В Україні
Податковий шок: як революційна реформа зможе врятувати економіку України?
Останнім часом влада знову заговорила про необхідність проведення податкової реформи, яка може значно вплинути на життя як бізнесу, так і пересічних українців. Пріоритетом цих змін може стати зменшення ставок, але разом із тим збільшення податкового контролю. Однак чи можливо це в умовах війни?
Читайте також: Звільнено від оподаткування заміновані та окуповані земельні ділянки
В Україні на горизонті замаячила чергова податкова реформа, яка може кардинально змінити життя як пересічних громадян, так і бізнесу. У владі почали активно обговорювати можливі зміни в податковому законодавстві, проте поряд із пропозиціями по спрощенню та зменшенню податкового навантаження з’являється й перспектива збільшення контролю за платниками податків. Не так давно за участі представників влади та відомих міжнародних і вітчизняних економістів у Києві був навіть проведений податковий форум, на якому детально й глибоко обговорювалося майбутнє національної податкової системи.
І питання податків дійсно на часі, адже наша держава зараз стоїть перед історичним перехрестям, коли доля нації визначається сміливими та нестандартними рішеннями. І не лише в галузі оборони та захисту Батьківщини. Але тут потрібен вірний вибір між тим, що є життєво необхідним для нашої країни у такий важкий час, і тим, чого економіка і суспільство дійсно здатні досягнути, переборюючи обставини.
Упродовж майже всієї новітньої історії, наша держава пережила численні спроби реформування податкової системи. Однак, зважаючи на стан економіки, рівня інвестицій та доходів громадян, можна вважати їх малоуспішними, або провальними.
Зараз, в умовах повномасштабної війни, яку вже 14-й місяць веде проти нашої країни росія, та значного падіння ВВП, яке за результатами 2022 року сягнуло 29 відсотків та рекордного дефіциту держбюджету, який перевищує 35 млрд доларів, розмови про спробу нової податкової реформи стають ще складнішими. Зрозуміло, що на війні головна мета вистояти й перемогти, а вже потім можна займатися відновленням і перспективами розвитку.
Але, з іншого боку, можливо саме тепер, в умовах загострення кризи, варто задуматися над тим, яким має бути податкове майбутнє України? Чи не час розглянути зміни, які допоможуть нашій державі швидко відновитися після Перемоги і перейти на траєкторію зростання?
За допомогою експертів ми спробували розібратися в цих достатньо складних питаннях, які, на жаль, не мають єдино правильного рішення.
Підвищення чи зниження податків?
Варто одразу зняти інтригу про можливу податкову реформу в Україні в 2023 році: якщо війна не закінчиться нашою перемогою протягом найближчих місяців, шанси на проведення реформи мінімальні. Чому? Причина такого прогнозу полягає в чинному законодавстві, згідно з яким заборонено вносити зміни до податкових законів за менше ніж 6 місяців до нового бюджетного періоду. Це забезпечує стабільність фінансового сектора та дозволяє бізнесу пристосуватися до змін. Хоча, варто також звернути увагу на те, що минулі роки свідчать, що такі правила не раз порушувалися, коли це було вигідно владі.
Як підтвердив УНІАН економічний експерт Сергій Костянтинов, наразі у Верховній Раді не зареєстровано жодного законопроекту від уряду, який би сприяв суттєвій зміні системи оподаткування. «Реалізація податкової реформи вимагає прийняття ряду законів та обговорення їх з представниками бізнесу. Тому, якщо досі немає навіть чернетки на папері в публічному просторі, то, схоже, цього немає і в закритих кабінетах. Тому встигнути оприлюднити зміни, їх ухвалити, а ще важливіше – обговорити із суспільством за такий короткий час нереально», – зазначив він.
Однак на український бізнес та громадян у цьому році очікує зовсім інша реформа (з 1 липня). Ця ініціатива спрямована не на модернізацію податкового законодавства чи зменшення корупції, а на скасування майже всіх податкових пільг, наданих у зв’язку з російською агресією. Зокрема, планується збільшити ПДВ на пальне із 7 до 20 відсотків та скасувати для бізнесу право платити 2 відсотки податку з обороту. Також очікується повернення штрафів за порушення податкового законодавства і проведення податкових перевірок.
Читайте також: Обмежено застосування пільг за Угодою з Катаром про уникнення подвійного оподаткування
Очевидно, це робиться для того, щоб швидко збільшити надходження до державного бюджету й зменшити ризики «друку» грошей для фінансування військових видатків та інших потреб оборони. Тут варто нагадати, що такий вид видатків наші іноземні партнери та союзники не фінансують. Вони допомагають грошима лише у частині забезпечення соціальних видатків бюджету.
Водночас, не зупиняється дискусія представників влади й експертного середовища щодо проведення податкової реформи в середньостроковій чи довгостроковій перспективі – у найближчі роки.
«Вже зараз думаємо над тими проблемами, які є в українській податковій системі. Вона є досить передбачуваною для бізнесу, а також для держави – з точки зору надходжень. Але вона не є оптимальною з точки зору рівного податкового навантаження, оскільки фактично в ній основні проблеми, які є, пов’язані, зокрема, з можливостями ухилення від сплати податків, зловживанням «спрощенкою», – розповів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Концепція податкових новацій
Як заявляють представники влади, мета майбутньої реформи – назавжди прибрати корупцію з податкової сфери й запропонувати умови оподаткування не гірші, аніж у сусідів. «Вони мають бути набагато кращими. У глобальній конкуренції за інвестиції Україна має стати чемпіоном. Тож слід обрати такий варіант податкової реформи, який зробить процвітання України неминучим. Вона на це заслуговує», – говорить керівник Офісу президента Андрій Єрмак. А за словами його заступника з економічних питань Ростислава Шурми, податкова система, яку запропонують для післявоєнної відбудови України, не повинна програвати Польщі, Болгарії, Угорщині та іншим європейським країнам. «Зрозуміло, якщо податок на прибуток у нас 18 відсотків, а в Болгарії – 10, в Угорщині – 9, то виникають певні запитання. Нам потрібне фундаментальне перезавантаження, яке сформує конкурентні умови й усуне мотивацію для корупції», – сказав Р. Шурма.
