Париж — він завжди Париж. Навіть у нормандському форматі…

Значення цієї події, можливо, вийде за межі історії одного народу, однієї країни. Хоча основні її результати — припинення вогню, обмін «всіх на всіх», особливий статус Донбасу та саміт через 4 місяці — дають лише малу надію на мир. Реально ж на виході є важкий формат зустрічі та невеликі зрушення щодо газу й обміну полоненими.

Разом із тим ключові підсумки зустрічі нормандської четвірки можна навіть назвати корисними. Сторони нікого і нічим не здивували, можливо, окрім нашого Президента. Мляві і байдужі європейці, програмований російський лідер. Європейські ЗМІ вважають, що від даної зустрічі більше виграв Путін, ніж наш Президент, адже йому не довелося йти на якісь поступки. Проте Зеленський показав себе як лідер, який піде на все, аби тільки зупинити війну на Донбасі. Загалом, як видається, він виявився чіткішим та послідовнішим, ніж його попередник, зокрема, виглядав цілком підготовленим в інсаміформаційному, тактичному і, що важливо, в психологічному плані. Відчувалося, що розмовний жанр, то таки є його коник. Судячи з прес­конференції, він не виглядав втомленим і був готовий працювати стільки, скільки знадобиться. Безумовно, що справжні розклади паризької зустрічі були приховані. Що поробиш — Париж є Париж. Навіть у нормандському форматі. Проте привертає увагу чітка робота радників і наявність придатних сценаріїв виходу із ситуації.

Безумовно, треба було мати відмінну експертну «упаковку» та належні експертні оцінки, на відміну від попередника, який завжди ініціативно фонтанував, а тому й творив чимало негативу. Колективна Європа, яку представляли втомлені Е. Макрон і А. Меркель, практично відійшла, відсторонилася, принаймні так здалося з того, що довелося побачити по ТБ. Обоє виконували свою роль без особливих ініціатив і реальної зацікавленості, що було цілком очікувано. Певно, свою роль тут зіграли відсутність «гарячої воєнної фази», масової міграції та хороші домовленості щодо транзиту газу. Решта, як карти ляжуть — санкції так санкції, затишшя так затишшя. Все це більше цікавить нас, ніж європейців і Росію. Остання ж грала в звичну гру — ті ж аргументи, погрози, пиха, якої, правда, вже поменшало, а втоми — побільшало.

Звісно значення цієї паризької зустрічі ще аналізується. Хоча патріотично налаштовані українці заявили, що зради не було і «червоних ліній» ніхто не перетнув. І це — добре. Бо мрія Кремля — роз’єднати нас, а нам, навпаки, потрібно єднатися, бо разом зуміємо вистояти й захистити країну.Нормадський формат,с

Водночас, експерти правильно зазначають, що всі наші нинішні проблеми — відсутність контролю над кордоном, проведення виборів на Донбасі, відсутність безпеки — закладені в Мінських угодах, які стали інструментом в руках Кремля. Ці угоди, що, як відомо, підписувалися, в доволі складній ситуації, треба міняти. І чим скоріше, тим краще.

А тепер про головне. Повний текст нормандського комюніке оприлюднено на сайті Президента України. Кажуть, воно дещо змінено. Документ, звісно ж, ще треба аналізувати. Критично, щоб не допустити в подальшому помилок та прорахунків. Росія чекає на такі помилки. Тож не потрібно поспіхом щось там придумувати. Поспіх і хаотичність не приносять результату. Безумовно, й спеціальна моніторингова місія ОБСЄ має активізувати свою роботу та бути спроможною використовувати всі можливості мандату, мати безпечний і надійний доступ до всієї території України з метою повного виконання її завдань. Зрозуміло й те, що заходи з імплементації Мінських домовленостей не повинні змінювати Основний Закон України. Нам потрібно головне — закрити кордон. Це для нас зараз найважливіше, бо дасть можливість закінчити війну в лічені тижні.

Звісно, після цього все само собою не вирішиться, та це вже буде основа для встановлення очікуваного миру в Україні. І в цьому ми повинні переконати найперше друзів­європейців, а, по можливості, і противника. Тоді всі будуть згадувати Париж і все те добре, що з ним пов’язано.

Як на мене, правильним у даному разі виглядає й ухвалення ВРУ у четвер, 12 грудня, рішення про продовження ще на рік дії закону про особливий статус Донбасу. Це, правда, трохи не співпадає з комюніке, прийнятим кілька днів тому в Парижі, але по суті все виглядає логічним. І спрощення видачі паспортів мешканцям зони ООС та переселенцям — теж крок. Далі треба думати і працювати.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути