В Україні
Податкова система і корупція
Податкова система будь-якої країни – це основа основ розвитку держави, її процвітання, благополуччя громадян, сили та обороноздатності. І від того, як вона побудована, як врегульована і, головне, як зарегульована, залежить, до якого типу країн належить ця держава: розвинута, країна, що розвивається, або країна так званого третього світу.
І в цьому плані можна багато говорити, аналізувати розвиток економіки країни, розвиток (збагачення) керівників органів ДПС, щоб побачити обернено пропорційну залежність, а саме: чим більше зарегульована податкова система, тим повільніше розвивається економіка і тим швидше збагачуються чиновники.
Читайте також: Притягнення до відповідальності не звільняє від обов’язку подання інформації про бенефіціарів
Й кожен раз, коли будь-який керівник, який очолює уряд чи ДПС, скаже, що він «голову положить» на шляху боротьби з корупцією, й зробить усе заради її знищення. Але тенденція розвитку економіки й міграція з України талановитих підприємців свідчать про дещо інше. Кожен чиновник, яким би він не був – компетентним чи некомпетентним – проводить експерименти з економікою всієї країни, потім його наступник заявить, що попередник помилився тощо. Ось це і є замкнене коло, по якому триває рух аж до сьогоднішнього дня.
Так що ж таке корупція? Корупція – це наслідок неправильно побудованої системи, а боротися з наслідками можна вічно, якщо не усунути причини. У чому ж вони, ці причини, спитаєте ви? А причини у двох складових – це занадто велика зарегульованість податкового законодавства та подвійне тлумачення законів учасниками відносин. Спочатку прогалину допускають законодавці, потім законом користуються податківці, а бізнес також читає текст по-своєму.
Чи не краще було б усе спростити до мінімуму? У чому полягає таке спрощення? По-перше, забрати функцію контролю за податками від ДПС узагалі й передати банкам. По-друге, зробити податок з обороту (і найголовніше, – чим більший оборот, тим менший податок, аби стимулювати бізнес уникати використання готівки й тримати кошти в банку для обігу через розрахункові рахунки). У кінці місяця банк, маючи шкалу, за якою протягом місяця резервує кошти на рахунку для сплати податку, просто перераховує їх до бюджету. З іншого боку поставити «меч» для бізнесу – в разі використання готівки й не пробивання чеку (ухилення від декларування оборотів), на цього підприємця накладатиметься штраф такого розміру, що він сам переведе всі розрахунки в безготівкову форму.
Читайте також: «Венеційка» розкритикувала черговий депутатський законопроект
Таким чином, «вбиватимуться три зайці»:
- усі учасники відносин зацікавлені в збільшенні оборотів, бо це буде призводити до зменшення податкової ставки для нього;
- банківська система наповниться грошима, якими можна кредитувати економіку;
- ліквідується армія чиновників, які фактично вичавлюють талановитих і розумних людей з України;
- знищуються причини (підґрунтя) корупції – зарегульованість і подвійне трактування законів.
P.S. Для перевірки цієї ідеї не обов’язково залучати всю країну, а можна спробувати такий принцип у невеличкому регіоні. Якщо це дасть позитивний відгук, спрацює, тоді переходити до масштабування. Час покаже – усе одно ми до цього прийдемо, все залежить лише від того, через який біль.
Джерело: Юридичний вісник України