Connect with us

В Україні

Перезавантаження НАЗК. Нова антикорупційна стратегія держави і роль у ній Нацагентства з питань запобігання корупції

Ольга КОВАЛЬСЬКА,
юридичний оглядач ЮВУ

Із моменту прийняття Закону № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» (відомого як закону про перезавантаження НАЗК), який набув чинності 18 жовтня 2019 року, розпочалася суттєва організаційна трансформація цього агентства, активізація його функціональних зусиль щодо реалізації антикорупційної політики держави, діджиталізація діяльності. Про здобутки, поточні проблеми та перспективи розвитку Національного агентства з питань запобігання корупції і йшла мова під час проведеної на початку червня панельної дискусії за участі керівництва НАЗК та представників громадських організацій.

Що маємо?

Як відомо, після звільнення попереднього керівництва агентства, низки пов’язаних із цим публічних скандалів, діяльність НАЗК була фактично заблокована, що вкрай негативно впливало найперше на стан реалізації антикорупційної політики держави та, звісно, на міжнародний імідж України в цій сфері. Із приходом нової команди, яка мала можливість діяти вже з урахуванням законодавчих змін, антикорупційний механізм, як видається, таки запрацював. Проте, звичайно, до повного вирішення наявних проблем ще необхідно багато попрацювати.

Так от, що цікаво, однією з перших постала проблема суттєвої кадрової недокомплектованості агентства, що, звичайно, заважає повноцінній його діяльності. Часткове звільнення попереднього складу працівників, недобір нових кадрів, як і неможливість проведення конкурсу на зайняття вакантних посад в умовах пандемії, все це призвело до низки проблем у відомстві, про що відверто говорили його керівники.

Водночас було заявлено про значні успіхи в напрямку запровадження в роботі агентства низки нових IT-продуктів, зокрема service-desk (для оптимізації роботи із запитами до НАЗК), запроваджується також реєстр політичних партій, на черзі розробка порталу так званих «викривачів» («осіб, які за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляють про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою» (частина перша статті 53 цього закону). Є ще система Е-кейс, що дозволить синхронізувати діяльність усередині самого агентства, впорядкувати його документообіг тощо. Крім того, як зазначалося, поліпшено роботу call-центру та запущено чат-бота «Тарас» (помічника при заповненні декларацій). Загалом, за словами представників НАЗК, наразі в агентстві дійсно відбувається серйозна його організаційна трансформація та діджиталізація.

Сьогодення

Щодо функціональних повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, то, як прозвучало, по-перше, завершилася цьогорічна кампанія з декларування й зараз у НАЗК наступив активний період роботи. З урахуванням започаткованих змін і впровадження нових механізмів перевірок, очікується, що це має бути якісно новий процес, який дозволить отримати дійсно ґрунтовні результати у сфері запобігання та протидії корупції, приховування активів, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо. Крім того, як було заявлено, проведено превентивну роботу щодо усунення фактів неподачі декларацій, як результат — загальна кількість поданих декларацій збільшилася на 84 тисячі в порівнянні з минулим періодом. Відзначалося й те, що цього року методичне забезпечення потенційних декларантів було на належному рівні, й усі ті, хто дійсно хотів розібратися в проблемних питаннях заповнення декларацій, мав можливість це зробити завдяки роз’ясненням агентства, розміщеним на сайті відомства, та відповідним каналам зв’язку.

Варто відзначити й запровадження нових процедур проведення повних перевірок. Мова про затверджений наказом голови НАЗК (№ 144/20 від 15.04.2020 р.) «Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», основні положення якого фіскують порядок проведення такої перевірки (зокрема, її підстави, спосіб та конкретизовану процедуру проведення, перелік можливих для використання джерел отримання інформації, повноваження представників агентства щодо проведення перевірочних дій, спосіб та порядок оформлення результатів перевірки); порядок відбору декларацій для проведення повної перевірки, закріплення автоматизованого розподілу обов’язків із проведення перевірок, визначення строку проведення повної перевірки (120 днів) та порядок і підстави його подовження.

Робота над антикорупційною стратегією

Не оминули учасники дискусії й давно назріле питання про нагальне затвердження антикорупційної стратегії держави. Так, ст. 18 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає необхідність розробки НАЗК нової й ефективної антикорупційної стратегії на основі аналізу ситуації щодо корупції за підсумками виконання попередньої антикорупційної стратегії, і реалізація якої має здійснюватися шляхом розробки відповідної державної програми. З цього приводу представники агентства відзвітували про презентацію національної доповіді за 2019 рік як базису антикорупційної політики держави, а ще про те, що найближчим часом агентство планує опублікувати першу версію антикорупційної стратегії, а в подальшому передбачається її публічне обговорення, офіційні консультації з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

Нагадали в НАЗК і про завершення формування (нарешті) Громадської ради, яка має здійснювати громадський контроль за діяльністю агентства. До функцій останньої, зокрема, належить заслуховування інформації про діяльність, виконання планів і завдань Національного агентства з питань запобігання корупції, здійснення моніторингу ефективності реалізації НАЗК його повноважень; аналізу ситуації із забезпеченням незалежності агентства; розгляд щорічного звіту відомства та затвердження висновку щодо нього; участь у розробленні антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, а також проектів нормативно-правових актів Національного агентства, підготовка експертних висновків по них.

Самі ж представники громадських організацій вважають, що про якісь суттєві здобутки НАЗК говорити поки що рано. Так, станом на червень відсутня інформація від агентства про результати проведення повних перевірок, так само як і відомостей щодо моніторингу способу життя суб’єктів декларування, що, відповідно, не дає можливості зрозуміти реальний стан справ по цих напрямках. Так, на сьогодні взагалі не публікується інформація про проведення перевірок щодо наявності конфлікту інтересів, останнє таке повідомлення на сайті відомства датоване 2018-м роком, тож не зрозуміло, які є напрацювання по цьому напрямку в нової команди. Нарікали представники громадськості й на відсутність достатньої публічності в діяльності агентства, подання виключно узагальнених статистичних даних по функціональних напрямках без публікації конкретних рішень.

Дещо про судову практику

Під час дискусії наголошувалося й на тому, що НАЗК має ретельніше аналізувати судову практику розгляду внесених ними документів реагування та враховувати її в подальшій роботі. Звичайно, в даному контексті найперше, що привертає увагу, це фактично масове прийняття рішень про закриття проваджень судами за поданими агентством протоколами. Тобто самі ці документи готують, подають до судів, а далі — хоч трава не рости. От вони й лежать без руху до закінчення терміну давності (закінчення строку притягнення суб’єкта до відповідальності), чого нечистим на руку чиновникам і треба. Разом із тим, це — дійсно комплексне питання, в контексті якого необхідно оцінювати й роботу судів, які розглядають відповідні протоколи, і можливість впровадження з цього приводу якихось законодавчих запобіжників тощо.

Антикорупційна експертиза

У процесі подальшої дискусії говорилося й про фактичний провал у напрямку антикорупційної експертизи законодавчих актів та й загалом відсутність будь-яких результатів цієї роботи. Хоча наразі на сайті НАЗК все ж таки з’явилися висновки стосовно законів України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та «Про внутрішній водний транспорт». Звичайно, важливість цього функціонального напрямку діяльності агентства важко переоцінити, тим більше, що його повноваження порівняно з іншими уповноваженими суб’єктами проведення антикорупційної експертизи найширші, що, безумовно, потрібно використовувати.

Підсумовуючи результати дискусії, думки представників агентства, громадських активістів все ж варто відзначити певні зрушення в діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Разом із тим, ці зрушення полягають, у першу чергу, в організаційновиконавчій трансформації самого агентства, а про суттєві успіхи та ґрунтовні позитивні результати роботи на пріоритетних функціональних напрямках діяльності агентства, як сподіваємося, будемо говорити згодом.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Законопроект, який дасть змогу розпочати формування ВККС, потрібно ухвалювати невідкладно

Як заявив Голова Вищої ради правосуддя, законодавчі зміни у сфері правосуддя мають бути спрямовані на поновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і, як результат, – наповнення судової системи новими кадрами.

Ухвалення проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» № 3711 дасть змогу розпочати формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Запропоновані зміни покликані привести законодавство у відповідність з рішеннями Конституційного Суду України та дадуть можливість Вищій раді правосуддя сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України і, як наслідок, запустити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів та вирішити інші питання суддівської кар’єри.

Законопроект потрібно ухвалювати невідкладно, інакше у найближчій перспективі суди можуть втратити ще частину кадрів, адже в умовах правової невизначеності, складнощів із матеріально-технічним і соціальним забезпеченням судді звільнятимуться у відставку.

«Тенденція справді загрозлива: 32 % суддівських посад вакантні, понад 30 % суддів мають право на відставку. Кожного тижня ВРП розглядає все нові й нові заяви про відставку. Упродовж півтора року дев’ять судів не здійснювали правосуддя через відсутність у їх складі повноважних суддів. Значна частина апеляційних судів укомплектована менше ніж на половину. Вплив кадрового голоду в апеляційних судах дуже негативний, адже набрання рішенням законної сили пов’язують саме із судом апеляційної інстанції», – повідомив Голова ВРП Андрій Овсієнко.

Читати далі

В Україні

19 вересня – третя сесія іспитів з іноземної мови для вступників до магістратури

Відповідно до наказу МОН від 6 серпня 2020 р. № 1010 для вступників у магістратуру, які не змогли з тих чи інших причин скласти чи бажають перескласти єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови, третю сесію перенесли з 31 жовтня на 19 вересня.

Рішення дає шанс вступникам до магістратури, які не мали можливості взяти участь в основній та додатковій сесіях або не склали їх, все ж таки вступити до ЗВО до початку осіннього призову.

Як і минулого року, результати третьої сесії ЄВІ можна буде використати для вступу лише на контракт. Третя сесія – платна, вартість окремо визначатиме Український центр оцінювання якості освіти.

Реєстрація на третю сесію триватиме з 17 до 25 серпня за таким самим алгоритмом, що і на основну сесію. Перед цим вступникам обов’язково необхідно уточнити, чи передбачені Правилами прийому обраного ЗВО додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

Пункти проведення ЄВІ створять у 9 містах – Вінниці, Дніпрі, Івано-Франківську, Києві, Львові, Слов’янську, Одесі, Херсоні, Харкові.

Читати далі

В Україні

«Великий розпродаж в’язниць» розпочато

«Ми розпочинаємо великий розпродаж в’язниць. І першим об’єктом, який ми пропонуємо придбати бізнесу, є Державна установа «Ірпінський виправний центр (№132)» у смт Коцюбинське», – повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська.

Виручені кошти будуть розподілені на дві частини: частина піде на розбудову нової в’язничної інфраструктури, інша частина – поповнить державний бюджет.

Ключова цінність цих об’єктів для інвесторів – можливість отримати великі земельні ділянки з уже підведеними інженерними мережами.

Продаж в’язниць не означає, що засуджених випустять на свободу. Буде реалізовуватися лише надлишкове майно, на утримання якого витрачаються державні кошти.

Міністр юстиції зазначив, що «великий розпродаж в’язниць» виглядатиме так:

  1. продаються законсервовані в’язниці, які не використовуються, але кошти на їх охорону витрачаються;
  2. оптимізується мережа існуючих в’язниць, вивільняються, консервуються і продаються ще до десятка поки що функціонуючих в’язниць;
  3. обираються міста, у яких слідчі ізолятори будуть виводитись із центральних частин міста у промзону або взагалі за міську смугу;
  4. проектуються та будуються перші нові сучасні слідчі ізолятори на околицях;
  5. продаються старі слідчі ізолятори у центральних частинах міст та переїжджають у нові;
  6. повторюються кроки 4 та 5 доти, поки не буде отримано повністю нову мережу сучасних СІЗО;
  7. будуються/реконструюються установи виконання покарань.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram