Полин Чорнобиля — рана, що довго не гоїться

Тридцять два роки ми зустрічаємо цей сумний день і відчуваємо наслідки цієї жахливої аварії на Чорнобильській АЕС наче все відбулося вчора. Так, 26 квітня, у цей сумний день ми знову й знову офіційно віддаватимемо шану загиблим ліквідаторам і бажатимемо одного, аби така трагедія більше ніколи не повторилася.

Сотні разів сказані слова про цю катастрофу вже запам’ятали, мабуть, не лише діти-чорнобильців, але і їх онуки. Сучасна історія дійсно ділиться на до чорнобильську та після чорнобильську. Той вибух о 1:23 ночі 26 квітня 1986 року на четвертому реакторі ЧАЕС не лише підняв сотні працівників та пожежних задля гасіння пожежі, що тривала протягом 10 днів. Він підняв усю країну і, врешті решт, змінив нас усіх, фактично прискоривши розпад СРСР. Щодо екологічних масштабів катастрофи, то вони почали вимальовуватися разом з інтенсивним впливом радіації на здоров’я людей, адже від передозування, інших хвороб, пов’язаних із цим, померли сотні тисяч осіб, а Прип’ять і навколишні райони квітучої Київщини ще багато років будуть небезпечними для людей.

Тодішнє комуністичне керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати розміри трагедії, але після повідомлень шведських агенцій усі дізналися про масштаб зараження. Потужність вибуху, прости, Боже, за порівняння, дорівнювала трьомстам Хиросимам. Як відомо, практично одразу загинуло близько 50 співробітників станції і постраждали сотні рятувальників. Загалом же радіоактивного ураження зазнали понад півмільона жителів Київщини та навколишніх і не лише регіонів. З того часу понад 2,5 мільйона мешканців України страждають від радіаційного опромінення, при тому лише близько 80 тисяч із них отримують реальну допомогу.

Як відомо, ще десять років після найбільшої в світі ядерної катастрофи АЕС продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна її зупинка сталася лише в 2000 році. Тепер, через 32 роки після аварії на Чорнобильській АЕС, в уряді вирішили побудувати в зоні відчуження нову могутню електростанцію — сонячну. Цей гігант матиме площу близько 2 000 гектарів (майже 5 тисяч футбольних полів) з проектною потужністю 1,2 ГВт. Але головне — він буде екологічно чистим і безпечним. А ще раніше — в листопаді 2016 року, зруйнований енергоблок ЧАЕС накрили захисним саркофагом — найбільшою рухомою спорудою в світі. Для створення саркофагу коаліція з 28 країн зібрала майже півтора млрд євро, а загалом 40 країн брали участь у будівництві, яке почалося в 2012 році після масштабних підготовчих робіт.

Попри роки ми й сьогодні відчуваємо Чорнобиль, який продовжує стукати в наші серця, тривожити нашу пам’ять. І наступний передчорнобильський пленарний тиждень у парламенті почнеться з розгляду питань, пов’язаних із цією катастрофою. Депутати, зокрема, розглянуть проект закону про статус і соціальний захист чорнобильців та їхніх сімей. Окрім того, плануються заходи з вимогами скасувати рішення уряду Азарова про те, що обсяг виплат чорнобильцям залежить від коштів, передбачених у бюджеті. І це — правильні вимоги. Гідним відзначенням мужності, самовідданості й високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС має стати повне виконання владою «чорнобильського пакету». Новий чорнобильський закон (No 4442) має повернути чорнобильцям-ліквідаторам і постраждалим їх законні пільги, відновити дію Конституції в частині їхнього соціального захисту. У зв’язку з цим є сподівання, що буде відновлено й харчування дітей у школах на територіях, постраждалих від радіаційного забруднення в Чернігівській, Сумській, Житомирській областях, на Волині та Київщині. Бо на сьогодні, як сказав лідер радикалів Олег Ляшко, «у в’язниці більше витрачають на харчування ув’язнених, аніж на дітей у наших школах». На жаль, це не жарт, а сумні українські реалії. І чим далі в часі відсувається сама ця катастрофа, тим більш формальними і байдужими стають дії влади та й усіх нас до підтримки тих же ліквідаторів і переселенців. Таке враження, що всім хочеться забути і про саму катастрофу, і про цих скалічених радіацією людей…

Віктор Ковальський

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути