу більш правильно формувати процесуальний порядок діяльності судів.

По-четверте, чисельні зміни законодавцем одних і тих самих правил поведінки за досить короткий час свідчить про нерозуміння суті пропонованих реформ, наслідків застосування тих чи інших норм права, механізму роботи нової норми в сукупності з існуючими, а головне — неусвідомлення власної відповідальності законодавців за прийняті рішення. Тому надання судовій владі права законодавчої ініціативи дасть змогу нарешті сформувати сталі та зрозумілі, зручні й прості в застосуванні процесуальні норми. Потрібно також подолати брак фахової експертної думки, яка має бути покладена в основу реформування судової гілки влади, але не думки аматорської, що межує з незнанням суті справ у цій надважливій сфері держави.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Законопроект, який дасть змогу розпочати формування ВККС, потрібно ухвалювати невідкладно

Як заявив Голова Вищої ради правосуддя, законодавчі зміни у сфері правосуддя мають бути спрямовані на поновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і, як результат, – наповнення судової системи новими кадрами.

Ухвалення проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» № 3711 дасть змогу розпочати формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Запропоновані зміни покликані привести законодавство у відповідність з рішеннями Конституційного Суду України та дадуть можливість Вищій раді правосуддя сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України і, як наслідок, запустити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів та вирішити інші питання суддівської кар’єри.

Законопроект потрібно ухвалювати невідкладно, інакше у найближчій перспективі суди можуть втратити ще частину кадрів, адже в умовах правової невизначеності, складнощів із матеріально-технічним і соціальним забезпеченням судді звільнятимуться у відставку.

«Тенденція справді загрозлива: 32 % суддівських посад вакантні, понад 30 % суддів мають право на відставку. Кожного тижня ВРП розглядає все нові й нові заяви про відставку. Упродовж півтора року дев’ять судів не здійснювали правосуддя через відсутність у їх складі повноважних суддів. Значна частина апеляційних судів укомплектована менше ніж на половину. Вплив кадрового голоду в апеляційних судах дуже негативний, адже набрання рішенням законної сили пов’язують саме із судом апеляційної інстанції», – повідомив Голова ВРП Андрій Овсієнко.

Читати далі

В Україні

19 вересня – третя сесія іспитів з іноземної мови для вступників до магістратури

Відповідно до наказу МОН від 6 серпня 2020 р. № 1010 для вступників у магістратуру, які не змогли з тих чи інших причин скласти чи бажають перескласти єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови, третю сесію перенесли з 31 жовтня на 19 вересня.

Рішення дає шанс вступникам до магістратури, які не мали можливості взяти участь в основній та додатковій сесіях або не склали їх, все ж таки вступити до ЗВО до початку осіннього призову.

Як і минулого року, результати третьої сесії ЄВІ можна буде використати для вступу лише на контракт. Третя сесія – платна, вартість окремо визначатиме Український центр оцінювання якості освіти.

Реєстрація на третю сесію триватиме з 17 до 25 серпня за таким самим алгоритмом, що і на основну сесію. Перед цим вступникам обов’язково необхідно уточнити, чи передбачені Правилами прийому обраного ЗВО додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

Пункти проведення ЄВІ створять у 9 містах – Вінниці, Дніпрі, Івано-Франківську, Києві, Львові, Слов’янську, Одесі, Херсоні, Харкові.

Читати далі

В Україні

«Великий розпродаж в’язниць» розпочато

«Ми розпочинаємо великий розпродаж в’язниць. І першим об’єктом, який ми пропонуємо придбати бізнесу, є Державна установа «Ірпінський виправний центр (№132)» у смт Коцюбинське», – повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська.

Виручені кошти будуть розподілені на дві частини: частина піде на розбудову нової в’язничної інфраструктури, інша частина – поповнить державний бюджет.

Ключова цінність цих об’єктів для інвесторів – можливість отримати великі земельні ділянки з уже підведеними інженерними мережами.

Продаж в’язниць не означає, що засуджених випустять на свободу. Буде реалізовуватися лише надлишкове майно, на утримання якого витрачаються державні кошти.

Міністр юстиції зазначив, що «великий розпродаж в’язниць» виглядатиме так:

  1. продаються законсервовані в’язниці, які не використовуються, але кошти на їх охорону витрачаються;
  2. оптимізується мережа існуючих в’язниць, вивільняються, консервуються і продаються ще до десятка поки що функціонуючих в’язниць;
  3. обираються міста, у яких слідчі ізолятори будуть виводитись із центральних частин міста у промзону або взагалі за міську смугу;
  4. проектуються та будуються перші нові сучасні слідчі ізолятори на околицях;
  5. продаються старі слідчі ізолятори у центральних частинах міст та переїжджають у нові;
  6. повторюються кроки 4 та 5 доти, поки не буде отримано повністю нову мережу сучасних СІЗО;
  7. будуються/реконструюються установи виконання покарань.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram