Перший рік Green Deal: як Україна інтегрується в нову екологічну політику ЄС? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Перший рік Green Deal: як Україна інтегрується в нову екологічну політику ЄС?

Дата публікації:

Наталія АНДРУСЕВИЧ,
голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля»

Одинадцятого грудня минув рік, як Європейський Союз проголосив курс на «озеленення» всіх сфер економіки та суспільного життя. Вже зараз можна говорити, що нова політика докорінно змінила життя ЄС і не лише його. Про наміри бути частиною цього амбітного плану відразу ж заявила й Україна. Попри це в українському експертному середовищі та бізнесі досі немає єдиної оцінки щодо того, які наслідки матиме для нашої країни участь у Green Deal — Європейському зеленому курсі. Отже, як Україна інтегрується в нову кліматичну політику ЄС? Що відбулося впродовж року? Де ми зараз і які перспективи маємо?

Новий курс для Європи

Отже, 11 грудня 2019 року Європейська комісія ухвалила комюніке «Європейський зелений курс» — програму дій, у центрі якої — план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року.

Документ закладає основи для дій у дев’яти сферах, як-то: клімат, енергетика, промислова стратегія для циркулярної економіки, стала й розумна мобільність, зелена сільськогосподарська політика, збереження біорізноманіття, нульове забруднення, фінансові інструменти, Євросоюз як глобальний лідер.

Як бачимо, завдання в усіх цих сферах досить амбітні: реновація 35 млн неенергоефективних будівель; скорочення використання пестицидів на 30% та добрив на 20% до 2030 року; частка земель під органічним виробництвом — 25% до 2030 року; 30% суші та 30% морських теренів — природоохоронні території; виробництво до 10 млн т відновлюваного водню до 2030 року; скорочення викидів парникових газів у транспортному секторі на 90% тощо.

Зелений курс базується на вже прийнятих раніше політиках і законодавстві. Проте, беручи до уваги нові завдання, він постійно розвивається через прийняття нових стратегій, планів, змін до законодавства чи ухвалення нового. Перелік основних заходів і часові рамки для їх впровадження затверджені у Дорожній карті до комюніке.

Пандемія коронавірусу трохи сповільнила темпи ухвалення документів, проте не зупинила самого процесу. Упродовж 2020 року були схвалені Нова промислова стратегія, План дій із циркулярної економіки, Стратегія формування цифрового майбутнього Європи, стратегія «Від ферми до виделки», Стратегія ЄС з біорізноманіття, Воднева стратегія тощо.

Чим займалася Україна?

Україна відразу ж відреагувала на новий курс ЄС заявами на найвищому політичному рівні. «Тема Європейської зеленої угоди буде пріоритетом нашого уряду, так само, як вона є пріоритетом Європейської комісії. Ми з вами починаємо справу історичної ваги й мусимо ставитися до неї дуже ретельно й серйозно», — заявив ще в лютому 2020 року тодішній віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба. І справді питання Європейського зеленого курсу було важливим на політичному порядку денному України впродовж 2020 року. Підтвердженням цього стало те, що питання про долучення України до Green Deal порушувалося на шостому засіданні Ради асоціації в січні 2020 року та 26-му саміті Україна — ЄС у жовтні 2020-го, а також — створення спеціальної міжвідомчої групи та розробка й направлення європейській стороні позиційного документа.

Тим не менш, в Україні постійно ведуться дискусії щодо долучення до Green Deal, щодо його можливостей, переваг, загроз тощо. Про це говорять державні органи, громадськість, експерти, бізнес. Бізнес найбільше турбують саме загрози — для торгівлі, експорту, особливо в контексті наміру Європейського Союзу запровадити карбонове коригування імпорту.

Та все ж лише політичного рівня та дискусій для того, аби скористатися можливостями Green Deal на практиці, замало. Ефективне використання можливостей, перш за все, тісно пов’язане зі станом та готовністю України до трансформації в конкретній сфері, а безумовним пріоритетом є наближення українського законодавства до вимог законодавства ЄС в усіх сферах, передбачених Угодою про асоціацію. Проте не всі галузі можуть похвалитися високим прогресом у виконанні даної угоди. Часто політичні заяви щодо готовності України бути частиною Green Deal не підкріплені практичними діями. Наприклад, Державна програма стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо COVID-19, не лише не йде за європейською тенденцією щодо «зеленого» відновлення після пандемії, а й дозволяє підприємствам «переносити строки виконання заявлених екологічних проектів з плановим строком реалізації до 2021 року на строк до 2022 року». А презентований у січні 2020 року проект Концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року (який експерти називали «Українською зеленою угодою») так і залишився на рівні проекту, як і презентовані нещодавно Вектори економічного розвитку України до 2030 року не розглядають економічну модель України крізь призму кліматичної нейтральності, циркулярної економіки та інтеграції екологічних і кліматичних питань в усі сфери економіки. А проект Закону «Про території Смарагдової мережі» взагалі ставить нас на «російський» шлях євроінтеграції, пропонуючи альтернативу європейській мережі NATURA 2000 (Смарагдову мережу створюють країни, що не мають євроінтеграційних прагнень).

Виклик чи можливість?

Передбачається, що розробка Дорожньої карти з Європейського зеленого курсу для України базуватиметься на досвіді подібної співпраці ЄС із Західними Балканами. Зелений порядок денний для Західних Балкан уже прийнятий у листопаді 2020 року. Він базується на діях у п’яти сферах: кліматичні дії, включаючи декарбонізацію, енергетику та мобільність; циркулярна економіка, зокрема відходи, переробка, стале виробництво та ефективне використання ресурсів; біорізноманіття; боротьба із забрудненням повітря, води і ґрунтів; сталі харчові системи й сільські зони.

На думку Європейської комісії, перехід до кліматично нейтральної Європи потребує ефективних дій з боку сусідів ЄС. Сумарні нетто-викиди країн ЄС складають лише 6% глобальних викидів парникових газів. Це означає, що для впливу на глобальну проблему змін клімату зусиль ЄС зі скорочення власних викидів буде недостатньо. Якщо Євросоюз претендує на глобальне лідерство у боротьбі зі зміною клімату, реальне втілення цього передбачає заохочення інших держав до скорочення викидів. Тому для ЄС є важливою його робота з «озеленення» країн-сусідів, зокрема заохочення їх до встановлення сміливих кліматичних цілей.

Україна зараз працює над розробкою другого національно визначеного внеску до Паризької угоди, розробкою національного плану з енергетики і клімату, стратегії з адаптації до зміни клімату. Цілі щодо скорочення викидів парникових газів озвучив Володимир Зеленський під час свого виступу на Міжнародному саміті кліматичних амбіцій, а саме скорочення на 58—64% в порівнянні з 1990 роком. Правда, деякі експерти та громадськість вже розкритикували таку «амбітність», що може означати збільшення викидів на практиці у порівнянні з нинішнім станом.

На саміті Україна-ЄС у жовтні 2020 року Україна та ЄС підписали угоду «Кліматичний пакет для стабільної економіки в Україні» на суму 10 млн євро, що сприятиме фінансуванню проектів з переходу до чистої й кліматично нейтральної економіки та додатковим можливостям для залучення інвестицій в українську економіку. Очікується, що ЄС і надалі підтримуватиме кліматичні цілі України, що позитивно впливатиме не лише на питання довкілля, а й на модернізацію та зелений розвиток українських підприємств.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Права, пільги і гарантії ветеранів зібрали в Базі знань

Опубліковано

on

Міністерство у справах ветеранів розпочало тестування Єдиного державного реєстру ветеранів війни (ЄДРВВ) та Електронного кабінету ветерана, повноцінний запуск яких планується здійснити до кінця 2021 р.

Читайте також: Спорт ветеранів війни буде окремим напрямом спорту

«Зараз ми закінчуємо роботу над Єдиним державним реєстром ветеранів війни. Також триває робота над електронним кабінетом, завдяки якому кожен ветеран зможе дізнатися про перелік пільг і послуг, які йому гарантовані. Міністерство зі свого боку зможе побачити ступінь реалізації пільгових програм чи програм підтримки державою ветеранів», – повідомив заступник Міністра у справах ветеранів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Володимир Левчук.

Разом із цим для ветеранів вже створено Базу знань, де зібрана інформація про передбачені їм законодавством права, пільги та гарантії.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Нагадаємо, Український ветеранський фонд запрацює у 2022 р.

Читати далі

В Україні

День працівників фінансової сфери відзначатимуть 24 липня

Опубліковано

on

От

Кабінет Міністрів схвалив проект Указу Президента про встановлення в Україні професійного свята – Дня працівників фінансової сфери, яке щорічно відзначатимуть 24 липня.

Нагадаємо, 28 липня – День Української Державності

Читати далі

В Україні

Понад 30 млрд грн витрачено на боротьбу з COVID-19 у 2021 р.

Опубліковано

on

От

Міністерство фінансів інформує, що за 8 місяців 2021 р. здійснено видатків на боротьбу з COVID-19 у розмірі понад 30 млрд гривень, зокрема на:

– оплату послуг з екстреної та стаціонарної медичної допомоги, наданих пацієнтам з COVID-19, та послуг з вакцинації населення від COVID-19 – 11,8 млрд грн; на закупівлю вакцин від COVID-19 – 9,8 млрд грн. У цілому на лікування хворих на COVID-19 та послуг з вакцинації у рамках програми медичних гарантій у 2021 р. спрямовано 17,5 млрд грн, а на закупівлю 38 млн доз вакцин – 10,5 млрд грн коштів державного бюджету;

– придбання товарів та послуг для запобігання поширенню COVID-19 (крім вакцин) – 2,5 млрд грн, у тому числі 1,7 млрд грн коштів місцевих бюджетів;

– виплати закладам Національної академії медичних наук України за послуги з госпіталізації пацієнтів з COVID-19 – 14 млн грн з передбачених 55 млн грн;

– забезпечення лікарень киснем – 0,5 млрд грн зі спрямованих 0,75 млрд грн;

Читайте також: Нові карантинні обмеження з 20 вересня

– заходи на соціальну підтримку населення в умовах карантину – 2,9 млрд грн; на виплату матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності («лікарняних») – 0,8 млрд гривень. Усього на ці цілі Міністерству соціальної політики було спрямовано 3,8 млрд грн (2,0 – спеціальний фонд, 1,8 млрд грн загальний фонд);

– виплату допомоги по безробіттю – 1,1 млрд грн, або 100% спрямованих Мінекономіки коштів для здійснення таких виплат;

– здійснення заходів з боротьби з COVID-19 у закладах освіти – 18,3 млн грн з передбачених 1 млрд грн;

– доплати до заробітної плати військовослужбовцям Національної гвардії та Державної прикордонної служби, органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, медичним та іншим працівникам відомчих закладів охорони здоров’я – 0,8 млрд гривень (98% спрямованих коштів).

У цілому на боротьбу з COVID-19 у 2021 р. передбачено понад 36 млрд грн.

Нагадаємо, COVID-сертифікати на порталі «Дія» з’являться наприкінці вересня

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link