В Україні
Новий Виборчий кодекс: особливості та нюанси
Катерина ОДАРЧЕНКО, політтехнолог, партнер компанії «SIC Group Ukrainе», президент Інституту демократії і розвитку «PolitA»
Нарешті емоції дещо вщухли і ми тверезіше можемо придивитися до нового Виборчого кодексу. У цифрах це 4 568 поправок, 17-ти разове голосування і 230 — «за».
Виборча система з відкритими партійними списками — це та «манна небесна», до якої прагнуло суспільство і яка нарешті стала реальністю. Основними новаціями цього кодексу є:
- персоніфіковане голосування, тобто партія утворює загальнодержавний список, який ділиться на 27 регіональних, де має бути не менше 5 кандидатів, які конкурують між собою (до того ж, у місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі кожного виборчого списку кандидатів має бути не менше 40% протилежної статі);
- 27 регіональних виборчих округів приблизно збігаються з областями, з певними уточненнями: Кримський округ вливається в Херсонський, Київ розділяється на два, і також окремий округ буде в Дніпрі;
- бюлетень ділиться на 2 поля. У верхньому ми вписуватимемо номер партії (причому заповнення цього пункту є обов’язковим), знизу ж зазначається номер кандидата в регіональному партійному списку (це поле не є обов’язковим для заповнення);
- визначається загальнодержавна виборча квота, яка забезпечує однакову «ціну» мандата, послаблюючи при цьому вплив підкупу та адмінресурсу;
- на місцевому рівні нова виборча система, аналогічна до парламентської, застосовується на виборах депутатів Верховної Ради Криму, обласних рад, міських рад міст, у яких кількість виборців перевищує 90 тисяч жителів;
- на виборах мерів пропонується застосувати систему абсолютної більшості 50%+1 голос, а на виборах депутатів сільських, селищних, районних, міських рад (в містах, де виборців менше 90 тисяч жителів) — використовується система відносної більшості в багатомандатних округах.
- удосконалюється законодавче регулювання передвиборної агітації;
- передбачена інтернет-процедура зміни місця голосування.
Однак, явно недопрацьованими залишаються, як мінімум, такі аспекти, як залишення 5-відсоткового бар’єру, що в принципі знижує репрезентативність інтересів населення, які є прихильниками менш рейтингових партій. Не прописано чітких механізмів щодо ліквідації «технічних партій», які потім продають свої місця у виборчих комісіях.
Є потенційна небезпека зростання кількості недійсних бюлетенів (за рахунок новизни виборчої системи). Необхідно буде проводити довготривалу інформаційну кампанію та якісне навчання членів комісій, а основним «головним болем» комісій стане підрахунок голосів та встановлення результатів.
Також великою небезпекою є внутрішньопартійна конкуренція, коли з 5 кандидатів може бути лише 1 справжній, а інші чотири — технічні, тобто може відбуватися простий підкуп власних однопартійців. Додамо й те, що виборчий кодекс набирає чинності з 1 грудня 2023 року, а чергові парламентські вибори мають відбутися в жовтні того ж року, що створює небезпеку їх проведення ще за старим законодавством. Зазначимо й те, що новий Виборчий кодекс було прийнято «в спішці», адже Верховна Рада України VIII скликання завершувала свою каденцію, а тому й було прийнято цей документ. Відтак, якщо аналізувати цей документ, то однозначно це крок вперед, однак необхідно детальніше прописати різні технологічні нюанси, адже, як кажуть, диявол криється в деталях.
Джерело: Юридичний вісник України
