В Україні
Пів десятка жертв. Трагедія на Черкащині
27 січня 2026 року в селі Нехворощ Черкаського району — неподалік Корсунь-Шевченківського сталась трагедія. Відбулась стрілянина під час якої загинули ветеран війни Сергій Русінов та четверо поліціянтів.
На просторах інтернету подається інфо діаметрально протилежна, але спробуємо розібратися.
Сергій Русінов – 59-річний ветеран війни з росією. Списався з армії через стан здоров’я та по догляду за хворим батьком. Син Сергія Русінова досі воює за Україну. Знайомі характеризують Сергія Русінова, як дуже активного націоналіста, патріота, правдоруба. Людину з чіткою проукраїнською позицією, яку знали як принципову й незручну для влади.
В росії на нього відкриті кримінальні провадження. Він перший почав стріляти по тітушках в лютому 2014 року під час побоїща біля Корсуня.
Сергій Русінов був племінником Героя України Василя Сергієнка. Сергій Русінов мав конфлікт із депутатом Віталієм Сторожуком. (Депутат від радикальної партії Олега Ляшка).
24 грудня 2025 року в Корсуні згорів автомобіль депутата міської ради Віталія Сторожука. Станом на 28 січня із соціальних мереж Сторожука зникло відео ймовірного підпалу його авто, яке він публікував наприкінці минулого року.
Під час затримання фігуранта, якого розшукували за вчинення вбивства, він відкрив прицільний вогонь по правоохоронцях», – повідомив Іван Вигівський, голова Національної поліції України.
У результаті стрілянини загинули четверо поліціянтів. Спецпризначенці поліції ліквідували вбивцю.
Також голова Нацполіції зазначив, що поліціянти ризикують життям «не лише на передовій, а й у тилу». За повідомленням очільників МВС, відомо, що «Під час проведення слідчих дій, «спрямованих на встановлення причетності до скоєння замаху на вбивство», чоловік побачив поліціянтів і почав переховуватися. Він одягнув бронежилет, взяв автоматичну зброю і з місця помешкання втік в лісопосадку», – розповів керівник Головного управління Нацполіції в Черкаській області Олег Гудима.
Коли чоловіка намагалися затримати, він «із засідки здійснив постріли в напрямку поліціянтів» – четверо з них загинули. П’ятий отримав поранення та перебуває в лікарні.
Під час обшуку в його домоволодінні вилучили схрон зброї, боєприпаси, гранати, набої та близько чотирьох кілограмів наркотичної речовини».
Усі знайомі стверджують, що Сергій Русінов ненавидів наркотики та зневажливо ставився до наркоманів та наркоторговців. Тому постають адекватні питання:
– як часто на вручення підозри та затримання їдуть три майори, капітан та старший лейтенант? Слідчо-оперативна група (СОГ) складалась із 5 людей: заступник командира роти особливого призначення, командир взводу роти особливого призначення, офіцер роти особливого призначення та два дільничних інспектори?
– як була підготовлена поліцейська операція проти людини з бойовими навичками та чи були на них бодікамери?
– чи були застосовані усі можливі заходи, зокрема і задля уникнення силової розв’язки?
Але головне питання: в чиїх інтересах загалом діяла поліція: суспільства чи тих, хто має владу та гроші?
Вивчаючи цю ситуацію, згадуючи деякі інші резонансні події, в голові дедалі частіше виникають прості як дірка в заборі питання: чи маєш ти право на захист від людей в погонах? Чи маєш ти право використовувати зброю для захисту? Чи десь можна прочитати чітко виписані критерії?
Виникає питання чому уУкраїнська правоохоронна система перетворилася на владоохоронну систему, адже міліція, а потім і поліція формувалась як послуга для безпеки влади. Хай пробачать мені ті достойні поліціянти, які вірою та правдою служили та/або служать саме Українському Народові. Декого із таких знаю особисто. Проте саме ті, кого знаю особисто, з болем в серці та голосі озвучували мені вищезазначені формулювання. Я не знаю, ким були загиблі поліцейські. Дехто із них мав посвідчення УБД – учасника бойових дій. Якщо серед них були справжні учасники бойових дій, а не ті, хто просто отримав посвідчення УБД, маючи відповідні можливості, – все ще більш сумно та трагічно для українського народу.
Свого часу добровольцям було вкрай важко отримати УБД, зате для поліції та прокурорів були відкриті всі можливості. Коротке відрядження, на великій відстані від фронту – і все.
Наостанок висловлюю співчуттям родинам всіх несправедливо загиблих українців під час стрілянини поблизу Корсуня та бажаю, щоб справедливість наздогнала всіх винуватців трагедії.
Підготував Назар Мухочов
Джерело: Юридичний вісник України
