В Україні
Олексій БОНЮК: «Безоплатна правова допомога — це дійсно сучасна й надійна система захисту прав громадян»
Система безоплатної правової допомоги (далі — БПД) — це відносно нова державна правозахисна інституція, що набуває дедалі більшої популярності серед громадян. На сьогодні команда БПД нараховує по Україні численну кількість юристів та адвокатів, що активно працюють з громадянами, котрі потребують правової допомоги. Класичні адвокати свого часу сприйняли недружньо виникнення цієї інституції, вважаючи неприпустимим появу нового конкурента, який «відсікає» їхніх клієнтів. Тим не менше за останні роки здійснюється активне поширення ідеї безоплатної правової допомоги, зміцнення системи та подальше вдосконалення її роботи. Так, на початку осені, 10—12 вересня, вітчизняні та міжнародні експерти обмінювалися досвідом надання безоплатної правової допомоги вразливим соціальним групам населення та дискутували, які зміни чекають систему правосуддя. Ця конференція об’єднала понад 300 учасників із 8 країн, які мають практичний досвід управління системами БПД, надання безоплатних правових послуг вразливим групам населення, впровадження інновацій у сфері права для покращення доступу до правосуддя. Темою зібрання стала безоплатна правова допомога як інструмент соціальної справедливості. Тоді понад 70 представників України, Канади, Грузії, Нідерландів, Шотландії, Ізраїлю та інших країн мали змогу обмінятися кращими практиками у сфері доступу до правосуддя. Чому всі ці правозахисники зібралися саме в Києві? Із цим запитанням ми й звернулися до керівника Координаційного центру з надання правової допомоги при Мін’юсті Олексія Бонюка, який розповів про всі особливості роботи інституції, а також розкрив деякі нюанси вдосконалення юридичної майстерності.
— На останній конференції система надання БПД кваліфікувалася як інструмент соціальної справедливості. Які, на Ваш погляд, ще є соціальні маркери такого підходу й оцінки БПД?
— Питання справедливості є викликом для будь-якого суспільства, адже соціальна справедливість полягає, серед іншого, в досягненні певного балансу в соціумі. Це певна спрямованість тих зусиль, які в цілому громада, соціум докладає до того, щоб люди мали більш менш рівні можливості. Принцип справедливості є важливим в усіх сферах правової діяльності. А принцип рівності є логічним продовженням принципу справедливості. І якраз місія системи надання БПД полягає в забезпеченні рівного доступу до правосуддя.
Ситуація до і після впровадження системи БПД
Порівняємо надання правової допомоги до появи системи надання БПД та теперішнім її станом. Сама ця система (БПД) почала працювати, як відомо, з 1 січня 2013 року. Мені, як досвідченому адвокатові, відомо всі етапи і складнощі становлення системи БПД. До цього я особисто 10 років захищав права людей у кримінальних провадженнях. У цих провадженнях до моменту появи системи, нагадаю, адвоката шукали саме з початку проведення першочергових слідчих дій. І це було справжньою бідою, особливо в тих справах, де участь захисника була обов’язковою. Пошук цей був хаотичним процесом. І справа навіть не в грошах…
Згадаємо «pro bono», що прийшла до нас з американської адвокатури, яка часто-густо надає послуги добровільно й безкоштовно, для користі громади, особливо для тих осіб, які не мають коштів для оплати цих послуг юристів та адвокатів. Як правило, ці послуги надають юридичні фірми, а також деякі інші компанії, наприклад медичні, або фонди, які використовують «pro bono» для підкреслення благодійного характеру своєї діяльності.
По цивільних й адміністративних справах ситуація також була складною, оскільки не передбачалося механізму залучення правової допомоги. Громадяни не мали можливості отримати хоча б якусь правову інформацію. Але починаючи з 1 січня 2013 року, всі затримані особи отримали можливість залучити правозахисника в своїй справі. Відповідно до нормативів правова допомога має бути забезпечена протягом 2-х годин.
Такого в світі, до речі, ніде не має. Відразу ж зменшилася кількість випадків неналежного поводження із затриманими. До того ж, кожна особа, стосовно якої фіксується кримінальне провадження, отримує можливість захисту від правоохоронних органів і державного примусу. Слідчий не може вказати про те, хто має бути адвокатом. Його призначає Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги через систему розподілу адвокатів. Графік чергування адвокатів є в самому такому центрі. Розподіл доручень адвокату також є відкритим.
У 2014 році право скористатися послугами юриста отримали й засуджені особи. Хоча такі послуги стосуються цивільно-правових, сімейних інших питань. Зараз вдалося здолати перешкоди для засуджених осіб, зокрема у зверненні до Європейського суду з прав людини, оскільки саме адвокати БПД збирають документи для людей, які скаржаться до ЄСПЛ.
Збільшення правових сервісів під одним дахом
У 2015 році з’явилися місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відбулося значне розши рення доступу людей до Центрів такої допомоги загалом, адже було створено одразу сто місцевих центрів, що займаються наданням правової допомоги з цивільних, адміністративних та інших справ.
А в 2016-му відкрилося ще 430 бюро місцевих Центрів правової допомоги. Зараз в нас діють місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро у понад п’ятистах містах та містечках. Звісно, що це недешеве для держави задоволення, але система вже діє. І це сталося за рахунок реформування районних управлінь юстиції в бюро правової допомоги. Відтак у країні, де панував правовий
нігілізм, люди отримали належну правову допомогу.
— Як я зрозумів, були ліквідовані районні управління юстиції. Навіщо, хіба це сприяло покращенню правової допомоги?
— Можу сказати, що після 2016 року, безумовно, почалися революційні зміни в правосвідомості людей. Українці почали користуватися правовим сервісом, який держава для них створила. Цей сервіс включає надання правової інформації, консультацій, роз’яснень з правових питань та безоплатної вторинної правової допомоги. І як наслідок, ми маємо високий рівень задоволення клієнтів отриманими послугами й сервісом. 61% українців в цілому задоволені нашим сервісом. Це дані, які ми отримали від КМІСу.
Також ми відкрили контакт-центр для забезпечення дистанційної комунікації в Чернівцях і Сумах. Вони працюють за єдиним номером 0800213103.
Ми розширили й категорію людей, які мають змогу отримувати безоплатну вторинну правову допомогу. Це — учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи, діти, а також потерпілі від домашнього чи гендерно обумовленого насильства. Переважна більшість клієн тів БПД — особи, які мають невеликий рівень доходу, тобто не більше двох прожиткових мінімумів (станом на 1 липня 2019 року прожитковий мінімум в 2019 році для працездатних осіб становив 2 007 грн, для осіб, які втратили працездатність — 1564 грн. — Ред). Тож зараз ми виходимо з того, що фактично близько двох третин наших клієнтів мають право розраховувати на вторинну правову допомогу.
Додам і те, що в 2018 році ми отримали фінальний список потенційних клієнтів і почали розвивати й супутній сервіс. Ідеться про правове просвітництво. Так, ми заснували для людей правничу Вікіпедію. В нас було накопичено письмові консультації з тих питань, з якими люди до нас звертаються. Ми систематизували ці консультації і звели їх в єдину правничу Вікіпедію. Вона має назву «WikiLegalAid» — довідково-інформаційна платформа правових консультацій, яка розміщена у відкритому доступі в мережі інтернет.
Наступним етапом було відкриття мережі правових клубів PRAVOKATOR (діють у п’яти обласних центрах, поки що). Для більш практичного застосування закону ми утворили Українську школу практичних знань з питань доступу до правосуддя. Там відбуваються тренінги для слухачів Національної школи суддів України.
— Ви говорили про збільшення правових сервісів під одним дахом. Про що конкретно йдеться?…
— Наразі в системі БПД під однією парасолькою існує декілька сервісів. Відновне правосуддя, зокрема. Цього року вперше в Україні ми почали практикувати альтернативні підходи у справах неповнолітніх у кримінальних провадженнях. Нами було ініційовано спільний наказ Мін’юсту і Генпрокуратури і зараз відбувається пілотний проект, щодо реалізації відновного правосуддя на базі системи надання БПД у шести регіонах. Суть її в тому, що прокурор ідентифікувавши те, що неповнолітній вчинив вперше злочин невеликої або середньої тяжкості, він інформує учасників справи потерпілого та підозрюваного та отримує їхню згоду на участь у програмі з відновного правосуддя. Далі справа передається в наш регіональний центр з надання БПД і спеціально підготовлений адвокат-медіатор допомагає сторонам примиритися. Укладається угода, в якій прописуються заходи з ресоціалізації малолітнього правопорушника. Раніше це було формально, ніби сторони примирилися, а зараз впроваджуються заходи з реальної ресоціалізації винуватців неповнолітніх. Наприклад факт, який був в Одесі, де хлопець під впливом товаришів викрав мобільний телефон. Шкода в подальшому була відшкодована. А завдяки участі в цій програмі хлопець пройшов навчання з комп’ютерної грамотності. За результатами участі в цій програмі матеріал подається в прокуратуру, яка йніціює звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження.
Земельна реформа: допомога власникам паїв
Зараз ми готуємося до земельної реформи, адже є більше ніж чотири мільйони власників паїв. І вони матимуть можливість продати свою землю. При цьому ці люди, звісно, потребуватимуть і правової інформації, і належного захисту. Загалом можу сказати, що система БПД займається предметно правопросвітницькою діяльністю, поділяючи її на декілька рівнів. Зокрема, це робота в правових клубах PRAVOKATOR, а також створення та розповсюдження навчальних інформаційних продуктів, таких, як буклети, листівки, плакати, наклейки. Сьогодні інформацію про нашу гарячу лінію можна побачити в усіх відділках поліції, на поліцейських авто. Й у випадках прихованих затримань людина може до нас звернутися. Нещодавно було таке затримання дівчат у місті Рівному. Вони побачили цю інформацію і нам подзвонили про допомогу.
Зазначу й те, що дуже багато створених нами нових ігрових форм із правознавства передано в школи з тим, щоб теми права і відповідальності дітей зацікавили підлітків.
— Так, як зрозумів зі сказаного, Координаційний центр з надання правової допомоги втілює дуже багато проектів по роботі з населенням. І в процесі адвокат як основна одиниця системи БПД цю роботу проводить?
— Ні, адвокат не основна одиниця нашої системи. Хоча в Реєстрі адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, й зареєстровано більше шести тисяч адвокатів, які мають право надавати таку допомогу. На сьогодні контракти укладено майже з трьома тисячами адвокатів. В основному це молоді адвокати, зарплати вони не мають, лише відшкодування їхніх послуг та витрат. Загалом на відшкодування різних витрат ми отримуємо від держави близько 128 млн гривень. Близько 50% від цієї суми отримують якраз адвокати, а решта йде на зарплату 1 600 юристів, що працюють у системі БПД. Саме ці правники здійснюють правопросвітництво та надають безоплатну правову допомогу, зокрема представляють інтереси осіб у судах у цивільних й адміністративних справах, що виникають із трудових відносин, захисту соціальних прав, у виборчих та малозначних спорах.. Заробітна платня, треба зазначити, невисока, десь у межах 6—7 тисяч гривень. Хоча адвокати, звісно, грають велику роль у нашій системі.
— Пане Олексію, розкрийте, будь ласка «секрети» роботи адвокатів БПД, а саме про навантаження на кожного з них, а також про те, які справи потребують найбільшої уваги та майстерності від правозахисників?
— Ми постійно опікуємося питанням якості наданої правової допомоги. Й не лише стосовно адвокатів. Постійно цікавимося як нашим співробітникам працюється, які в них є комунікативні здібності щодо клієнтів і колег. А ще впроваджуємо наставництво, здійснюємо навчання й перенавчання адвокатів і юристів. Ми перевіряємо письмову «первинку», тобто ту документацію, яка створюється в процесі надання первинної допомоги. І вже стало правилом — вся первинна правова допомога має бути письмовою, в тому числі консультації, роз’яснення, пропозиції клієнтам. Відповідний механізм перевірок наших працівників, виявлення їх майстерності ми запозичили в інших країнах, зокрема в Англії (Шотландії). Відомий тамтешній професор Алан Патерсон нам у цьому допоміг.
Що ще можна сказати? Наші співробітники не є державними службовцями. Й особливих секретів у їхній роботі немає. Це — звичайні процедури роботи зі зверненнями громадян, клієнтами, відвідувачами бюро. А будьякі питання модернізації, реорганізації, відповідальності в роботі системи БПД ми координуємо з нашим куратором, заступником міністра юстиції Валерією Коломієць. Питання загальної стратегії формуються міністерством, а ми зосереджуємося на професійних моментах, на реалізації планів щодо навантажень, професійної майстерності, складнощів у нашій роботі. Звісно, маємо ієрархію таких планів, в яких визначено стратегічні цілі, завдання, намагаємося суміщати стратегічне й бюджетне планування. Так, ми ініціюємо запровадження інституту Наглядової ради для системи надання БПД з тим, щоб зробити управління цією системою незалежною та прозорою, і в той же час уникнути зайвих ризиків, помилок тощо. Наприклад, співробітник помилився, а ми його не звільняємо, а рекомендуємо пройти певне навчання, ми підтримуємо людину. Відбір до цієї Ради проходитиме за компетентнісним, а не політичним або мандатним підходом.
Щодо поширення певних видів справ, то вони викладені на нашому сайті. Там, до речі, є й узагальнена та конкретна інформація, яка допомагає зорієнтувати людей, які цим цікавляться. Загалом безоплатна правова допомога — це дійсно сучасна й надійна система захисту прав громадян.
— Дякую за змістовні та конкретні відповіді.
Спілкувався
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
You must be logged in to post a comment Login