В Україні
Обіцяний мораторій щодо тиску на бізнес не працює: хто обманув Президента?
Сергій Моргун,
кандидат юридичних наук, адвокат
У січні 2024 року у зв’язку з продовженням значного тиску силових структур на бізнес на тлі арешту відомого бізнесмена Ігора Мазепи, Президент нарешті був змушений відреагувати та піти на діалог з бізнесом.
Яке завдання отримали правоохоронці від Зеленського?
Трохи пізніше Володимир Зеленський увів у дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2024 року «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану». Згідно цього рішення, зокрема, Офіс Генерального прокурора та всі правоохоронні органи, окрім НАБУ, мали за 3 місяці провести аудит економічних злочинів та справ і вжитих обмежень проти бізнесу у кримінальних провадженнях та визначити, чи варто їх далі продовжувати.
Читайте також: Господарські спори в умовах воєнного стану: правові позиції Верховного Суду
Більше того, Президент «увів мораторій» на перевірки та процесуальні дії проти бізнесу в кримінальних провадженнях. Таким чином вдалося досягнути певного суспільного договору між бізнесом та владою: підприємці отримали довгоочікувану реакцію влади, а правоохоронці – час, щоб виправити помилки в своїй роботі.
Що не так зі звітами ОГП?
Першим органом у згаданому рішенні РНБО зазначено саме Офіс Генерального прокурора. Який стосунок він має до цих питань, якщо зловживають повноваженнями та тиснуть на бізнес усі правоохоронні органи? Роль прокуратури в цих кримінальних провадженнях є координаційною, мало того – прокурори мають вагомі процесуальні функції, через які вони можуть спрямовувати рух розслідування будь-якого кримінального провадження. Завдяки цим повноваженням прокурори вправі як перевіряти законність закриття вказаних кримінальних проваджень, так і зловживати з ненаданням можливості слідству закрити справу.
То що ж не так зі звітом Офісу Генпрокурора про аудит справ проти бізнесу? За даними ОГП в Україні правоохоронці відкривають 77% кримінальних проваджень проти бізнесу, які так і не доходять до суду з обвинувальним актом. При тому цей показник сягнув історичного максимуму саме зараз.
Так про що ж прозвітував Офіс генерального прокурора за результатами 3-місячної роботи з проведеного аудиту кримінальних проваджень проти бізнесу? Із цього приводу заступник Генерального прокурора Дмитро Вербицький свого часу заявив: правоохоронці закрили близько 19% (1 218) справ із 6 471 відкритих проваджень. І це, як запевнив посадовець, «не фінальний результат, робота з аудиту триває». Своєю чергою Бюро економічної безпеки повідомило про закриття ще понад 150 кримінальних проваджень.
Сам Дмитро Вербицький, згідно з наказом Генерального прокурора № 22 від 26 січня 2023 року про розподіл обов’язків між керівництвом ОГП, вже понад рік відповідає за стан організації нагляду за роботою БЕБ і департаментом кримінальної політики та захисту інвестицій. Тобто саме пан Вербицький, ще до згаданого рішення РНБО, відповідав за функцію «єдиного вікна» між бізнесом та правоохоронцями й мав слідкувати за їхніми зловживаннями щодо підприємців у всіх кримінальних провадженнях.
Читайте також: Бронювати автоматично рекомендовано до 25% працівників сумлінних платників податків
Експерти, які вже багато років слідкують за прес-релізами правоохоронних органів, у тому числі і я, одразу ж відчули, що такі показники виглядають занадто оптимістично й мали рацію.
У звіті, опублікованому на офіційному сайті Офісу Генпрокурора, сказано, що впродовж січня–квітня 2024 року БЕБ закрило лише 9 справ, з них 7 ‒ у квітні.
Які висновки з цього можна зробити?
Перший висновок – питання залишаються не тільки до заступника Генерального прокурора – і щодо того, наскільки формальну роботу провів Офіс Генерального прокурора, і чи володіє сам Дмитро Вербицький інформацією про те, чим насправді понад рік займається департамент із нагляду за роботою БЕБ, а й до всіх керівників правоохоронних структур. Бо, як бачимо, реальна статистика щодо закритих кримінальних справ за весь час діяльності того ж Бюро економічної безпеки, м’яко кажучи, не збігається з проведеною роботою за 3 місяці цього року. Думається, що математика й відповідальне ставлення до своєї роботи – не їхній коник, або Вербицькому «хтось» не дозволяє працювати.
Через таку разючу різницю в цифрах представники бізнесу звернулися до Президента України Володимира Зеленського та закликали ініціювати перевірку щодо того, чи не маніпулює Офіс Генпрокурора даними. Що характерно: жодна резонансна справа, яка перебуває на контролі бізнес-асоціацій, у тому числі громадського руху «Маніфест 42», досі не закрита.
Як адвокати в інтересах своїх клієнтів ми неодноразово звертались як до Офісу Генерального прокурора, так і до обласних прокурорів зі скаргами щодо тиску на бізнес. У своїх клопотаннях, звісно ж, враховували вказане рішення РНБО та просили ретельно перевірити матеріали кримінальних проваджень і вжиті щодо підприємців обмежувальні заходи для зупинення тиску на бізнес.
Читайте також: Розгляд скарг податковою комісією – в режимі відеоконференції
На жаль, усі наші прохання були марними: в жодній із відповідей правоохоронців не було хоча б натяку нате, що кримінальне провадження офіційно вивчалося або заслуховувалося на рівні керівництва вказаних прокуратур. Своєю чергою під час зустрічі з рядовими прокурорами, коли бізнес посилався на вказане рішення РНБО в судових засіданнях, прокурори з усмішкою наголошували, що це – лише рекомендація, а вони вільні робити так, як їм видніше.
Чого добивається бізнес?
Чого бізнес дійсно чекає від Офісу Генерального прокурора та від керівництва правоохоронних структур? Не чогось захмарного, усе дуже просто, ‒ щоб керівництво Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур та органів досудового розслідування знаходили час, аби належно розглядати скарги щодо тиску на бізнес. Вони мають реально заслуховувати кримінальні справи, розбиратися в них, а не відправляти формальні відписки.
Керівники прокуратури та силових структур нарешті мають перестати вірити своїм підлеглим та один одному, що називається, на слово. Недоброчесні правоохоронці, яких ще чимало в цій системі, зацікавлені надавати викривлену інформацію в доповідних записках і рапортах для покриття цих порушень, щоб їхні схеми не розкрили. Такими діями вони фактично саботують процес того, щоб контроль за законністю рішень і дій правоохоронних структур виконувався постійно та відповідально. Поки керівники продовжуватимуть виявляти байдужість до подібних ситуацій, вони справлятимуть враження тих, хто зацікавлений покривати ці схеми.
Як відомо, в правоохоронців і прокурорів існує принцип: «краще я не втручатимуся в будь-яку справу, інакше всі подумають, що я взяв якусь неправомірну вигоду, аби її закрити». Насправді ж треба, щоб вони на все життя засвоїли принцип: «втручайся, уважно вивчай всі справи, не ігноруй порушення колег, зупиняй свавілля й ні в кого не повинно виникнути запитань щодо твоєї упередженості». За це їм платять заробітну плату з податків громадян і підприємців, вони працюють саме на нас з вами, а не на свого керівника, який пропонував їм цю посаду.
А для цього перші зміни мають початися зсередини самої правоохоронної системи. Який наступний публічний кейс нападу на бізнес може до цього призвести — нам залишається лише чекати.
Джерело: Юридичний вісник України