І йдеться, за його словами, не лише про зниження податкових ставок, а й про продовження формування сприятливого бізнес-клімату в країні загалом. Поміж необхідних кроків – спрощення процедур отримання дозволів на придбання земельних ділянок та будівництво, перезавантаження правоохоронної й судової систем, створення національної інфраструктури, фінансування бізнес-проектів, що має привести в країну десятки мільярдів доларів інвестицій.
За словами члена комітету з питань фінансів та податкової політики Верховної Ради Мар’яна Заблоцького, в Україні зараз процвітає ціла «галузь», що займається хитромудрими схемами й надає послуги з уникнення оподаткування. «На цьому фоні держава стає жертвою махінацій із незаконним поверненням ПДВ», – зазначив він.
Натомість виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова звернула увагу на недоліки роботи Податкової служби, зокрема, на проблеми зі скаргами на блокування податкових накладних та зволіканням податківців із виконанням судових рішень на користь бізнесу. «Ці недоліки підривають довіру до державних установ і витісняють підприємництво в «тінь», – підкреслила вона.
Боротьба з податковою бюрократією
Надмірне регулювання бізнесу завжди справляє негативний вплив на економіку. Відомий американський економіст Артур Лаффер рекомендує Україні боротися з цим явищем паралельно з проведенням податкової реформи. Він закликав уряд забезпечити, щоб регулювання не виходило за межі своїх цілей та не завдавало податковій системі непоправної шкоди. «І, звичайно, торгівля, яка має важливе значення для економіки. Вона повинна бути максимально вільною. Україна повинна отримувати продукцію найвищої якості за найнижчою можливою ціною, незалежно від того, де вона вироблена», – радить Лаффер.
Окремо експерти наголошують на забезпеченні послідовності й спадковості рішень. Податкову реформу не можна ухвалювати на якийсь короткий період, правила мають діяти упродовж тривалого часу, що допоможе усім «гравцям» до них адаптуватися й заздалегідь планувати діяльність. Так само послідовною має бути й монетарна політика в державі. «Переконайтеся, що в Україні стабільна валюта, – нехай і шляхом прив’язування до інших валют чи якось інакше, та зробіть так, щоб ваша монетарна політика тривалий час була стабільною. Ніщо не може вбити економіку швидше, ніж гіперінфляція, яка просто знищує всю довіру до економічної системи», – додає Лаффер.
При реформуванні маємо враховувати також і високий рівень технологічності сучасного світу та бути готовими до того, що податкові новації, поміж іншого, можуть змінити обсяги прибутків, їх склад, а також часові рамки їх надходження до бюджету. Якщо, наприклад, взяти до уваги досвід відбудови Європи після Другої світової війни, то зовнішні борги країни після війни можуть значно зрости. «Але вже в середньостроковій перспективі можна очікувати на позитивні результати реформи: стрімкий розвиток бізнесу, пришвидшення зростання ВВП, накопичення внутрішнього інвестиційного ресурсу», – кажуть фахівці.
А для нас перелічені чинники є дуже важливими, зокрема через те, що якщо зараз значну частину потреб країни у фінансуванні вдається забезпечувати завдяки безпрецедентній підтримці від міжнародних партнерів, то після перемоги треба буде, скоріше за все, розраховувати на власні сили.
Ідемо своїм шляхом
Просте наслідування досвіду інших країн у проведенні податкової реформи також, швидше за все, не призведе до бажаних результатів. Навіть більше, такий підхід може бути помилковим. Ситуація, в якій опинилася наша країна, є надто складною та специфічною. Крім того, у світі постійно відбуваються зміни, і те, що могло ефективно функціонувати навіть на початку 21-го століття, не обов’язково працюватиме в наш час і в наших умовах без необхідних адаптацій та корективів.
«Складно створити добре продуману модель податкової системи, яка мала б стабільні правила та прозоре стягнення податків, і таку податкову систему, що сприяла б розвитку бізнесу, а не була перепоною. Один зі способів формування такої системи – вивчення досвіду різних країн», – зазначив американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки Том Сарджент. При тому він наголосив, що різні кризи та шоки часто ставали каталізаторами успішних економічних реформ, включаючи розробку прогресивних податкових систем.
Наша держава має вивчити позитивний історичний досвід інших країн, однак не слід забувати про власні особливості та виклики. Податкова реформа повинна бути добре прорахована та прокомунікована із суспільством. Необхідно враховувати інтереси як бізнесу, так і громадян, мінімізуючи при цьому корупційні ризики. Також важливо розглянути механізми перехідного періоду, аби уникнути різкого зниження податкових надходжень.
Наразі обговорення податкової реформи триває, і ми, швидше за все, не побачимо комплексних законопроектів найближчим часом. Тим не менше, українцям слід підготуватися до скасування податкових пільг з 1 липня цього року, що неодмінно призведе до зростання цін на бензин, а також потягне за собою підняття цін на товари та послуги.
У ситуації тривалої війни це є об’єктивною реальністю. Але після нашої Перемоги ми мусимо докласти максимум зусиль, щоб реорганізувати національну податкову систему, аби вона стала ефективною, зрозумілою та справедливою для всіх.
Богдан Слуцький,
УНІАН
Джерело: Юридичний вісник України
