Connect with us

В Україні

Ми наш, ми новий суд збудуєм, або Що очікує українське судочинство після «реформи Саакашвілі»?

Концепція чергової судової реформи, розробленої офісом під керівництвом Михайла Саакашвілі, днями винесена на всезагальне обговорення. Не будемо вдаватися в деталі, хоча, як кажуть, саме в них найпотаємніше й ховається. А озвучена благородна ідея реформи гарантувати справедливість українському народу вже сама по собі викликає певні роздуми.

При цьому пропонуються виключно «революційно-пролетарські» кроки реалізації перетворень. Адже зміна структури судоустрою (пропонується з нинішніх 764-х судів залишити 200), ліквідація множинності органів контролю над судовою системою (ВРП, ВККСУ), створення єдиного органу з нагляду за цієї системою, ліквідація господарських та адміністративних судів, а також «вишенька на торті» — автоматизація процесів у судах (суд у смартфоні). Все це, думаю, спровокує черговий хаос у судовій гілці влади. До всього цього лишилося додати риторику відомих юристів революційної доби Миколи Криленка, Євгена Пашуканіса та, на додачу, Андрія Вишинського — й державна машина запрацює.

Для цього необхідно максимально швидко провести чесні й прозорі конкурси й створити конкурентну систему для вирішення цивільних, адміністративних, господарських спорів тощо. Підійде, як варіант, і впровадження практики суду присяжних у категоріях з розгляду особливо важливих і соціально небезпечних злочинів. Допоможе й приватна система судових експертиз, а монополію проведення таких експертиз виключно державними експертними установами в кримінальних провадженнях слід ліквідувати. На додачу варто буде переглянути статус Верховного Суду разом із формуванням прецедентної практики та фактично ліквідованим Конституційним Судом України.

У даному випадку постає лише єдине запитання: звідки, в чиїх головах могла виникнути така «геніальна» концепція реформи судочинства, і які є джерела її можливої реалізації? Аби не бути суб’єктивними, ми поцікавилися найперше думками представників суддівського корпусу з цього приводу. Якою бачать судову реформу самі судді, ті, хто щодня ухвалює судові рішення?

Та перед цим невеликий відступ. По-перше, як виявилося, в державі виникла інституційна розбалансованість між окремими гілками влади, а повноваження Вищої ради правосуддя і Верховного Суду не реалізуються. Хоча чинне законодавство України наділяє ВРП та пленум ВС повноваженнями надавати консультативні висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою України, проте суддівську спільноту в багатьох випадках просто не чують (чи не хочуть чути), про що неодноразово заявляли голова ВС Валентина Данішевська, голова ВРП Андрій Овсієнко та інші представники судової влади.

По-друге, останнім часом у судовій сфері постійно впроваджуються фрагментарні зміни, що призводить до розбалансування діяльності різних судових інституцій, як, наприклад, наразі заблоковано роботу з добору суддівських кадрів. До того ж, ще й КСУ визнав такими, що не відповідають Конституції, деякі норми законодавства про судоустрій і статус суддів, а також щодо діяльності органів суддівського врядування. Для виправлення ситуації на Банковій терміново розробили, а Президент України подав на розгляд парламенту законопроект, який, на думку його авторів, має виправити ситуацію, а час іде й через попередні непродумані зміни продовжує, зокрема, знижуватися рівень доступу громадян до якісного правосуддя.

По-третє, думаю, логічніше було б надати судовій гілці влади право законодавчої ініціативи і цим захистити її від аматорських експериментів. Бо сьогодні на законодавчому рівні судова влада фактично усунута від участі в законодавчому процесі щодо регулювання процедури судового розгляду, діяльності судів, органів та установ системи правосуддя. Яскравим прикладом змін законодавства без усвідомлення можливих наслідків можна назвати продовження процесуальних строків на період дії карантину. Думається, автори законопроекту самі не розуміли наслідків прийняття таких норм. А відбулося наступне: ненабуття законної сили судовими рішеннями на період карантину, що призвело до неможливості передання дітей під опіку, одержання аліментів, повернення присудженого майна, грошових коштів, стягнення податків та зборів; порушено розумні строки розгляду судових справ, що означає неможливість виконання рішення суду і, відповідно, ілюзію судового захисту. Натомість надання судовій владі права законодавчої ініціативи дало б змогу більш правильно формувати процесуальний порядок діяльності судів.

По-четверте, чисельні зміни законодавцем одних і тих самих правил поведінки за досить короткий час свідчить про нерозуміння суті пропонованих реформ, наслідків застосування тих чи інших норм права, механізму роботи нової норми в сукупності з існуючими, а головне — неусвідомлення власної відповідальності законодавців за прийняті рішення. Тому надання судовій владі права законодавчої ініціативи дасть змогу нарешті сформувати сталі та зрозумілі, зручні й прості в застосуванні процесуальні норми. Потрібно також подолати брак фахової експертної думки, яка має бути покладена в основу реформування судової гілки влади, але не думки аматорської, що межує з незнанням суті справ у цій надважливій сфері держави.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

З 26 жовтня «червоний» рівень – у 100 адміністративних одиницях

На засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 23 жовтня було оновлено рівні епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Крім того, з урахуванням наданих регіональними комісіями ТЕБ та НС пропозицій на територіях, де встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, встановлено обмеження з переліку, визначеного постановою Кабінету Міністрів № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Новий розподіл набуде чинності з 00:00 години 26 жовтня 2020 р.

Зокрема, до:

  • червоної зони потрапили м. Коростень, м. Бердичів, м. Івано-Франківськ, м. Бориспіль, м. Лисичанськ, м. Миколаїв, м. Полтава, м. Рівне, м. Суми, м. Тернопіль, м. Харків, м. Кам’янець-Подільський, м. Канів, м. Чернівці, м. Чернігів;
  • помаранчевої зони – м. Київ, м. Вінниця, м. Луцьк, м. Дніпро, м. Житомир, м. Ужгород, м. Запоріжжя, м. Львів, м. Одеса, м. Херсон, м. Черкаси;
  • жовтої зони – м. Бровари, м. Буча, м. Кропивницький.

Ознайомитись з епідемічними рівнями в інших населених пунктах та регіонах можна за посиланням.

Читати далі

В Україні

Виробників енергії з біопалива пропонують звільнити від податку на СО2

Держенергоефективності спільно з Міненерго та Біоенергетичною асоціацією розробили законопроект, який передбачає звільнення підприємств, що виробляють енергію з біопалива, від сплати податку за викиди СО2.

Як наголосив Голова правління Біоенергетичної асоціації, на сьогодні підприємства, які генерують енергію та спалюють біопаливо, є платниками податку за СО2. Але це не відповідає світовій практиці, оскільки біопаливо вважається СО2-нейтральним паливом, адже при його спалюванні утворюється стільки двоокису вуглецю, скільки було поглинуто рослинами під час росту.

Водночас для коректного адміністрування зазначеної норми необхідним є реєстр установок, що працюють на біопаливі. Ведення такого реєстру запропоновано здійснювати Держенергоефективності.

Читати далі

В Україні

Коли потрібно повідомляти НАЗК про суттєві зміни в майновому стані?

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) пояснило які суб’єкти декларування мають інформувати про свої доходи, видатки або придбане майно, якщо вони перевищують 50 прожиткових мінімумів.

Під час розрахунку використовується прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року. Цього року він складає 2102 грн.

Отже, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані має бути подано при одноразовому доході, видатку або придбанні майна на суму від 105 100 грн.

Одноразовий дохід – той, який нарахований та виплачений одним джерелом доходу та має визначену дату отримання. Повідомлення подається в разі одноразового доходу/видатку, що перевищує 50 прожиткових мінімумів.

Наприклад, суб’єкт декларування продає машину за 300 000 грн. Якщо оплата здійснюється:

– єдиним платежем, тоді це вважається одноразовим доходом і суб’єкт декларування має проінформувати про це НАЗК;

– двома частинами протягом двох місяців по 150 000 грн, то про кожен такий дохід треба повідомляти НАЗК.

Аналогічний підхід слід застосовувати і для видатку (витрати).

Важливо, що у випадку з доходом мова йде про суму до вирахування податків (нараховану), а не фактично отриману.

Якщо ж не відома вартість відповідного майна, наприклад, коли декларант отримав у спадок нерухоме майно, грошова оцінка якого не проводилася, то не потрібно повідомляти НАЗК про суттєву зміну в майновому стані.

Подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не звільняє від обов’язку зазначити відповідну інформацію в декларації.

Дізнатися, хто має повідомляти НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, можна за посиланням.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram