В Україні
Пасажирські перевезення: 63 млрд грн орієнтовного обсягу за рік і 29 млрд грн офіційно задекларованих
Повномасштабна війна змінила в Україні не лише кордони безпеки, а й саму логіку повсякденного руху. В умовах воєнного стану транспорт перестав бути просто сервісом і дедалі більше набуває рис критичної системи. Водночас війна оголила глибинні проблеми, які нашаровувались роками: крихкість регулювання, обмежену прозорість окремих сегментів ринку, залежність від ручного управління та низьку готовність до шоків.
До фокуса дослідження аналітичною командою YouControl.Market включено сегменти пасажирського наземного транспорту міського та приміського сполучення, іншого пасажирського наземного транспорту, послуг таксі, а також пасажирського залізничного транспорту міжміського сполучення.
Головні інсайти дослідження
- Історично понад ¾ перевізників уже припинили діяльність – це майже 124 тис. з 157 тис. усіх колись зареєстрованих.
- По всій країні ринок пасажирських перевезень більш ніж на 80% складається з ФОП. Корпоративні компанії становлять лише 16% операторів, але мають більший «запас міцності» – припинили діяльність лише 15,2% компаній проти 81,6% ФОП.
- Автобусні та автомобільні перевезення виявилися найбільш стійкими: після різкого “просідання” на початку повномасштабної війни попит поступово відновився до 90–95% від довоєнного рівня (для порівняння залізничні перевезення у 2024 році залишаються на 30% нижчими за пікові показники 2020–2021 років).
- Орієнтовний річний обсяг ринку пасажирських перевезень становить не менше 63 млрд грн. Офіційно ж компанії перевізники декларують лише 29 млрд грн виручки на рік – це близько 46% розрахункового обсягу.
Висока ротація суб’єктів: 79% перевізників історично припинили діяльність
Згідно з даними аналітичної системи YouControl.Market, 78,8% усіх історично зареєстрованих суб’єктів господарювання у сфері пасажирських перевезень уже припинені (тобто фактично неактивні). Це свідчить про можливу структурну нестійкість бізнес-моделей: ринок має низький поріг входу, але так само низький горизонт виживання для більшості новачків – особливо дрібних операторів. Іншими словами, із приблизно 157 тис. бізнесів, що коли-небудь заходили на цей ринок, близько 123,8 тис. вже припинили діяльність, і лише 32,6 тис. залишаються активними зараз.
Попри меншу чисельність, компанії (юридичні особи) значно рідше припиняють діяльність, ніж ФОП – лише 15,2% компаній, що історично зайшли на ринок, припинились, тоді як серед ФОП цей показник сягає 81,6%. Така разюча різниця (понад в 5 разів) може вказувати на більший запас міцності компаній, зумовлений масштабом операцій та організаційною формою.
Подібна структура існувала задовго до повномасштабної війни, що свідчить про функціонування ринку за логікою постійного обороту суб’єктів, що історично відповідає умовам низьких бар’єрів входу та нестабільного попиту, а не орієнтації на довгострокову інвестиційну модель. Перші квартали 2022 року принесли різке падіння нових реєстрацій (до мінімуму у ІІ кварталі 2022-го) та сплеск припинень, особливо в прифронтових регіонах. Регіони, що опинилися під щільними обстрілами й окупацією (Донецька, Луганська та ін.), демонстрували масове припинення діяльності перевізників, тоді як у відносно безпечних західних областях фіксувався певний приріст нових реєстрацій ФОП – ймовірно, бізнес частково мігрував на менш ризиковані території.
84% перевізників є ФОПами: регіональні відмінності організаційних форм
Регіональний розподіл організаційно-правових форм демонструє, що домінування ФОП є базовою характеристикою ринку пасажирських перевезень по всій країні, а не лише наслідком воєнних потрясінь. У середньому частка ФОП становить майже 84% по Україні, що відображає специфіку галузі: відносно невисокий бар’єр входу, мобільність операцій, можливість швидко адаптуватися до зміни маршрутів, попиту та регуляторних вимог. Така модель господарювання десятиліттями залишалася економічно доцільною і ефективною в умовах нестабільного попиту та високої невизначеності.
Найвища ж частка юридичних осіб зосереджена у найбільших агломераціях: Києві (37,8% компаній), а також у Чернігівській (34,5%), Запорізькій (28,7%), Львівській (26,9%) та деяких інших західних областях. І разом з тим у більшості регіонів частка компаній ледь сягає 10–15%, а подекуди корпоративний сегмент практично відсутній (наприклад, Донецька область – лише 7,1% компаній). Отже, перевага дрібних підприємців є повсюдною рисою ринку, закладеною історично, хоча окремі регіони – насамперед столиця та захід – все ж мають помітніші «острівці» крупних перевізників у структурі бізнесу.
Пасажирообіг: автомобільний транспорт відновлюється, залізниця відстає
Порівняння показників 2020–2021 рр. та 2024 року показує, що відбувається не просто «відновлення» у класичному сенсі, а переформатування балансу між різними видами перевезень. Автомобільний транспорт (насамперед автобусні та автоперевезення) упродовж усього періоду зберіг провідну роль у загальному пасажирообігу і продемонстрував найбільш впевнену траєкторію відновлення після різкого “просідання” на початку 2022 року. Уже до кінця 2024 року його місячні обсяги перевезень майже наблизилися до довоєнних пікових значень 2020–2021 років – за оцінками, відновилося понад 90% довоєнного пасажирообігу в кількісному вимірі, однак за іншої структури попиту та маршрутів.
Натомість залізничний транспорт, попри критичну роль у перші місяці війни (масова евакуація тощо), в подальшій динаміці відновлюється значно повільніше і зберігає підвищену волатильність. Його пасажирообіг у 2024 році відновлюється повільніше, ніж у найкращі місяці 2020–2021 років, що відображає іншу функціональну роль залізниці та вищу залежність від інфраструктурних обмежень.
Міський електротранспорт (трамваї, тролейбуси та метрополітен) показує у 2023–2024 роках схожі сезонні коливання, але його абсолютні показники пасажирообігу помітно нижчі порівняно з автомобільним транспортом – він залишається більш чутливим до безпекових факторів (обстріли, відключення електрики), режимів роботи міської інфраструктури та міграційних процесів.
Економіка галузі: задекларована звітність проти реального масштабу перевезень
Оцінити реальний економічний масштаб ринку пасажирських перевезень непросто через брак повної та зіставної фінансової звітності перевізників. За приблизними галузевими оцінками, які базуються на даних Державної служби статистики України, сукупний річний обсяг ринку пасажирських перевезень в Україні може становити не менше 63 млрд грн. Приблизно 36 млрд грн із цієї суми припадає на автомобільний транспорт. Водночас задекларовані у фінзвітності перевізників показники суттєво нижчі: офіційно транспортні компанії відобразили близько 53 млрд грн операційних витрат і лише 29 млрд грн виручки за рік. Це створює величезний дисбаланс між розрахунковими обсягами ринку та офіційно зафіксованими фінансовими показниками.
Такий розрив не дозволяє однозначно оцінити прибутковість галузі (можливо, значна частина бізнесу працює «в нуль» чи збитково на папері). Але він може вказувати на структурну фрагментацію грошових потоків. Ймовірно, значна частина економічної активності може не повністю відображатися у зведеній фінансовій звітності що зумовлено переважанням спрощених моделей обліку та організаційних форм.
Навіть найбільші гравці (1–2,5 млрд грн виручки на рік) генерують відносно невеликі доходи у порівнянні з обсягом усього ринку. Для прикладу, сукупна річна виручка топ-15 операторів у 2024 році склала близько 8,3 млрд грн, тобто лише 29% від розрахункового ринку.
