Connect with us

В Україні

Найкращі інвестняні — незалежні суди й прозорі публічні фінанси

Микола КАТЕРИНЧУК,
адвокат,
кандидат юридичних наук, засновник і юридичний
радник ЮК «Катеринчук, Моор і партнери»

Що ж такого треба зробити Україні, аби отримати наступні 600 млн євро від ЄС?

Тиждень тому Європейський Союз схвалив черговий транш надання Україні макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 млрд євро. Додайте до цієї суми 3.8 мільярда, які Україна отримала з 2014 року за цією програмою, і вийде 5 млрд євро. Україна стане першою державою, яка не є членом ЄС, і при цьому отримає суму допомоги в такому розмірі. Але для цього українській владі потрібно виконати цілу низку умов.

Що ж такого треба зробити Україні, щоб отримати наступні 600 млн євро?

Зупинюся лише на декількох політичних вимогах ЄС. Перша – провести сумнозвісну судову реформу, яка в нас «не по зубах» жодній владі. Тому ЄС взяв уже на себе роль «батога» й вимагає повного перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя шляхом створення Комісії з питань доброчесності. І все це обов’язково за участі міжнародних експертів. Я б пішов ще далі – надав би судовій гілці влади право законодавчої ініціативи.

Друге. Кабмін має нарешті ліквідувати податкову міліцію й створити натомість Бюро фінансових розслідувань, яке буде незалежним від будь-якої політичної сили чи гілки влади. Створити фінансову розвідку намагалися і Порошенко, і зараз Володимир Зеленський, але з цього нічого не вийшло. Кожен з них намагався сформувати орган, який займатиметься розслідуванням фінансових злочинів під себе, оскільки «незалежний орган», яким мало би стати Національне бюро фінансової безпеки формату Порошенка, легко перетворювався на «Бюро монополізації влади». Мотиви попередника Зеленського були зрозумілі: хто ж хоче створити орган, який потім, дивись, і до тебе самого добереться.

А от навіщо нинішньому Президенту була спроба узурпації влади через створення підконтрольного йому Бюро фінансових розслідувань – незрозуміло. Створення органу, який займатиметься злочинами у сфері публічних фінансів, було програмним пунктом і кандидата в президенти Зеленського, і його партії «Слуга народу». Як відомо, Рада відхилила законопроект про створення даного бюро в тій редакції, в якій воно підпорядковувалось Міністерству фінансів, а не Президенту, як планували спочатку. Самі «слуги народу» зазначали, що на прийняття законопроекту не вистачило політичної волі. В цих спробах обох президентів прослідковується один і той самий мотив – створити не самостійний, а кишеньковий орган.

Звісно, що податкова міліція давно себе вичерпала й нам точно потрібна фінансова розвідка, оскільки того ж 2014 року, коли влада оголосила курс на реформи, в напрямі боротьби з розкраданням публічних фінансів нічого зроблено не було. Створення такого бюро було не лише завданням МВФ, а й вимогою суспільства. Тепер цього вимагає і Європейський Союз. І коли окремі політичні спекулянти починають розводити «плач Ярославни», що Україна не потрібна ЄС, що нас там ніхто не чекає, то я хочу всім їм категорично заперечити. Той розмір допомоги, яку нам надає ЄС, і висування вимог реформування судової системи, ліквідація податкової міліції, реформа податкової та митної служб свідчать про те, що Європейському Союзу потрібна некорумпована Україна з незалежними судами й прозорою системою публічних фінансів. Скільки вже кошти громадян ЄС можуть розкрадатися по корупційних кишенях місцевих злочинців? Отже, якщо уряд зацікавлений отримати макрофінансову допомогу в повному обсязі, то до кінця року він має хоча би в першому читанні прийняти законопроект про створення Бюро фінансових розслідувань. Тож слідкуймо за руками топ-посадовців та депутатів монобільшості.

І найголовніше — створити інвестиційний клімат в країні можна не за допомогою інвестиційних нянь. Найкращими інвестиційними нянями для інвесторів в Україні стануть лише незалежні суди та прозора система публічних фінансів.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

НАЗК застерігає від порушень антикорупційного законодавства під час виборів

НАЗК закликає  посадовців неухильного дотримуватися антикорупційного законодавства у період виборів.

Так, якщо особа бажає бути обраною депутатом місцевої ради чи міським, сільським, селищним головою або має бажання перемогти на виборах політичної партії, членом якої вона є, у неї виникає приватний інтерес.

У разі, якщо посадовець наділений повноваженнями, реалізація яких впливатиме на виборчий процес, у нього виникає конфлікт інтересів.

Серед таких повноважень – забезпечення рівності учасників виборчих перегонів, недопущення порушення заборон щодо агітації, допуск різних авдиторій для проведення політичної реклами тощо.

Для врегулювання конфлікту інтересів необхідно виконати обов’язки, передбачені ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Неповідомлення про реальний конфлікт інтересів, прийняття рішень та вчинення дій в його умовах тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 172-7 КУпАП).

У разі участі у виборчих перегонах посадовець має пам’ятати також про дотримання політичної нейтральності як одного з принципів етичної поведінки, тобто:

– під час виконання своїх повноважень неупереджено ставитись до будь-якої політичної сили;

– уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів;

– не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

Порушення норм етичної поведінки є дисциплінарним проступком, за який передбачена дисциплінарна відповідальність.

У разі, якщо виборчі перегони закінчилися для особи успіхом та її обрано міським, селищним або сільським головою, така особа не може займатися іншою оплачуваною діяльністю (за окремими виключеннями).

Тому вона має припинити свою діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави (державну службу, службу в поліції тощо), або приватному секторі (підприємницьку діяльність, в тому числі виконання зобов’язань за договорами, проведення остаточних взаєморозрахунків тощо). Така діяльність має бути припинена на момент набуття повноважень міського, селищного або сільського голови.

Натомість обрання посадовця депутатом місцевої ради не свідчитиме про порушення обмеження щодо сумісництва та суміщення, оскільки така діяльність не є оплачуваною (крім випадку, коли депутат працює у відповідній раді на постійній основі).

Закон також забороняє обраним особам входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Тому заходи для запобігання порушень таких обмежень, наприклад, подання заяви про звільнення з посади директора, мають вживатися завчасно – до обрання такої особи на посаду до органу місцевого самоврядування.

Окрім того, обрання міським, селищним та сільським головою породжує обов’язок передати в управління корпоративних прав та підприємств в порядку, передбаченому ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції».

Читати далі

В Україні

Безкоштовні COVID-тести в Києві роблять за рекомендацією лікаря

Безкоштовні тести в державних медзакладах і лабораторіях роблять пацієнтам із підозрою на коронавірус і тільки за рекомендацією лікаря, – наголосив мер Києва, – сімейному лікареві потрібно саме зателефонувати, а не йти на прийом.

Лікар дізнається про симптоми й ухвалює рішення про необхідність зробити ПЛР-тест. Далі, за потреби, до пацієнта додому направляють мобільну бригаду, фахівці якої відбирають біоматеріал для ПЛР-тесту.

Якщо до лікаря додзвонитися не вдалося, а в пацієнта погане самопочуття: висока температура, ускладнене дихання та загальна слабкість – необхідно викликати «швидку» за номером 103. Медики оцінять стан хворого і визначать, чи є необхідність у госпіталізації.

В разі госпіталізації пацієнтам із підозрою на коронавірус ПЛР-тест також роблять безкоштовно.

Читати далі

В Україні

В найближчі тижні може розпочатися розгортання тимчасових госпіталів

Міністерство охорони здоров’я розробило детальний план щодо забезпечення медичної допомоги у разі погіршення епідемічної ситуації в Україні, який враховує спроможність системи охорони здоров’я і визначає алгоритм дій відповідно до 4-х рівнів небезпеки.

Зараз зі щоденною кількістю нових випадків у межах 5-7 тисяч країна знаходиться на першому рівні, і медична система здатна витримати це навантаження.

На другому рівнізаповнення ліжкового фонду хворими на COVID-19 становитиме 70% в цілому по країні. Водночас орієнтована щоденна кількість хворих з підтвердженими випадками COVID-19 обчислюватиметься 8-10 тисячами. На цьому рівні країна може опинитися у найближчі тижні.

У цьому разі МОЗ збільшить кількість ліжок у всіх закладах охорони здоров’я на 30% від усього ліжкового фонду (тобто 52 тисячі ліжок) та розпочне роботи з розгортання тимчасових госпіталів поза межами закладів охорони здоров’я.

Крім цього, буде забезпечено збільшення кількості медичних працівників у всіх закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації хворих на COVID-19, зокрема, за рахунок залучення працівників з інших відділень.

Третій рівень небезпеки означає заповнення ліжкового фонду хворими на COVID-19 на 85% в цілому по країні, коли орієнтовна щоденна кількість хворих з підтвердженими випадками COVID-19 складе 11-15 тисяч.

В цьому разі додатково до заходів другого рівня, будуть вводитись жорсткі карантинні обмеження в країні із застосуванням повного переліку обмежень «червоного» рівня епідемічної небезпеки. Буде розпочато мобілізацію всіх медичних працівників та інших категорій працівників, організовано роботу відомчих закладів для цивільного населення, а також роботу польових шпиталів.

Четвертий рівень небезпеки означає, що ресурси системи охорони здоров’я вичерпані, а щоденна кількість випадків захворювання на коронавірус переважає 15-20 тисяч.

В таких умовах буде запроваджено активацію протоколів медичного сортування з пріоритетом надання медичної допомоги.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram