В Україні
Паливо з поля: потенційні біодизельні кластери України
Сучасні геополітичні виклики та енергетична нестабільність загострили питання пошуку альтернативних паливних ресурсів. Для України, з її сильним аграрним сектором, розвиток виробництва екопалива може стати стратегічним рішенням – це зменшить залежність від імпорту нафтопродуктів та дозволить ефективніше використовувати місцеву сільгосппродукцію.
На цей раз аналітична команда YC.Market розглянула сутність біодизельного палива, глобальні тенденції його ринку, європейський досвід, а також проаналізувала потенціал України (регіональний розріз, учасники ринку, можливості кластеризації).
Що це таке біодизель і як його використовують?
Біодизельне паливо – це відновлюваний аналог звичайного дизеля, який виробляється шляхом хімічної обробки рослинних олій або тваринних жирів (трансестерифікації) для отримання метилових ефірів жирних кислот. Отриманий біодизель може змішуватися з викопним дизельним пальним у різних пропорціях або застосовуватися в чистому вигляді. У маркуванні сумішевих палив літера B означає біодизель, а число після неї – відсоток біокомпонента (наприклад, B5 містить 5% біодизелю, B20 – 20%, B100 – чистий біодизель).
Важлива перевага: біодизель більш екологічний за нафтовий дизель – при його згорянні утворюється менше токсичних викидів, а при потраплянні у довкілля він розкладається біологічно на 99% протягом місяця.
Світові тенденції та перспективи ринку біодизелю
У період 2020–2025 років світове виробництво біодизелю зростало в середньому майже на 5% щорічно. Починаючи з 2021 року обсяги перевищили 52 млрд літрів на рік, а у 2025 р. очікувалось перевищення позначки 60 млрд л – це свідчить про стабільне збільшення попиту на відновлюване пальне в світі. Основними драйверами виступають державні політики: наразі не менше 64 країн запровадили обов’язкові вимоги щодо частки біопалива в транспортному паливі. В середньостроковій перспективі біодизель залишатиметься важливим компонентом паливного балансу, особливо для забезпечення енергетичної безпеки і виконання кліматичних зобов’язань (зниження викидів парникових газів).
Світові лідери виробництва біодизелю сьогодні формуються виходячи з наявної сировини і державної підтримки галузі. Станом на 2023 рік глобальний випуск біодизеля перевищив 55 млрд л, і найбільший внесок у цей обсяг забезпечує Індонезія (близько 14 млрд л, або майже 28%). На Європейський Союз припадає приблизно 26% світового виробництва – близько 13 млрд л біодизелю на рік – лідерами виробництва є Німеччина, Іспанія та Франція. Бразилія виробляє близько 8 млрд л (15-16% світового обсягу) з основою на соєвій олії, а США – близько 6 млрд л. Китай також нарощує випуск – до 3 млрд л (6% світового виробництва). Країни з сильним сільським господарством та підтримкою біопалива займають провідні позиції.
Європейський досвід та регуляторні стимули
У дизельному паливі більшості країн ЄС діють стандарти типу B7 (7% біодизелю) чи вище. Державна підтримка біопалива в Європі включає податкові пільги, субсидії та міжнародні критерії сталості. Нині біодизель є домінуючим видом відновлюваного палива в європейському транспорті, складаючи близько 70% споживання альтернативних паливних компонентів.
Україна, рухаючись шляхом євроінтеграції, починає імплементувати європейські підходи. У 2024 році було ухвалено законодавчі зміни щодо обов’язкового використання рідких біокомпонентів у транспортній галузі. Щодо біодизеля подібні квоти поки що прямо не встановлені, але передумови для їх появи вже створено. Таким чином, нормативне підґрунтя для розвитку біопаливного ринку вже формується, що є позитивним сигналом для інвесторів і агровиробників: держава декларує довгострокову підтримку «зелених» проєктів в енергетиці.
Примітно, що Європейський Союз вже багато років фактично залучає український агросектор у свій біодизельний ланцюг. Україна є одним із найбільших постачальників ріпаку до ЄС, і цей ріпак використовується саме для виробництва біодизелю. Це відкриває можливості для зворотного процесу – локалізації виробництва.
Сировинний потенціал України для виробництва біодизелю
Більшість олійних культур, придатних для виробництва біодизелю, можуть вирощуватися на українських полях. Це і традиційні культури – озимий та ярий ріпак, соняшник, соя, і інші – гірчиця, льон олійний, рицина, рижій, коноплі олійні. Соняшник є стратегічною продовольчою культурою України (виробництво олії для харчування та експорту), тому для біопалив пріоритетним стає саме ріпак.
За даними YC.Market, станом на кінець 2025 року в Україні діють понад 16 тис. аграрних компаній, що потенційно можуть постачати сировину для виробництва біодизелю (вирощують зернові, бобові та насіння олійних культур, мають активний статус і річну виручку понад 1 млн грн). Регіональний аналіз показує, що найбільший потенціал зосереджений у Центральній та Південній Україні. Зокрема, до групи лідерів (понад 1000 компаній в області) належать: Кіровоградська – близько 1712 компаній, Дніпропетровська (1532), Полтавська (1418). Майже досягли цього рівня також Вінницька (1357), Одеська(1221), Миколаївська (1095), Черкаська (1013) області, а також Київський регіон (разом із м. Київ сумарно понад 1100 агропідприємств). Це області з високими показниками виробництва зернових та олійних культур, де сконцентрована значна частка врожаїв.
До групи із середньою концентрацією сільгосппідприємств (400–1000 компаній) входять Харківська (близько 900), Хмельницька (690), Сумська (640), Чернігівська (626), Житомирська (500), Тернопільська (450) та Львівська (400) області.
Такий розподіл підтверджує: сировинний потенціал для виробництва біодизелю в Україні дуже значний, особливо в центральних і південних областях. На практиці це означає, що в цих регіонах доцільно розміщувати майбутні виробничі потужності.
В межах проведеного аналізу також визначено ТОП-10 українських міст, де зосереджено найбільше агропідприємств – потенційних постачальників сировини для біодизельних заводів. Лідером очікувано є м. Київ – у столиці зареєстровано 179 відповідних компаній (багато штаб-квартир великих агрохолдингів і трейдерів). Далі йдуть південні портові та центри агрорегіонів: Миколаїв (83 компанії) і Кропивницький (56). На 4–5 місцях розташувалися Дніпро (47) та Вінниця (41). До десятки також входять Харків (40), невелике місто Бобринець на Кіровоградщині (38), Полтава (36), Одеса (34) та Яготин у Київській області (31).
Окрім географії, важливо розуміти структуру агроринку. Аналітичний інструмент YC.Market дозволив виявити ТОП-10 агрокомпаній України, що вирощують сировину, придатну для промислового виробництва біодизелю. До них увійшли як відомі агрохолдинги, так і великі фермерські господарства. Детальніше з досьє компаній можна ознайомитися в системі YouControl:
- ПРАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» **
- ТОВ «ЕНСЕЛКО АГРО»
- СТОВ «ДРУЖБА-НОВА»
- ТОВ «НВФ “УРОЖАЙ»
- ПП «ЗАХІДНИЙ БУГ» **
- ПрАТ «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ “ПОДІЛЛЯ”»
- АГРОФІРМА “СВІТАНОК-СЕРВІС” У ФОРМІ ПРАТ
- ТОВ «УКРАЇНА 2001»
- ПП «АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004»
- ТОВ “ПК “ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ”
Ці компанії обробляють десятки тисяч гектарів та спеціалізуються на вирощуванні ріпаку, соняшнику, сої та інших олійних культур. Подібні підприємства потенційно можуть стати як ядром сировинних кластерів, так і потенційними інвесторами у власні переробні потужності. Постійний моніторинг таких компаній – з точки зору фінансової стабільності, врожайності, експорту, а також показників ESG-доброчесності – є важливим для держави і бізнес-партнерів.
