Режим окремого проживання подружжя: що це і навіщо

Режим окремого проживання — це інструмент, який допомагає подружжю зробити паузу, зберегти спокій у сім’ї та прийняти зважене рішення щодо майбутнього.

Іноді у стосунках настає складний період. Подружжю може знадобитися час та простір, щоб переосмислити майбутнє свого шлюбу. Закон передбачає режим окремого проживання, який особливо важливий для сімей із дітьми: допомагає уникнути різких змін у житті дитини; дає подружжю можливість прийняти виважене рішення щодо майбутнього шлюбу.

Читайте також: Скасування усиновлення є особистим немайновим правом, яке не входить до складу спадщини

Як встановлюється режим окремого проживання? Суд може встановити режим окремого проживання: за заявою обох подружжя; за позовом одного з подружжя. Встановлення режиму врегульоване статтями 119 та 120 Сімейного кодексу України. Правові наслідки: Встановлення режиму не припиняє прав та обов’язків подружжя, а також ті, що визначені шлюбним договором. Але з моменту введення режиму настають нові наслідки:

1. Майно, набуте під час окремого проживання, не вважається спільним: якщо майно придбане за особисті кошти подружжя — воно залишається приватним; майно, яке вже було спільним до встановлення режиму, залишається спільною власністю.

2. Дитина, народжена після 10 місяців від початку режиму, не вважається дитиною чоловіка автоматично: питання походження дитини вирішується окремо, за правилами глави 12 Кодексу.

Читайте також: Договір позики, за яким один із подружжя отримує гроші в борг, не потребує письмової згоди іншого з подружжя

Як припиняється режим? Режим окремого проживання закінчується: якщо сімейні відносини поновлюються; за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

Підготувала Вікторія Дерев’янко

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути