Connect with us

В Україні

Не зерном єдиним, або Чому в Україні треба створити Міністерство розвитку сільських територій

Дата публікації:

Іван ФУРСЕНКО, перший заступник керівника виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад

Із березня в Україні мають відновити МінАПК, однак якщо його просто реінкарнують із тими ж функціями, які міністерство мало й раніше — це нічого не дасть для розвитку сільських територій. Усі кроки уряду в цьому напрямі свідчать, що в нього немає ані стратегії, ані плану дій, а все робиться наосліп в угоду шкурним інтересам обмеженого кола осіб.

Битви за аграрний сектор

Усі дискусії навколо відновлення Міністерства агропромислового комплексу — це насправді боротьба за вплив над земельним банком та експортом сільськогосподарської продукції. Різні відомства не хочуть втрачати свого впливу над структурами, де можна заробити корупційні кошти. Адже якщо з аграрія важко напряму витягнути гроші, то це робиться під час вивезення й погрузки на судна чи у вагони-зерновози руками Держпродспоживслужби. Ця структура визначає якість продукції, а отже, може впливати на те, хто і скільки сировини може продати, і за те, хто буде контролювати її, іде найбільша битва.

Про війну різних міністерств за контроль над аграрним сектором ми уже говорили в попередньому матеріалі. Потонувши в кулуарних іграх, держава фактично самоусунулася від формування політики розвитку сільських територій, за якої в центрі уваги має стояти людина. З одного боку, реформа місцевого самоврядування дала хоч мінімальну змогу розвивати благоустрій територій, але це не вирішує ключового питання — як людям заробляти і за що жити?

Прикро, що влада не розуміє навіть різниці між фермерами й одноосібниками змішуючи їх в один котел. А коли ми говоримо про відновлення міністерства, увага для одноосібників мала би бути величезною. Адже це самозайняті люди, які на своїх невеличких земельних наділах і присадибному господарстві заробляють собі на життя й нічого не просять із бюджету. Скажімо, в Німеччині держава за таких самозайнятих людей, в яких річний оборот коштів менше 8 тисяч євро, платить пенсійні внески та оплачує медстраховку, таким чином підтримуючи їх. У нас же ці люди покинуті напризволяще, і в підсумку маємо масову міграцію з сіл у міста і за кордон. Тільки за останній рік при закритих кордонах із країни виїхало майже 150 тисяч людей.

Чому міграція із сіл — це погано

Коли люди виїжджають за кордон — вони там сплачують податки і розвивають економіки інших держав — це загальновідомий факт. Але й трудова міграція в свої міста розвитку країни і не додає. Адже в нас повністю провалена й промислова політика, виробництв немає, тож приїжджаючи в міста люди максимум що можуть влаштуватися працювати у сфері послуг, яка не створює додаткового валового продукту і доданих коштів в економіку. Таким чином, ми продовжуємо буксувати на місці.

Велосипед давно вже винайшли

Україна — не єдина країна в світі, яка зіштовхнулася з проблемами занепаду сільських територій і трудової міграції. У цьому плані мені дуже імпонує досвід Естонії. Ця пострадянська країна також потерпала від того, що працездатне населення виїжджало до більш багатих держав ЄС, в основному Великобританії і Норвегії.

Щоб зупинити ці процеси, у Талліні переорієнтувалися з аграрної політики на розвиток сільських територій, створили відповідне міністерство, яке комплексно підходить до вироблення державної політики і впровадження програм, спрямованих на те, щоб стимулювати людей залишатися жити в сільській місцевості.

Шляхи виходу з кризи

Першим кроком виходу з економічної депресії мало б стати створення адекватного Міністерства розвитку сільських територій. В ідеалі такому відомству треба дати функції розпорядження землями, лісами, водним і рибними промислами, виробництвом продуктів харчування. Воно має комплексно підійти до розвитку сільських територій. Завдання держави — шляхом або субвенцій, або пільгових кредитів дати людям стимули жити, працювати й заробляти у себе вдома.

Відтак Верховна Рада має прийняти закон про створення й наповнення Фонду сільського розвитку і кошти з нього повинні йти не на дотації агрохолдингам, а на підтримку самозайнятих людей у сільській місцевості. Лише тоді ми зможемо повністю змінити структуру своєї економіки й суттєво підвищити рівень життя людей.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

З індексом фінансового стресу можна ознайомитися онлайн

Опубліковано

on

Національний банк України розпочав публікацію в інтерактивному форматі Індексу фінансового стресу – дашборду, присвяченого індикаторам фінансової стабільності.

Індекс фінансового стресу (ІФС) – важливий індикатор фінансової стабільності, що відображає поточний рівень напруги у фінансовому секторі України, який розраховується на основі 20 індикаторів, згрупованих за п’ятьма субіндексами, а саме:

  • банківського сектору;
  • поведінки домогосподарств;
  • корпоративних цінних паперів;
  • державних цінних паперів;
  • валютного ринку.

Кожному субіндексу присвоєно початкову вагу відповідно до обсягу та впливу на фінансовий сектор країни.

ІФС ураховує ефект зміни в часі кореляції між субіндексами та набуває значень від 0 до 1, де 0 – повна відсутність напруги, 1 – найвищий рівень стресу.

Індекс фінансового стресу не вказує на майбутні ризики в короткостроковій чи довгостроковій перспективі.

Читати далі

В Україні

Інформація про виконання Верховним Судом бюджету за 2020 рік

Опубліковано

on

Основною метою бюджетної програми Верховного Суду є забезпечення здійснення правосуддя.

Завдання, спрямовані на досягнення мети:

1) здійснення правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) надання висновків щодо проєктів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням судової системи України;

3) звернення до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;

4) створення належних умов для функціонування Верховного Суду;

5) забезпечення припинення діяльності Верховного Суду України, і припинення діяльності та ліквідації Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України та державних підприємств, які обслуговували ці суди.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Верховному Суду затверджено призначення за кодом програмної класифікації видатків 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом» у сумі 2 460 869,7 тис. грн, у тому числі 1 326 535,0тис. грн – за загальним фондом державного бюджету та 1 134 334,7 тис. грн – за спеціальним фондом державного бюджету (за рахунок надходжень судового збору).

За загальним фондом державного бюджету Верховним Судом у 2020 році використано коштів у сумі 1 324 864,8 тис. грн, за спеціальним фондом – 773 921,2 тис. грн.

Повну інформацію про виконання Верховним Судом бюджету за 2020 рік було публічно представлено на Пленумі Верховного Суду 12 лютого 2021 року, а також розміщено на вебсайті Верховного Суду.

Начальник фінансово-економічного управління
Ірина САЛІЙЧУК

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Які стоматологічні послуги в Україні залишилися безкоштовними?

Опубліковано

on

У Національній службі здоров’я України розповіли, які стоматологічні послуги будуть безкоштовними.

Як ідеться у повідомленні НСЗУ у Facebook, в умовах вкрай обмеженого фінансування системи охорони здоров’я, найефективнішим у стоматологічній галузі є витрачання ресурсів лише на найнеобхідніше. «Для дорослих Програма медичних гарантій покриває ургентну стоматологію — зняття гострого болю та лікування станів, які загрожують життю. Зокрема, безоплатними будуть медичні послуги, якщо в пацієнта діагностовано пульпіт, перелом зуба, невралгія трійчастого нерва, хімічний опік слизової рота, слинокам’яна хвороба, карбункул і фурункул, травми м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки», — йдеться в повідомленні.

Також до безоплатного пакету входить планова дитяча стоматологія, бо вона дійсно може запобігти погіршенню загального здоров’я дитини. «У Програмі медичних гарантій цього року стоматологічну допомогу дорослим та дітям виділено в окремий амбулаторний пакет. Він покриватиме: ургентну стоматологічну допомогу дорослим та дітям; проведення інструментальних досліджень в рамках ургентної стоматологічної допомоги; планову стоматологічну допомогу дітям, крім ортодонтичних процедур та протезування», — йдеться в повідомленні.

При цьому наголошується, що протезування, брекети та інші дорогі стоматологічні послуги не входять у гарантований пакет.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram