В Україні
Оновлення ВРП: погляд Венеційської комісії
У Венеційській комісії стверджують, що міжнародні експерти обов’язково повинні брати участь у відборі членів Вищої ради правосуддя, а під час ухвалення рішення щодо призначення його мають підтримати щонайменше двоє з цих експертів.
Як вказується у висновку Венеційської комісії, «рішення Етичної ради слід вважати прийнятими, якщо чотири члени проголосували «за» і серед цих чотирьох членів щонайменше два — міжнародні експерти; у разі роздільного голосування його слід повторити, якщо знову виникла така ситуація, то вирішальним є голосування, що включає щонайменше двох міжнародних експертів».
Загалом у комісії надали 11 рекомендацій щодо законопроекту Президента України № 5068 з цього приводу. Останнім пропонується створити Етичну раду, члени якої встановлюватимуть відповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності. Згідно законопроекту, до цієї ради входитимуть три особи з числа суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України, та три особи, яких оберуть міжнародні організації. У свою чергу «Венеційка» наголосила, що в законі мають бути викладені критерії професійної етики та доброчесності. Окрім того, мандат міжнародних експертів повинен діяти шість років.
Також вказується, що закон має надавати Етичній раді слідчі повноваження щодо його роботи. Під час відбору членів ВРП можна застосувати правила, за якими обирали суддів Вищого антикорупційного суду. При тому комісія назвала нереалістичним термін у три місяці, за який Етична рада повинна перевірити чинних членів Вищої ради правосуддя. До того ж «Венеційка» рекомендує наділити Етичну раду повноваженнями укладати перелік кандидатів на посади членів ВРП, а не як у законопроекті, коли це має робити комітет Верховної Ради з питань правосуддя.
Комісія також рекомендує, щоб Етична рада надавала висновки про невідповідність на посаді НАЗК та НАБУ для подальших дій. Водночас Венеціанська комісія підтримала законопроект Зеленського про відповідальність чиновників за брехню в деклараціях, що добре. Хоча б тому, що посилення покарання за неправдиве декларування є умовою для продовження співпраці України з МВФ.
При тому комісія назвала «прикрим» застосування нових посилених санкцій лише до наступного періоду подання декларацій. Водночас експерти запропонували спосіб, в який справедливе та пропорційне покарання за недекларування може бути застосоване до раніше поданих декларацій за 2020 рік: «… принцип заборони зворотної дії закону в часі не перешкоджає законодавцю вимагати подання додаткової декларації за новими правилами пізніше (або підтвердження дійсності вже поданої декларації). Нові положення Кримінального кодексу зможуть бути застосовані до цих «додаткових» декларацій».
Також комісія підтримала всі зміни, які початково були запропоновані в поданому Президентом законопроекті, включно з відновленням ув’язнення як покарання за умисне неподання декларацій або неправдиві відомості від 4,5 млн гривень. «Венеційська комісія не вбачає в посиленні санкцій та поверненні санкції на ув’язнення будь-яких суперечностей сумнозвісному рішенню КСУ. Схвалення отримали й наслідки від посилення покарання — збільшення строків давності за цими правопорушення до 3 років», — сказано в повідомленні. Крім того, експерти підтримали включення недекларування до переліку корупційних правопорушень, що не дозволить звільняти посадовців від відповідальності, покарання або застосовувати м’якіші санкції, ніж передбачені.
Нагадаємо, в жовтні минулого року Конституційний Суд України оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними ряд положень Закону України «Про запобігання корупції» та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. В Європейському Союзі тоді заявили, що стурбовані цим рішеннями КСУ про діяльність антикорупційних органів, і вони можуть стати підставою для тимчасового припинення безвізового режиму. Зокрема, суд скасував ст. 366-1 КК України, яка передбачала позбавлення волі терміном до двох років за брехню в деклараціях.
У відповідь Президент доручив зареєструвати в Раді законопроект, який передбачає «відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні». Крім того, уряд зобов’язав НАЗК відновити доступ до реєстру електронних декларацій. А 4 грудня парламент ухвалив «компромісний законопроект» про відновлення відповідальності за недостовірне декларування й неподання декларації. Ним встановлювалася відповідальність у вигляді штрафів, громадських робіт й обмеження (не позбавлення) волі.
У НАЗК тоді назвали умови, створені цим законопроектом, «санаторними» для корупціонерів. «Тобто максимальне покарання — перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр з дозволу його керівництва. Також через 6 місяців може бути розглянута можливість щодо взяття цієї особи на реєстрацію і їй більше не потрібно буде перебувати в центрі, а лише час від часу приходити до нього», — пояснили в НАЗК.
Наразі законопроект готується до розгляду в другому читанні: спочатку його має розглянути комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності а після цього — депутати на пленарному засіданні Ради. Додамо, що посилення покарання за неправдиве декларування давно вимагає й українська громадськість.
Федір ІЛЛЮК,
Головний редактор ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
