В Україні
Репродуктивне материнство: нова тема медичного правознавства
В Україні вже було чимало конфліктів, пов’язаних із невдалими законодавчими рішеннями. З часом до них навіть звикаєш. Але конфлікт стосовно репродуктивного материнства набув особливого розголосу, бо законодавці фактично поставили під заборону використання жінками для запліднення замороженого біоматеріалу їхніх загиблих чоловіків-військовослужбовців.
Хоча скандальну поправку одного із законів наразі обіцяють скасувати. Ми звертаємося до думки експерта з цього питання, адвокатки Олени Бабич. Вона нагадала, що в листопаді 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про зберігання репродуктивних клітин військових. Він мав унормувати можливість безкоштовного забору, кріоконсервації та зберігання їхніх статевих клітин, щоб надалі мати шанси стати біологічними батьками, навіть якщо було втрачено репродуктивні функції через поранення.
Попервах на ухвалений закон великої уваги суспільство не звернуло, але пізніше довкола нього виник серйозний скандал. Та ж Олена Бабич розповіла історію про те, як вдова військового оформлювала документи на використання сперми для народження такої бажаної спільної дитини. Але за ухваленим законом робити це після загибелі захисника заборонено: з березня клініки будуть зобов’язані утилізувати біоматеріал. Пункт про заборону для багатьох виявився несподіванкою, бо сам закон стосується насамперед фінансування та забезпечення права захисників на біологічне батьківство. Постає питання: як пояснити вбитій горем жінці, що оформила з чоловіком документи, аби народити дитину, поки її чоловік захищав державу і загинув, бо наші законотворці буквально позбавили його права бути батьком, хоча б після своєї смерті?
На це питання відреагувала авторка законопроекту, народна депутатка від «Слуг народу» Оксана Дмитрієва. За її словами, в підготовленому до першого читання тексті норми про утилізацію біоматеріалу не було, а вона й колеги проти таких норм. Таку поправку до другого читання вніс голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. А коли питання вийшло в публічну площину й отримало хвилю критики, він заявив, що до березня «цю проблему точно приберуть».
Конкретизуємо питання: чи мають шанс на батьківство наші захисники після поранень, смерті? Наводимо кейс двох киян Оксани та Віктора, які одружилися за рік до повномасштабного вторгнення рф в Україну. Як стверджують, замислювалися про дітей і раніше, але цим планам завадила війна. Сім’я вирішила заморозити сперму чоловіка, який зараз захищає батьківщину: хто знає, що буде завтра й чи залишиться він живим. Віктор мав медичну освіту, потім зайнявся бізнесом. У перші дні пішов на війну добровольцем. За словами Оксани чоловік пішов на війну не заради грошей: у цивільному житті заробітки мав вищі. Він пішов захищати державу, адже вважав це своїм обов’язком, тим більше, що був лікарем. «Ми звернулися до однієї з клінік і зберегли статеві клітини, аби в майбутньому мати можливість народити спільну дитину. Це виважене свідоме рішення», – каже Оксана. Сказане підтверджує Віктор: «Мені б хотілося продовжити свій рід, навіть якщо зі мною щось станеться. Військову людину хоча б так потрібно мотивувати, шансів вижити в цій війні небагато. А так – загинув і нічого по собі не залишив. Якщо дружина хоче того самого, і цей момент продуманий заздалегідь, то чому не можна реалізувати таке право?».
Читайте також: Дитина має право стягнути через суд аліменти з батьків, які не можуть досягти згоди щодо сплати аліментів на її утримання
Дійсно на фронті може трапитися будьщо, можливі й травми, які впливатимуть на їх репродуктивні спроможності, наголошують лікарі. Проблема може бути особливо серйозною для тих, хто ще не має дітей, але хотів би в майбутньому стати батьком. В таких випадках дуже важливо заморозити сперму. Так у 2022 році й виникла ініціатива безоплатного зберігання сперми українських військових у профільних клініках репродукції. Кріоконсервацією біоматеріалу чоловіків та жінок клініки допоміжних репродуктивних технологій займаються постійно – це їхня повсякденна робота. Під час війни практично всі основні клініки такого профілю стали пропонувати такі послуги сім’ям військових безкоштовно або із суттєвими знижками.
Із медичної точки зору, сучасна репродуктологія може практично все: спланувати стать, дату народження малюка, а також спланувати народження дитини після смерті батька. Технології такі, що можуть вирішити багато проблем. Головне питання тут – не в медицині, а в законодавчій та юридичній площині. На державному рівні потрібно прийняти непрості і навіть неоднозначні рішення.
«Чому неоднозначні? Бо багатьом із наших співгромадян деякі рішення в цій царині не подобаються. Можливість використовувати сперму чоловіка після його загибелі, щоб мати дитину, частина суспільства засуджуватиме. Посмертне батьківство викликає багато запитань. Це імпліцитно передбачає сирітство. Дитина бачитиме дату смерті одного з батьків і вона не може бути його продовженням, хоча й може бути схожою. Дитина не може бути живою пам’яткою, це буде нечесно. Бо як вірно говориться: батьки це ті, хто не лише запліднив, але й виховав. Зараз виникає чимало проблем, коли мами залишаються з дітьми, а батько воює вже рік. Це ризик для дитини, якщо з мамою щось станеться».
У чому проблема існування репродуктивного матеріалу військових? Таке питання вже давно опрацьовується в країнах, які стикаються з війною: у США, Ізраїлі. Є навіть опція, за якою спермою військового за його згодою та його заповітом можуть скористатися не тільки дружина, а й жінки, які не є членом його сім’ї, і які прийшли з таким запитом до кріобанку, де зберігається біоматеріал. Але в Україні за законом ніхто, окрім жінки, яку чоловік сам вказав у договорі під час здачі статевих клітин, не має права розпоряджатися біоматеріалом: ні батьки, ні інші близькі родичі.
«Справа в тому, що й питання донорства сперми в України також не врегульоване та й до реалізації такої можливості ще далеко. Наприклад, в Ізраїлі, жінка може прийти до банку сперми і взяти біоматеріал загиблого військового, щоб потім провести в клініці процедуру ЕКЗ, і за це платила б держава», – кажуть екперти. В нас лише зараз розпочато дискусії на тему посмертного батьківства. Наразі зареєстровано два законопроекти про посмертне батьківство/материнство. Про те сьогодні доводиться говорити лише про право учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство. Збереження генофонду українського народу може бути вирішено і через заморожені репродуктивні матеріали українських військових у разі їх смерті. Як зазначається в пояснювальній записці до одного із законопроектів, він має врегулювати питання соціального захисту військовослужбовців щодо забезпечення їхніх прав на біологічне батьківство.
Читайте також: Факт проживання однією сім’єю із військовослужбовцем до його загибелі має встановлюватися в порядку цивільного судочинства
Адже є шанс донести на високому рівні те, що до цього питання потрібно підійти вкрай відповідально. Суспільство має нести відповідальність за тих, хто після прийняття цих законів народиться. Колись ми пишалися тим, що нас – 52 мільйони. Та на полі бою гине чимало бійців. А деякі з них просто втрачають можливість через поранення мати дитину. Проблема є гострою. Тому дане питання має вирішуватись швидко та продуктивно. Війна нам не пробачить будь-якого затягування. Адже до майбутнього треба підходити через сьогодення, через надання можливості скористатися тим, хто цього бажає, – репродуктивним материнством.
Лесь Курінний,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
