В Україні
Після кандидатства, або Конкурсний відбір суддів КСУ як умова набуття статусу держави-члена ЄС
Олександр МАРУСЯК,
юрист, фахівець у сфері конституційного та міжнародного
публічного права
Для початку трохи недалекої історії. Двадцять восьмого лютого Україна подала офіційну заявку на членство в Європейському Союзі, 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати нашій країні статус кандидата на членство в ЄС, а 23 червня це рішення було підтримано Європарламентом та Європейською радою й на сьогодні Україна є офіційним кандидатом у члени ЄС.
Яку реформу названо першою в списку рекомендацій від ЄС?
Водночас Європейська комісія наголосила на тому, що Україні необхідно здійснити низку кроків, і першим із них було вказано ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії (enact and implement legislation on a selection procedure for judges of the Constitutional Court of Ukraine, including a preselection process based on evaluation of their integrity and professional skills, in line with Venice Commission recommendations).
Читайте також: Україна отримала статус кандидата в члени ЄС
Тепер про те, чому Україні було надано таку рекомендацію? Як відомо, Конституційна реформа 2016 р. змінила порядок призначення суддів Конституційного Суду України та кваліфікаційні вимоги до кандидатів на такі посади: суддею КСУ може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту й стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років, високі моральні якості та є правником із визнаним рівнем компетентності, а відбір кандидатур на посаду судді КСУ має здійснюватися на конкурсних засадах у визначеному законом порядку.
Однак Закон «Про Конституційний Суд України», який був ухвалений у 2017 р., передбачав, що кожен із суб’єктів призначення — Президент України, Верховна Рада України, з’їзд суддів — проводить окремий конкурс на власний розсуд. На практиці вимоги щодо конкурсу або ігнорувалися, або виконувалися наполовину. Наприклад, лише Президент України проводив конкурсний відбір через створену ним самим конкурсну комісію. Крім того, в Регламенті ВРУ була передбачена обов’язкова попередня політична підтримка кандидатів у судді КСУ депутатськими фракціями, що нівелювало всю логіку конкурсного відбору претендентів. Не було також розроблено уніфікованих правил конкурсного відбору та перевірки рівня компетентності чи доброчесності кандидатів на посади суддів КСУ. Таким чином, станом на сьогодні, 9 із 15 наявних суддів КСУ були призначені та набули повноважень після набрання чинності реформи 2016 р., однак відбулося це без дотримання належним чином положень Конституції щодо конкурсного відбору. Крім того, в КСУ все ще існує 3 вакантних посади суддів, які не заповнюються (дві вакансії за квотою з’їзду суддів, одна вакансія за квотою Верховної Ради України).
Нагадаю, що громадянське суспільство ще з 2016 р. наголошувало на потребі невідкладно врегулювати відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на прозорій конкурсній основі, який забезпечить відповідність майбутніх суддів КСУ конституційним вимогам, передусім щодо високих моральних якостей та визнаного рівня правничої компетентності через єдину конкурсну комісію. Для цього потрібні негайні зміни в закони «Про Конституційний Суд України» та «Про Регламент Верховної Ради України».
У ході політичного протистояння між Президентом України та КСУ внаслідок ухвалення останнім скандального рішення № 13-р/2020 від 27.10.2020 р. щодо е-декларування Україна звернулася за оцінкою відповідного рішення до Венеційської комісії (ВК). У грудні 2020 р. комісія, оцінивши це рішення, між іншим, закликала Україну:
- передбачити нову процедуру відбору кандидатів на посади суддів КСУ, зокрема, за допомогою спеціального органу з міжнародним компонентом (screening body with an international component), до складу якого ввійдуть як представники громадянського суспільства, так і міжнародні експерти з прав людини;
- суб’єктам призначення утриматися від заповнення наявних вакансій у КСУ до того, як будуть імплементовані в законодавстві України оновлені правила відбору кандидатів на посади суддів (див. Висновок Венеційської комісії CDL-AD(2020)039).
А сьогодні вже Європейський Союз закликає Україну зробити ту ж саму річ, про яку громадянське суспільство говорить уже 6 років. Але цього разу, як бачимо, імплементація конституційної вимоги щодо конкурсного відбору суддів КСУ фактично є вимогою, виконання якої пов’язане з набуттям нашою країною статусу повноправного члена ЄС. У даній ситуації Україна не має права зволікати. Необхідно діяти негайно, проводячи відповідні реформи!
Джерело: Юридичний вісник України
