Нова Антикорупційна стратегія: що вона змінить для України? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Нова Антикорупційна стратегія: що вона змінить для України?

Дата публікації:

Олександр НОВІКОВ,
голова Національного агентства
з питань запобігання корупції

Чи здивуєтесь ви, якщо я скажу, що в Україні з 2017 року немає Антикорупційної стратегії? У сфері боротьби з корупцією працюють спеціалізовані органи, Кабінет Міністрів, державні органи, органи місцевого самоврядування. Кожен має свої повноваження та зону відповідальності, але поки що їхня (і наша з  ними, в тому числі) взаємодія більше схожа на всім відому байку

Чому так трапилося?

Процес створення антикорупційних інституцій був складним та зайняв набагато більше часу, ніж очікувалося. Їхня взаємодія не була налаштованою, а тогочасна НАЗК не змогла стати центром формування й координації впровадження антикорупційної політики. Оскільки перегляду цієї політики не відбувалося, програмні документи, за якими працювали НАЗК та інші установи, втрачали актуальність. Наслідком стала розбалансована й малоефективна діяльність публічних інституцій у питаннях запобігання та протидії корупції.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Чи зможе Антикорупційна стратегія допомогти в цій ситуації?

Так, зможе. Нова стратегія в своїй основі містить два підходи: вдосконалення загальної системи запобігання корупції та фокус на галузеві реформи, що зменшать можливості для корупції в певних сферах (наприклад, оборонний сектор, митниця та податкова, охорона здоров’я). Збалансоване поєднання цих підходів дасть змогу не лише знизити рівень корупції, підвищити довіру громадян до органів влади, а й суттєво підвищити темпи соціально-економічного зростання України. Антикорупційна стратегія дозволить скоординувати діяльність усіх державних органів, фактично перетворюючи їх на одну команду з єдиною метою та підвищуючи загальну ефективність.

Як працюватиме нова Антикорупційна стратегія?

У розробці проекту антикорупційної стратегії взяли участь її потенційні виконавці від держави, а також громадськість, бізнес, експерти, міжнародні партнери. В основі стратегії, яка працюватиме протягом 2020–2024 років, лежать такі принципи:

1. Оптимізація функцій держави та місцевого самоврядування. Тобто органи державної влади будуть позбавлені зайвих та надмірних повноважень, функції таких органів не дублюватимуть й не будуть суперечити одна одній.

2. Зниження «людського фактору» та збільшення прозорості й ефективності в стосунках органів державної влади та органів місцевого самоврядування з фізичними та юридичними особами. Взаємодія між працівниками державних органів та громадянами буде мінімізована, а отже, корупційні ризики будуть зменшені. Цьому сприятимуть єдині правила загальної адміністративної процедури та діджиталізація процесів.

3. Створення зручних та законних альтернатив існуючим корупційним практикам. Процесам, які є потенційно корупційними, має бути розроблена нормальна заміна — зручна, законна, й, бажано, цифрова.

4. Забезпечення дієвого державного контролю за дотриманням публічними службовцями правил етичної поведінки та вимог антикорупційного законодавства.

5. Забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Тобто люди повинні бути впевненими, що за будь-яке корупційне правопорушення чи порушення, пов’язане з корупцією, винні будуть покарані.

Отже, нова антикорупційна стратегія повинна стати прозорим та зрозумілим документом, який визначатиме правила взаємодії громадськості, державних, правоохоронних органів на шляху до подолання корупції.

Яким буде процес її ухвалення?

Нова антикорупційна стратегія буде ухвалена Верховною Радою у вигляді закону. Двадцять четвертого червня ми опублікували проект стратегії на нашому сайті. Він доступний для обговорення, і ви можете зробити свій внесок, надіславши пропозиції на пошту state@nazk.gov.ua. Більше того, ми плануємо провести низку консультацій із бізнесом, громадськістю, експертами та міжнародними партнерами. Після всіх консультацій, які триватимуть близько трьох тижнів, буде опублікований остаточний проект. Ми надішлемо його до держорганів на погодження, а кінцевий варіант передамо до Кабміну. Урядовці й депутати матимуть можливість внести свої пропозиції до стратегії, і насамкінець — ВР розгляне проект Закону «Про Антикорупційну стратегію» на своєму засіданні.Отже, плануємо, що закон буде ухвалений вже восени.

Якими будуть механізми реалізації?

Антикорупційна стратегія — це не просто документ декларативного характеру. Ми обрали кілька найважливіших сфер, де масштаби корупційних зловживань є найбільшими, в яких антикорупційні заходи будуть здійснюватися комплексно та першочергово. Для визначення цих сфер ми проаналізували ефективність реалізації антикорупційної політики та низку галузевих досліджень, провели стандартне опитування щодо рівня корупції в Україні.

Порядок впровадження антикорупційної стратегії визначатиме державна програма, яку теж затверджує Кабмін.

Для роботи з кожною пріоритетною сферою, визначеною в стратегії, програма визначатиме низку заходів, обов’язкових для виконання, та строки їх реалізації. Також до державної програми можуть вноситися зміни залежно від її виконання та актуальності завдань.

Щоб уникнути несподіванок, ми очікуємо, що будь-які зміни, заплановані до внесення в державну програму, будуть обговорюватися з Агентством та громадськістю.

Що в результаті?

Україна отримає комплексний документ, напрацьований спільно, ухвалений Верховною Радою, обов’язковий до виконання всіма органами влади. Він дозволить громадськості й бізнесу детально контролювати антикорупційні процеси й роботу держорганів стосовно цих процесів.

На його виконання всі залучені державні органи будуть скоординовані та системно працюватимуть над чітко визначеними завданнями кожен у своїй сфері відповідальності.

Загальним ефектом від ухвалення стратегії має стати зростання довіри українців до держави, економічне зростання країни, зокрема, більш комфортні умови для бізнесу та інвестицій. Звісно, все це буде можливе лише за наявності політичної волі всіх владних інституцій та належної координації, яку НАЗК забезпечуватиме зі свого боку.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Планові заходи з державного контролю до кінця карантину не проводяться, а позапланові – можна

Опубліковано

on

От

Державна регуляторна служба нагадує, що наразі діє заборона (мораторій) на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

– за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

– у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Читайте також: Суб’єктів господарювання сповіщатимуть про перевірки через е-кабінет

Отже, до завершення дії карантину забороняються планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) майже в усіх сферах господарської діяльності, крім вищезазначених.

Також Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлює, що органам контролю у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Водночас законодавством не встановлено обмеження на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Нагадаємо, використання пестицидів та агрохімікатів перевірять поза планом

Читати далі

В Україні

Відмова працівників від вакцинації не складає порушення трудової дисципліни

Опубліковано

on

От

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України розглянув проект наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» і не підтримує його прийняття.

Читайте також: Щеплення від COVID-19 будуть обов’язковими для працівників органів влади і освітян

Проект суперечить національним та міжнародним нормативно-правовим актам, згідно з якими вакцинація є добровільною, а застосування до працівника заходів примусу та/або дисциплінарного стягнення за відмову вакцинуватися від хвороби COVID-19, викликаної вірусом SARS-CoV-2 є неправомірним.

Зокрема ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Крім того, у п. 3 своєї Резолюції 2361 (2021) Парламентська асамблея Ради Європи закликає та рекомендує інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не може зазнавати політичного соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації, а також забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Разом з тим, п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій зазначено, що порушення трудової дисципліни – це невиконання чи неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків.

Отже, відмова працівників від вакцинації не може вважатися порушенням трудової дисципліни.

Крім цього, Дорожньою картою з впровадження вакцинації від гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- СоV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID- 19 в Україні у 2021- 2022 роках, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я від 24 грудня 2020 р. № 3018, встановлено, що вакцинація від коронавірусної хвороби СОVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.

Нагадаємо, щеплення від COVID-19 будуть обов’язковими, але не для всіх

Читати далі

В Україні

Топ-3 екологічні проблеми України

Опубліковано

on

От

Нестача питної води, забруднення повітря та відходи — ці проблеми є найбільш нагальними для українців згідно з результатами роботи Держекоінспекції та згідно з опитуванням Інституту Горшеніна та Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Читайте також: Запроваджується екологічне страхування

Про це повідомив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. «Так, згідно з результатами опитування, в Україні серед екологічних проблем, якими найбільше переймаються респонденти — забруднення водойм та дефіцит питної води (51,0%), зростання кількості побутових та промислових відходів (45,9%) та забруднення атмосферного повітря (38,1%).

Ці дані корелюються і з результатами роботи Держекоінспекції. Зокрема, протягом минулого року ДЕІ провела найбільше перевірок у сфері поводження з відходами та в частині атмосферного повітря. А у сфері водних ресурсів інспекція за рік розрахувала понад 188 мільйонів гривень збитків за такі порушення, як скиди забруднюючих речовин у водойми, засмічення річок тощо», — зазначив Андрій Мальований.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Відповідальність за ці проблеми українці, відповідно до підсумків опитування, здебільшого покладають на місцеву владу. Про це заявили 63,7% відсотків респондентів. «І справді, в багатьох питаннях місцева влада на сьогоднішній день діє неефективно. Наприклад, зараз 22% населення не мають доступу до системи централізованого вивозу сміття, яку мають організовувати органи місцевого самоврядування. Крім того, Держекоінспекція неодноразово фіксувала кричущі випадки недотримання природоохоронного законодавства, які допускаються органами місцевої влади. Так, торік ДЕІ подала до суду на Львівську міську раду та Львівську обласну державну адміністрацію з вимогою усунути низку порушень у сфері поводження з відходами», — додав посадовець.

Читайте також: Випадки скидання бруду в море спільно виявлятимуть Держекоінспекція та адміністрації морських портів

За його словами, подібні випадки стаються, зокрема, тому, що в Україні досі існують штрафи, розміром 85 гривень. «Такі мізерні суми не можуть сприяти тому, щоб посадові особи утримувалися від порушень. Аби ситуація змінилася і влада на місцях почала діяти ефективніше, необхідно збільшувати штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства», — сказав Андрій Мальований, додавши, що наразі весь світ приходить до розуміння важливості захисту довкілля. Зокрема, Європейський Союз розпочав втілення амбітного Європейського зеленого курсу, який переставить всі галузі людської діяльності на рейки сталого розвитку.

Читайте також: Екоінспекції посилять контроль

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link