В Україні
Науковий фронт України: юридична освіта як запорука стійкості держави
Сучасна Україна переживає нині безпрецедентні випробування, спричинені російською агресією, що вимагає мобілізації не тільки військового, але й освітнього та наукового потенціалу держави. У цих умовах особливої актуальності набуває питання розвитку юридичної науки та освіти як фундаменту національної безпеки та стабільності.
Читайте також: Наталія Крестовська: «Учнівські олімпіади з правознавства – це кращий приклад праксеології правничих знань…»
Саме науково-освітня спільнота сьогодні виступає тією силою, яка здатна забезпечити системні зміни в правовому полі країни, сприяти підвищенню правової культури суспільства й підготувати кадри, спроможні ефективно реагувати на виклики та загрози сучасності. Консолідація зусиль провідних вітчизняних та зарубіжних науковців у рамках регулярних юридичних конференцій засвідчує стратегічну значущість формування єдиної платформи, спрямованої на пошук нових методологічних підходів та практичних рішень у сфері права. Залучення досвідчених учених, молодих дослідників, аспірантів і студентів до дискусії з актуальних проблем правотворчості, правозастосування та реалізації європейських правових стандартів демонструє широку громадську підтримку освітньо-наукових ініціатив і підтверджує ключову роль юридичної освіти в умовах воєнного стану як невід’ємного елементу національної стійкості та запоруки майбутнього процвітання України.
Наука й освіта в Україні перебувають сьогодні в епіцентрі суспільних процесів, переживаючи особливо важливий етап, коли традиційні моделі та підходи потребують переосмислення відповідно до викликів і реалій сучасності. Саме тому надзвичайно знаковою подією стала міжнародна наукова конференція «Дев’ятнадцяті юридичні читання», яка нещодавно пройшла в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова під назвою «Наука і освіта в Україні: актуальні проблеми розвитку» і зібрала на одному майданчику провідних українських та зарубіжних експертів, представників юридичної науки і практики, педагогів, політологів, філософів та громадських діячів. Організація такого масштабного заходу стала можливою завдяки консолідації зусиль Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАНУ, Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права» НАПрНУ, Навчально-наукового інституту права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова, громадської організації «Феміда», Центру правової освіти і науки, Навчально-наукового центру прав і безпеки людини в інформаційному суспільстві та Інформаційно-просвітницького центру з прав людини. Це свідчить про широку зацікавленість і підтримку з боку різних структур у розвитку освітнього і наукового середовища в Україні.
Ця конференція стала черговою віхою у багаторічній історії масштабних наукових заходів, започаткованих кафедрою теорії та історії держави і права ННІ права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова у співпраці з Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ та ДНУ «Інститутом інформації, безпеки і права НАПрНУ». Головною метою дискусії стало поглиблене осмислення й розкриття особливостей та проблемних аспектів сучасного розвитку науки та освіти в Україні на основі комплексного міждисциплінарного підходу, що включає теоретичні, історичні, філософські, правові, методологічні конструкції та глибоку галузево-правову, політологічну й педагогічну аналітику. В умовах воєнного стану та постійної загрози для суверенітету України, актуальним завданням конференції стало вироблення нових стратегій та інноваційних рішень, які могли б зміцнити національну безпеку, сприяти підвищенню рівня правової культури громадян, а також стимулювати активне включення молоді в суспільні та державотворчі процеси. Проведений захід переконливо продемонстрував, що лише через синергію знань і наукових традицій, завдяки глибокій інтеграції освітніх та дослідницьких ресурсів, можна знайти відповіді на актуальні питання сьогодення та виробити ефективні механізми розвитку української науки й освіти в умовах складних геополітичних реалій.
Учасників і гостей конференції привітали провідні діячі в галузі науки й освіти. Зокрема, на переконання ректора Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, доктора філософських наук, професора, члена-кореспондента НАНУ, академіка НАПНУ, Віктора Андрущенка в складні часи війни, коли країна стоїть перед численними викликами, саме сфера освіти й науки має відіграти вирішальну роль у підтримці національної безпеки та суспільної стійкості. Думку підтримав і народний депутат України, академік НАНУ, академік НАПрНУ, доктор юридичних наук, професор, Олександр Копиленко, який наголосив, що юридична наука є важливим ресурсом не тільки у формуванні сучасного правового поля, але й у зміцненні фундаментальних основ державності, що особливо актуально в умовах російсько-української війни.
Зі свого боку директор ДНУ «Інститут інформації, безпеки і права НАПрНУ», доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Володимир Пилипчук у своєму виступі акцентував увагу на важливості правової свідомості та формування відповідальності громадян, адже сьогодні надзвичайно важливо не лише знати й захищати свої права, а й чітко виконувати громадянські обов’язки. У свою чергу, директор Навчально-наукового інституту права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова, кандидат юридичних наук, доцент, Павло Горінов наголосив, що українська наука повинна орієнтуватися на вироблення інноваційних, прогресивних механізмів управління освітою, здатних ефективно реагувати на сучасні політико-правові виклики. Досить цікавим та актуальним видався виступ президента Європейського інституту безперервної освіти зі Словаччини Йозефа Зятько, який переконаний, що саме системна та безперервна юридична освіта є запорукою інтеграції України в європейський освітній і правовий простір, що допоможе нашій державі швидше відновитися й ефективніше реалізовувати свої демократичні амбіції.
Як наголошували наступні спікери, дані юридичні читання, започатковані понад два десятиліття тому, сьогодні перетворилися на потужний науково-методологічний проект, який об’єднує досвідчених науковців із різних галузей права, педагогів, політологів, філософів, а також молодих дослідників – аспірантів та студентів, які роблять перші кроки в науці. Особливу увагу в ході конференції було приділено проблемам підвищення рівня правової культури, реалізації українського й міжнародного права, формування поваги до прав людини та виховання відповідальних громадян, державних службовців і посадових осіб, які можуть ефективно виконувати свої обов’язки в складних умовах війни та післявоєнного відновлення. Було висловлено й тверде переконання, що широка професійна дискусія, започаткована на цій конференції, дозволить систематизувати накопичений досвід, поєднати традиційні й інноваційні підходи та виробити практичні рекомендації для використання в різних сферах юридичної практики та освіти, від теорії права до спеціалізованих галузей – кримінального, цивільного, адміністративного, фінансового, господарського, трудового, екологічного, освітнього, міжнародного та інформаційного права. Таке поєднання наукової й освітньої діяльності, переконані учасники конференції, стане запорукою розвитку національного правового простору і зміцнення правової свідомості громадян, необхідної для досягнення сталого й безпечного майбутнього України.
Першою доповідачкою пленарного засідання за усталеною багаторічною традицією стала Наталія Оніщенко, докторка юридичних наук, професорка, академікиня НАПрНУ, заступниця директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАНУ. Її виступ був присвячений детальному аналізу актуальних викликів у сфері правореалізаційних практик, зокрема питанням співвідношення національної доктрини та права Європейського Союзу в умовах сучасних трансформацій українського суспільства. Доповідачка підкреслила важливість чіткого визначення меж і принципів адаптації національного законодавства до стандартів ЄС, враховуючи специфіку українських правових реалій та геополітичні виклики сьогодення.
Важливу та соціально значущу тему порушив у своєму виступі Богдан Андрусишин, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри теорії та історії держави і права УДУ імені Михайла Драгоманова. У своїй доповіді він всебічно розкрив правничо-організаційні засади становлення й розвитку військового капеланства в Україні, наголосивши на його унікальному значенні в умовах війни та морально-психологічній підтримці військовослужбовців. Доповідач акцентував увагу на необхідності подальшого вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює діяльність капеланів у ЗСУ, задля кращої реалізації їхньої гуманітарної місії.
У подальшому глибокий науковий аналіз ролі юридичної науки у правотворчому процесі представила Наталія Пархоменко, докторка юридичних наук, професорка, член-кореспондентка НАНУ, завідувачка відділу Інституту держави і права імені В. М. Корецького. Як було наголошено, в складних умовах реформування української правової системи, юридична наука виступає ключовим інструментом розробки ефективних і справедливих нормативних актів, що відповідають актуальним запитам суспільства та міжнародним стандартам. Доповідачка також наголосила на необхідності посилення комунікації між науковим середовищем і органами державної влади для кращого використання наукових результатів у практичній правотворчій діяльності.
Натомість Сергій Прилипко, професор, доктор юридичних наук, академік НАПрНУ, звернув увагу на надзвичайну важливість та актуальність створення й прийняття Європейського Трудового кодексу. На його переконання, розробка такого документа не тільки зміцнить захист трудових прав громадян, але й стане фундаментальним кроком на шляху до інтеграції України в єдиний європейський соціально-правовий простір, що є особливо необхідним в умовах економічної нестабільності та війни.
На ключове значення загальнотеоретичної юридичної науки в професійній підготовці майбутніх юристів вказала докторка юридичних наук, професорка кафедри теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлана Бобровник. Вона акцентувала на тому, що без фундаментальних загальнотеоретичних знань неможливо сформувати ефективну правничу практику, здатну адекватно реагувати на швидкі зміни в суспільстві та законодавстві. Професорка наголосила на важливості оновлення методичних підходів у юридичній освіті з метою підготовки висококваліфікованих спеціалістів, спроможних вирішувати складні юридичні завдання сучасності.
Завершив цю серію представлених матеріалів Володимир Сергійчук, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який представив комплексну оцінку проблеми Голодомору-Геноциду 1932– 1933 років з позицій історико-правових досліджень. У своїй доповіді він аргументовано довів важливість належного правового визнання цього злочину на міжнародному рівні, а також розкрив специфіку юридичних аспектів цієї трагічної сторінки української історії. Доповідач наголосив на потребі більш активної взаємодії науковців і політиків для подальшого юридичного закріплення статусу Голодомору як геноциду українського народу.
Особливу увагу аудиторії привернув виступ американського юриста українського походження, доктора права Аскольда Лозинського, який гостро та переконливо сформулював свою позицію щодо нинішнього стану міжнародного права. Доповідач зазначив, що сьогодні міжнародне право переживає нині своєрідний екзамен на міцність й ефективність, адже в умовах агресивної російської війни проти України спостерігається певна безпорадність глобальної правової системи в забезпеченні справедливості та безпеки. Аскольд Лозинський наголосив на необхідності термінового переосмислення та вдосконалення механізмів міжнародного правосуддя, здатних не лише зупиняти агресію, а й притягувати до відповідальності винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності.
З актуальною та практичною доповіддю виступив Олексій Кірюхін, член-кореспондент Академії технологічних наук України, запрошений дослідник у UniGR-Center for Border Studies у Люксембурзі, виконавчий директор Люксембургсько-Української дослідницької мережі (LURN). Його виступ був присвячений проблематиці транскордонного співробітництва в межах Європейського Союзу та перспективам використання європейського досвіду для поглиблення євроінтеграційних процесів в Україні. Спікер акцентував увагу на важливості використання європейських правових та управлінських інструментів, що дають змогу ефективно взаємодіяти із сусідніми державами, створювати нові економічні й соціальні зв’язки, забезпечуючи цим самим динамічнішу та стійкішу інтеграцію України до європейського простору.
Однією з найбільш резонансних доповідей конференції стала презентація Ростислава Огірка, кандидата юридичних наук, доцента, професора кафедри теорії та історії держави і права УДУ імені Михайла Драгоманова. Доповідач зосередив свою увагу на нагальній та стратегічній проблемі – як Україні перемогти путіна в його геноцидній війні, розпочатій проти нашої держави. Як на думку Ростислава Огірка, для перемоги у війні потрібні не лише військові, дипломатичні чи економічні кроки, а й фундаментальні зміни в типології української державності. Він, зокрема, наголосив на важливості радикального оновлення державних інститутів та політичних механізмів, що, на його переконання, забезпечить Україні не тільки перемогу над агресором, але й сталий та ефективний розвиток у повоєнному майбутньому.
На межі юридичних і біоетичних проблем побудувала свій виступ Богдана Островська, докторка юридичних наук, старша дослідниця, провідна наукова співробітниця відділу публічно-правових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, професорка кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету, експертка кафедри ЮНЕСКО «Права людини, мир, демократія, толерантність і взаєморозуміння між народами» в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», зовнішня наукова співробітниця Університету Фрібург (Швейцарія). У своїй глибокій та емоційній доповіді, використавши знаковий вислів Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим», доповідачка представила унікальний і перспективний напрямок дослідження – юридичні та етичні аспекти посмертної репродукції. Богдана Островська наголосила, що в умовах війни та численних втрат серед молодого покоління, така практика могла б слугувати засобом збереження генофонду українського народу, а також стати елементом політики держави, спрямованої на відновлення національної демографічної рівноваги й зміцнення генетичного потенціалу України.
Якщо говорити загалом, то робота конференції була організована у форматі трьох окремих секцій, кожна з яких охоплювала найактуальніші питання сучасності, поєднуючи академічну глибину, практичну значущість та активні дискусії серед учасників. Зокрема, секція «Право» стала своєрідною платформою для презентації передових напрацювань у сфері юридичної науки та правозастосування, залучивши широкий спектр авторитетних учених і практиків. Особливий інтерес та жваве обговорення викликали виступи докторки юридичних наук, професорки, провідної наукової співробітниці відділу публічно-правових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАНУ Ольги Токарчук, яка порушила питання вдосконалення сучасних механізмів правотворення та необхідності оновлення юридичних доктрин відповідно до суспільних потреб. Не менш резонансними та змістовними були й доповіді кандидатів юридичних наук, доцентів Євгена Білозьорова, Андрія Беніцького, Миколи Бортуна, Тетяни Гавронської, Наталі Гришиної, Мар’ї Гуренка, Олександра Держалюка, Оксани Радзієвської, Олени Макарової, Едуарда Іванченка, Руслана Пєсцова, Ольги Слюсаренко, Олександра Черкунова та Івана Шумейка, які представили широкий спектр тем: від теоретичних аспектів правових норм до практичних питань їх застосування у сучасних українських реаліях, демонструючи високий рівень аналізу й новаторські ідеї, що можуть стати важливим інструментом для вдосконалення українського законодавства.
Не менш продуктивною й насиченою виявилася робота секції «Політологія та публічне управління», де провідні українські політологи та експерти в галузі державного управління презентували власні дослідження з актуальних проблем функціонування політичних інститутів, ефективності державного управління та його здатності відповідати сучасним викликам війни і миру. Серед найяскравіших виступів відзначимо доповіді докторів політичних наук Марини Остапенко, Віри Гапоненко, Сергія Вонсовича, Валерія Корнієнка та Олени Новакової, які привернули увагу своєю гостротою, глибоким осмисленням політичних процесів й обґрунтованими пропозиціями щодо оптимізації діяльності державних інститутів України в умовах нинішньої складної ситуації.
Особливо емоційною і водночас надзвичайно перспективною стала робота секції «Трибуна молодих дослідників», що дозволила молодим ученим – аспірантам, студентам та початківцям-науковцям – впевнено заявити про себе та презентувати результати власних досліджень. Виступи Мирона Стана, Лілії Бучко, Марії Дудак, Катерини Мирончук, Шота Тодуа, Катерини Хоманчук, Дарії Юківської, Дмитра Головка, Сергія Якимця та Михайла Ковтуна продемонстрували неабияку креативність, свіжість ідей, здатність мислити нестандартно та відверто говорити про проблеми, які хвилюють сучасну українську молодь. Їхні роботи засвідчили високий потенціал наступного покоління українських правників і політологів, здатних не тільки продовжити, а й примножити інтелектуальні та наукові здобутки своїх наставників, зміцнивши тим самим майбутнє вітчизняної науки та освіти.
Підсумовуючи конференцію, слід вказати, що пленарні та секційні засідання перетворилися на потужний інтелектуальний форум, об’єднавши провідних українських та міжнародних експертів у галузі права, політики, публічного управління, а також представників професорсько-викладацького складу авторитетних навчальних закладів і наукових установ України. Доповіді й виступи продемонстрували винятково широкий спектр тематичних напрямів, розкриваючи гострі, складні й багатогранні аспекти розвитку сучасної науки та освіти у складних умовах війни. Серед активних учасників конференції були представники таких відомих закладів вищої освіти, як Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Одеський державний університет внутрішніх справ, Національна академія внутрішніх справ, Харківський національний університет імені В. М. Каразіна, Національна академія Служби безпеки України, Ужгородський національний університет, Запорізький національний університет, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Вінницький національний технічний університет, Дніпровський державний університет внутрішніх справ, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Державний торговельно-економічний університет, Національний університет цивільного захисту.
Усього до роботи конференції долучилося близько сотні учасників, серед яких – 20 докторів наук, професорів, 30 кандидатів наук, доцентів, а також численні аспіранти й студенти, які активно й плідно працювали протягом усього періоду роботи заходу. Така масштабна участь різних поколінь учених дозволила не лише представити різноманіття поглядів і підходів, а й створити унікальний інтелектуальний простір для передачі знань та досвіду від досвідчених експертів до молодих дослідників. Проведення цієї конференції стало переконливим свідченням того, що попри надзвичайно складні виклики сьогодення, наукова й освітянська спільноти України зберігають свою згуртованість, професійну активність і цілеспрямованість, виступаючи важливою рушійною силою в процесах державотворення та забезпечення національної безпеки.
Тож без перебільшення можна сказати, що Дев’ятнадцяті юридичні читання стали справжньою платформою єднання науки і практики, де була продемонстрована рішучість і готовність української науково-освітньої спільноти активно впливати на процеси зміцнення держави та відновлення країни у складних умовах війни. Слід вказати й те, що сьогодні ми маємо змогу працювати, організовувати наукові заходи, дискутувати та планувати майбутнє завдяки мужності, стійкості й самопожертві українських захисників і захисниць, які щоденно боронять нашу свободу на фронті. Особлива пошана, вдячність та вічна пам’ять тим героям, які віддали своє життя за незалежність України, давши нам можливість розвивати науковий фронт країни і закладати фундамент нової української державності, правової культури та суспільного благополуччя. Слава Героям України! Ми не маємо права підвести їхню світлу пам’ять, тож продовжуємо працювати задля спільної Перемоги і гідного майбутнього України.
Підготувала Надія Бондаренко,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
