Небанківські фінансові установи залучатимуть до розроблення актів НБУ - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Небанківські фінансові установи залучатимуть до розроблення актів НБУ

Дата публікації:

Національний банк опублікував для обговорення концепції з побудови систем корпоративного управління, управління ризиками, внутрішнього контролю в небанківських фінансових установах та небанківських фінансових групах, завдяки яким на ринку мають сформуватися об’єктивні очікування щодо майбутнього регулювання та з’явитися більше часу для імплементації вимог регулятора у внутрішніх документах операторів.

Читайте також: Не всі банки можуть емітувати депозитні сертифікати

Так, перший етап реалізації концепцій – розроблення упродовж 2021 р.  відповідних актів Національного банку – планується як проміжний етап перед набранням чинності ключовими галузевими законопроектами «Про страхування», «Про кредитні спілки», «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Відповідно до редакцій цих законопроектів, оприлюднених на сайті Верховної Ради України, вони вступлять у силу через два роки після ухвалення парламентом України.

Упродовж наступного етапу вимоги актів Національного банку буде приведено у відповідність до нового законодавства. Отже, небанківські фінансові установи залучатимуться до кожного з етапів розроблення актів регулятора і зможуть поступово адаптуватися до нових вимог.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Скасовується обов’язкова реєстрація договорів перестрахування з нерезидентами

Концепції з побудови систем корпоративного управління, управління ризиками, внутрішнього контролю містять положення, які наблизять регуляторну базу до європейського законодавства та кращих світових практик, зокрема щодо:

  • корпоративного управління – посилюватиметься роль наглядових рад та їх комітетів, закладатиметься основа для визначення колективної придатності, удосконалюватиметься регулювання конфліктів інтересів тощо;
  • управління ризиками – посилюватимуться вимоги до органів управління, запроваджуватиметься система трьох ліній захисту, передбачатиметься диференціація за видами ризиків та підходами до них тощо;
  • системи внутрішнього контролю – встановлюватимуться ключові засади її побудови, роль у такому процесі органів управління, засади використання моделі трьох ліній захисту та COSO-принципів тощо.

Читайте також: Національний банк згортає антикризові монетарні інструменти

Зауваження та пропозиції до концепцій приймаються до 10 жовтня 2021 р. на електронну адресу: NBFI.regulations@bank.gov.ua.

В Україні

Спецмита на імпорт кабелів не буде

Опубліковано

on

От

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі скасувала введення спецмита на імпортування іноземних кабелів.

Як повідомив заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Шелест, в Україні виробляються не всі види кабельно-провідникової продукції або виробляються не в промислових масштабах. Застосування мита на імпорт могло спричинити збільшення термінів постачання продукції, обмежити доступ учасників ринку до необхідного асортименту товарів та вплинути на можливості вибору.

Після звернення Мінцифри Міжвідомча комісія переглянула це рішення та постановила скасувати введення мита.

Нагадаємо, швидкість завантаження файлів через мобільний інтернет – не менше 2 Мбіт/с

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

Нові правила карантинних перевезень не стосуються неповнолітніх

Опубліковано

on

От

Нові правила перевезень пасажирів, які діятимуть з 21 жовтня, не поширюються на неповнолітніх.

«Діти до 18 років зможуть користуватись громадським транспортом у поїздках між регіонами без пред’явлення негативних тестів на COVID-19 та сертифікатів чи міжнародних свідоцтв про щеплення. Для дітей віком від 12 років залишається обов’язкове правило використовувати захисні маски під час перебування у громадських місцях, зокрема транспорті», – заявив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Нагадаємо, нові правила перевезення пасажирів з 21 жовтня

Читати далі

В Україні

Новий податок на землю

Опубліковано

on

От

Із 2023 року для власників та орендарів тих земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, можуть почати розраховувати новий податок — так зване «мінімальне податкове зобов’язання» (далі — МПЗ).

Читайте також: Перший місяць ринку землі: політ ненормальний

МПЗ — це сума, яку землекористувач повинен буде заплатити в бюджет, в будь-якому випадку і незалежно від того, чи провадив він господарську діяльність на ділянці, вирощував і продавав продукцію, і, відповідно, чи платив пов’язані з обробкою землі податки. Мова про податки з доходу від реалізації сільгосппродукції, ПДФО та військовий збір із зарплати працівників та з оренди ділянок.

Мінімальне податкове зобов’язання в середньому становитиме 1,4 тисяч грн з 1 га в рік. У той же час ці податки будуть йти в рахунок МПЗ — якщо сума мінімального зобов’язання буде меншою або відповідатиме сумі вищевказаних зборів, то додаткових доплат із землекористувача фіскали не зажадають. Якщо ж МПЗ перевищить суму зборів, то різницю, що утворилася, доведеться доплатити.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Сенс новації — побороти нелегальну обробку ділянок, яка, за даними держорганів, зараз здійснюється приблизно на 20% усієї української землі сільгосппризначення. Запровадження МПЗ повинно додатково принести бюджетам, як мінімум, 10 млрд грн, а в ідеалі — значно більше, якщо нове законодавство змусить легалізувати податкових «ухильників».

Читайте також: Земельний податок має залишатися в громадах

Правда, за повної підтримки цієї ініціативи експертами вони вказують, що мінімальний податок може вдарити і по окремих легальних підприємцях. Це станеться, якщо не змінити застарілу методику розрахунку головної складової МПЗ — нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до норм застосування мінімального подактового зобов’язання, які відомі на даний момент, його рівень буде розраховуватися для фіз- і юросіб в залежності від нормативної грошової оцінки (НГО) 1 га землі, її сумарної площі, а також числа місяців, в які земля використовується. Важливо, що в разі передачі землі в оренду, МГО оплачує орендар, а не власник.

Новий податок буде розраховуватиметься за підсумками звітного року, тобто в перший раз податкове зобов’язання застосують у 2023 році за 2022 рік. Відповідно до формули розрахунку в 2022 і 2023 роках МПЗ відповідатиме 4% від нормативної оцінки землі, а в наступні роки — 5% . Якщо для конкретної ділянки нормативна грошова оцінка не проводилася, то для нього застосовується показник НГО по області. У різних регіонах країни цей показник різниться, відповідно, різним буде й мінімальний рівень земельного податку.

Однак у середньому по країні, НГО 1 га ріллі становить 28 тис. гривень. Виходячи з цього, в перші два роки дії норми в середньому МПЗ складе 1 120 грн (з урахуванням коефіцієнта 4%), а в наступні роки — 1400 грн (5%). ФОП і юрособи повинні будуть самостійно розраховувати цей податок і вписувати його в податкову декларацію за рік разом із загальною сумою сплачених зборів та різницею між цими значеннями.

Якщо різниця вийде позитивною, то платник податків буде зобов’язаний збільшити на неї розмір відрахувань до бюджету (виходячи з форми госпдіяльності, сума додаватиметься до податку на прибуток підприємств, на єдиний податок (ФОП-єдинники) або на ПДФО (ФОП-загальносистемники)).

Фізособам МПЗ розраховуватиме контролюючий орган. До 1 липня року, наступного за звітним, він повинен відправити податкове повідомлення-рішення (ППР) на податкову адресу фізичної особи. Якщо в зазначений термін цього зроблено не буде, то фізособа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання.

Які податки підуть у рахунок МПЗ?

Як ми дізналися, це:

а) податок на прибуток з реалізованої власної сільгосппродукції (для юросіб) і ПДФО та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації такої продукції (для ФОП);

б) ПДФО і військовий збір із:

  • заробітної плати найманих працівників (які перебувають із платником податку в трудових або цивільно-правових відносинах);
  • із доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок; з доходів, виплачених у вигляді дивідендів (для юросіб);

в) єдиний податок;

г) земельний податок;

ґ) рентна плата за спеціальне використання води.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link