Початок нового навчального року: роз’яснює МОН - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Початок нового навчального року: роз’яснює МОН

Дата публікації:

Міністерство освіти і науки опублікувало лист-роз’яснення щодо початку 2021/2022 навчального року.

У листі, зокрема зазначається, що у 2021/2022 навчальному році освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується з неухильним дотриманням протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря № 4, постановою Кабінету Міністрів № 1236, а також Рекомендацій щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти.

Читайте також: Навчальні заклади мусять мати мінімум 80% вакцинованого персоналу

Освітній процес у школах розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Структура і тривалість навчальних року, тижня, дня, занять, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу в межах часу, передбаченого освітньою програмою, з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

У межах академічної автономії організація освітнього процесу є внутрішнім питанням кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогів. В умовах пандемії навчання за потреби може відбуватися з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Також згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», на період встановлення карантину власник установи, організації або уповноважений орган може змінювати режим роботи закладу.

Перший урок у новому навчальному році МОН рекомендувало присвятити відзначенню 30-ї річниці незалежності України.

Читайте також: Встановлено перехідний період до нових норм харчування в освітніх та оздоровчих закладах

Зважаючи на об’єктивні труднощі з організацією закупівель харчових продуктів та/або послуг з харчування, Кабінет Міністрів встановив гнучкий перехідний період на нові норми харчування з 1 вересня 2021 р. до 1 січня 2022 р. Так, до 1 січня 2022 року в разі наявності укладених до 7 квітня 2021 р. договорів на постачання харчових продуктів або надання послуг з харчування, строк дії яких встановлено до 31 грудня 2021 р., можуть застосовуватися норми харчування, затверджені постановою Кабінету Міністрів № 1591.

Читайте також: Нові вимоги до створення комунального ліцею

МОН також наголосило, що 8 серпня 2021 р. набув чинності Закон щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти. Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) ухвалюють Верховна Рада АР Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.

Верховній Раді АР Крим, обласним (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київській та Севастопольській міським радам до 1 вересня 2024 р. необхідно затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог цього Закону до ліцеїв, щодо безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.

Окрім того, під час формування мережі ліцеїв необхідно дотримуватися вимог окремих положень про заклади спеціалізованої освіти, зокрема нового Положення про військовий (військово-морський, військово-спортивний) ліцей, ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 30 червня 2021 р. № 672.

У листі також міститься інформація щодо:

  • освітньої діяльності (змісту освітньої діяльності, освітніх програм, зокрема типових, підготовки до проведення ДПА, платформи «Всеукраїнська школа онлайн»);
  • створення безбар’єрного простору.

В Україні

Спецмита на імпорт кабелів не буде

Опубліковано

on

От

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі скасувала введення спецмита на імпортування іноземних кабелів.

Як повідомив заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Шелест, в Україні виробляються не всі види кабельно-провідникової продукції або виробляються не в промислових масштабах. Застосування мита на імпорт могло спричинити збільшення термінів постачання продукції, обмежити доступ учасників ринку до необхідного асортименту товарів та вплинути на можливості вибору.

Після звернення Мінцифри Міжвідомча комісія переглянула це рішення та постановила скасувати введення мита.

Нагадаємо, швидкість завантаження файлів через мобільний інтернет – не менше 2 Мбіт/с

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

Нові правила карантинних перевезень не стосуються неповнолітніх

Опубліковано

on

От

Нові правила перевезень пасажирів, які діятимуть з 21 жовтня, не поширюються на неповнолітніх.

«Діти до 18 років зможуть користуватись громадським транспортом у поїздках між регіонами без пред’явлення негативних тестів на COVID-19 та сертифікатів чи міжнародних свідоцтв про щеплення. Для дітей віком від 12 років залишається обов’язкове правило використовувати захисні маски під час перебування у громадських місцях, зокрема транспорті», – заявив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Нагадаємо, нові правила перевезення пасажирів з 21 жовтня

Читати далі

В Україні

Новий податок на землю

Опубліковано

on

От

Із 2023 року для власників та орендарів тих земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, можуть почати розраховувати новий податок — так зване «мінімальне податкове зобов’язання» (далі — МПЗ).

Читайте також: Перший місяць ринку землі: політ ненормальний

МПЗ — це сума, яку землекористувач повинен буде заплатити в бюджет, в будь-якому випадку і незалежно від того, чи провадив він господарську діяльність на ділянці, вирощував і продавав продукцію, і, відповідно, чи платив пов’язані з обробкою землі податки. Мова про податки з доходу від реалізації сільгосппродукції, ПДФО та військовий збір із зарплати працівників та з оренди ділянок.

Мінімальне податкове зобов’язання в середньому становитиме 1,4 тисяч грн з 1 га в рік. У той же час ці податки будуть йти в рахунок МПЗ — якщо сума мінімального зобов’язання буде меншою або відповідатиме сумі вищевказаних зборів, то додаткових доплат із землекористувача фіскали не зажадають. Якщо ж МПЗ перевищить суму зборів, то різницю, що утворилася, доведеться доплатити.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Сенс новації — побороти нелегальну обробку ділянок, яка, за даними держорганів, зараз здійснюється приблизно на 20% усієї української землі сільгосппризначення. Запровадження МПЗ повинно додатково принести бюджетам, як мінімум, 10 млрд грн, а в ідеалі — значно більше, якщо нове законодавство змусить легалізувати податкових «ухильників».

Читайте також: Земельний податок має залишатися в громадах

Правда, за повної підтримки цієї ініціативи експертами вони вказують, що мінімальний податок може вдарити і по окремих легальних підприємцях. Це станеться, якщо не змінити застарілу методику розрахунку головної складової МПЗ — нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до норм застосування мінімального подактового зобов’язання, які відомі на даний момент, його рівень буде розраховуватися для фіз- і юросіб в залежності від нормативної грошової оцінки (НГО) 1 га землі, її сумарної площі, а також числа місяців, в які земля використовується. Важливо, що в разі передачі землі в оренду, МГО оплачує орендар, а не власник.

Новий податок буде розраховуватиметься за підсумками звітного року, тобто в перший раз податкове зобов’язання застосують у 2023 році за 2022 рік. Відповідно до формули розрахунку в 2022 і 2023 роках МПЗ відповідатиме 4% від нормативної оцінки землі, а в наступні роки — 5% . Якщо для конкретної ділянки нормативна грошова оцінка не проводилася, то для нього застосовується показник НГО по області. У різних регіонах країни цей показник різниться, відповідно, різним буде й мінімальний рівень земельного податку.

Однак у середньому по країні, НГО 1 га ріллі становить 28 тис. гривень. Виходячи з цього, в перші два роки дії норми в середньому МПЗ складе 1 120 грн (з урахуванням коефіцієнта 4%), а в наступні роки — 1400 грн (5%). ФОП і юрособи повинні будуть самостійно розраховувати цей податок і вписувати його в податкову декларацію за рік разом із загальною сумою сплачених зборів та різницею між цими значеннями.

Якщо різниця вийде позитивною, то платник податків буде зобов’язаний збільшити на неї розмір відрахувань до бюджету (виходячи з форми госпдіяльності, сума додаватиметься до податку на прибуток підприємств, на єдиний податок (ФОП-єдинники) або на ПДФО (ФОП-загальносистемники)).

Фізособам МПЗ розраховуватиме контролюючий орган. До 1 липня року, наступного за звітним, він повинен відправити податкове повідомлення-рішення (ППР) на податкову адресу фізичної особи. Якщо в зазначений термін цього зроблено не буде, то фізособа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання.

Які податки підуть у рахунок МПЗ?

Як ми дізналися, це:

а) податок на прибуток з реалізованої власної сільгосппродукції (для юросіб) і ПДФО та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації такої продукції (для ФОП);

б) ПДФО і військовий збір із:

  • заробітної плати найманих працівників (які перебувають із платником податку в трудових або цивільно-правових відносинах);
  • із доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок; з доходів, виплачених у вигляді дивідендів (для юросіб);

в) єдиний податок;

г) земельний податок;

ґ) рентна плата за спеціальне використання води.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link