В Україні
Перенесення Конституційного Суду є проявом непрямого політичного тиску на суддів – ЦППР
Центр політико-правових реформ надав консультативний висновок щодо проекту Закону «Про внесення змін до Закону України “Про Конституційний Суд України” щодо посилення незалежності та підвищення ефективності функціонування Конституційного Суду України» № 3300.
ЦППР зазначає, що незважаючи на те, що законопроект містить позитивні нововведення, наприклад, пряма заборона суддям КСУ мати іноземне громадянство, посилення виконання рішень КСУ в разі визнання акта неконституційним, більшість ініціатив є недоцільними та неконституційними.
По-перше, в ініціативі перенесення місцезнаходження КСУ з Києва до Харкова ЦППР вбачає не бажання підвищити рівень незалежності КСУ через його територіальне дистанціювання від інших вищих органів державної влади, а прояв непрямого політичного тиску на суддів КСУ, який нагадує подібні ініціативи Парламенту минулих скликань у 2000–2010 рр., коли аналогічне питання вже поставало. Крім того, незважаючи на те, що в Пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація цієї ініціативи не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України, а витрати, пов’язані з переміщенням Суду покриються за рахунок коштів, передбачених в Державному бюджеті України на забезпечення діяльності КСУ, очевидно, що здійснення організаційних заходів на переведення як самих суддів КСУ до іншого міста, так і створення належних умов праці для працівників Секретаріату КСУ та поточні видатки на діяльність суддів у новій локації потребуватимуть значних додаткових коштів з Державного бюджету України. Крім того, законопроект не деталізує строків та інших процедурних аспектів переїзду КСУ до Харкова (хоча б у загальному) і не передбачає корегування положень Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (який також передбачає місцезнаходження КСУ в столиці України).
По-друге, зміна кількісті суддів КСУ, необхідна для ухвалення рішення у справі за конституційною скаргою з щонайменше двох третин суддів у складі Сенату – шести суддів до п’яти суддів від складу Сенату спрощує ухвалення Сенатом цих рішень, а отже, збільшує ризики ухвалення несправедливих чи політично вмотивованих рішень Сенатом КСУ щодо конституційних скарг, оскільки фактично остаточне рішення може бути ухвалене 5-ма з 18-ти суддів КСУ. Ініціатор законопроекту ніяк не обґрунтовує в Пояснювальній записці до законопроекту підстави для зменшення цієї кількості суддів.
По-третє, недоцільно надавати всім суддям КСУ відпустку в один і той самий час, оскільки КСУ має бути постійно діючим органом, який повинен адекватно і своєчасно реагувати на будь-які загрози стабільності конституційного ладу та забезпечувати верховенство Конституції України та захист прав і свобод людини і громадянина. Одночасна відсутність на робочому місці всіх суддів КСУ паралізує діяльність КСУ протягом значного періоду, що неприпустимо в демократичній державі. Такі положення фактично суперечать Розділу ХІІ Конституції України, який передбачає постійне функціонування в механізмі державної влади КСУ. Такі питання доцільно врегульовувати актами самого КСУ, як на сьогодні це й відбувається. КСУ, виходячи насамперед з необхідності забезпечення захисту Конституції України, ухвалює свої організаційні рішення.
Докладніше ознайомитись з висновком Центру політико-правових реформ щодо проекту Закону № 3300 можна за цим посиланням.
