Connect with us

В Україні

Результати дій АМУ із захисту інтересів громад: 155 млрд грн у 2020 році та 153 млрд грн у ДЕРЖБЮДЖЕТІ на 2021 рік

Дата публікації:

Найважливіше завдання Асоціації міст України – представлення та захист інтересів територіальних громад у діалозі з центральною владою. АМУ активно долучається до законотворчого процесу, співпрацюючи з парламентськими Комітетами та безпосередньо з народними депутатами, бере участь у засіданнях Уряду з правом дорадчого голосу у питаннях, що стосуються місцевого самоврядування, співпрацює з органами виконавчої влади на центральному та регіональному рівнях через різноманітні робочі групи. Аналітики та експерти Асоціації аналізують проекти нормативно-правових актів, готують висновки щодо їх можливого впливу на місцеве самоврядування, розробляють пропозиції до законодавства, проводять опитування громад.

І. РЕЗУЛЬТАТИ ДІЙ АМУ ДЛЯ ЗБЕРЖЕННЯ РЕСУРСІВ БЮДЖЕТІВ ГРОМАД У 2020 РОЦІ

► 155 млрд грн збережено загалом для всіх територіальних громад:

1. У квітні 2020 року під час доопрацювання змін до Держбюджету-2020 (Закон № 553-IX) у зв’язку із створенням Фонду боротьби з COVID-19 збережено 51,03 млрд грн:

  • 6,0 млрд грн – надходження роздрібного акцизу на пальне;
  • 9,0 млрд грн – не допущено списання з місцевих бюджетів заборгованості за середньостроковими позиками 2009–2014 років;
  • 22,2 млрд грн – субвенція на дороги місцевого значення;
  • 4,9 млрд грн – кошти Державного фонду регіонального розвитку;
  • 1,0 млрд грн – субвенція на проведення місцевих виборів;
  • 1,7 млрд грн  – субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій;
  • 2,2 млрд грн –  субвенція на соцзахист окремих категорій педагогічних працівників;
  • 2,5 млрд грн – субвенція на програму «Спроможна школа для кращих результатів»;
  • 1,06 млрд грн – субвенція на НУШ;
  • 100 млн грн – субвенція на створення навчально-практичних центрів ПТО;
  • 150 млн грн – субвенція на будівництво та ремонт палаців спорту;
  • 200 млн грн – субвенція на будівництво та ремонт спортивних басейнів.

Окрім того, у Законі № 553-IX передбачено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, виробники теплової енергії, зокрема комунальної форми власності, звільняються від пені та штрафних санкцій постачальників електричної енергії та природного газу.

2. Завдяки поновленню оподаткування платою за землю та податком на нерухоме майно за квітень 2020 року (Закон № 540-IX) – збережено 3,15 млрд грн.

Також цим Законом надано право органам місцевого самоврядування оперативно приймати рішення про внесення змін до рішень про встановлення місцевих податків та зборів в частині зменшення ставок єдиного податку.

3. Не допущено щомісячні втрати бюджетів місцевого самоврядування 600 млн грн через недоотримання надходжень ПДФО – у Закон № 591-IX (законопроєкт № 3329-д у редакції до другого читання) включено норму, яка дозволяє через механізм грошової компенсації з державного бюджету комплексно вирішити питання підтримки медичних працівників та не допустити втрат ПДФО місцевих бюджетів.

Цей Закон надав органам місцевого самоврядування право оперативно приймати рішення про внесення змін до рішень про встановлення місцевих податків та зборів в частині зменшення ставок плати за землю, та/або податку на нерухоме майно щодо об’єктів нежитлової нерухомості.

4. Збережено для місцевих бюджетів 76,0 млрд грн завдяки відхиленню законопроєктів  щодо зменшення ставок ПДФО та/або надання пільг з ПДФО для окремих категорій громадян (відхилено 11 законопроєктів  № 2758-1, № 3076, № 3302, № 3302-1, № 3311, № 3311-1, № 3329, № 3329-1, № 3329-2, № 3379 та № 3331).

5. Попереджено покладання на бюджети громад додаткових видатків:

  • 5 млрд грн в рік через розширення переліку категорій громадян, які мають право на пільговий проїзд (повернуто на доопрацювання законопроєкти №2430, №3240-1, №2594);
  • 3 млрд грн на утримання додаткових працівників соціальної сфери (виключено відповідні норми із постанови Уряду від 01 червня 2020 року № 587).

6. Попереджено перерозподіл на користь Державного бюджету 0,7 млрд грн коштів місцевих бюджетів, що надійшли як відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (законопроєкт Держгеокадастру так і не зареєстровано у Парламенті).

7. Не допущено 5 млрд грн втрат місцевих бюджетів через надання 100% пільги по платі за землю для залізниць (відхилено поправки 2065 та 2066 до законопроєкту № 1210 – Закон № 466-IX).

8. Збережено 9,3 млрд грн завдяки недопущенню покладання на місцеві бюджети обов’язку забезпечувати збільшення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (відхилено законопроєкти № 2587, № 3244 та № 3244-1).

9. Відновлено 1,26 млрд грн видатків на місцеві вибори, що були зменшені через формування Фонду боротьби з COVID-19 (внесено відповідні зміни до Держбюджету Законом № 757-IX), хоча Уряд пропонував покласти ці видатки на бюджети громад.

► 5,6 млрд грн додатково залучено до бюджетів місцевого самоврядування:

  • забезпечено спрямування 2 млрд грн з резервного фонду Держбюджету-2020 на реалізацію заходів з нейтралізації негативних наслідків повені в західних областях України, що виникла у червні 2020 року (внесено відповідні зміни до Держбюджету Законом № 746-IX);
  • забезпечено виділення 325,7 млн грн субвенції на фінансування лікування хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну (постанова Уряду від 09 вересня 2020 р. №794);
  • виділено додатково 3,3 млрд грн освітньої субвенції на придбання шкільних автобусів (розпорядження Уряду від 16 грудня 2020 р. № 1570-р).

Прийнято низку рішень, що чинять позитивний вплив на бюджети громад:

  • поновлено оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та платою за землю об’єктів оподаткування, що розташовані на лінії зіткнення (Закон № 466-IX);
  • вперше запроваджено зарахування до місцевих бюджетів земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першоїтретьої груп (ФОПами) для провадження господарської діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна на таких земельних ділянках в оренду (Закон №466-IX);
  • закріплено обов’язок подання органами Державної податкової служби органам місцевого самоврядування податкової звітності за платниками-юридичними особами (Закон № 466-IX);
  • збільшено базову капітаційну ставку за обслуговування одного пацієнта на 51,12 грн (8,5%): із 600,48 грн на рік (термін дії з 1 січня до 31 жовтня 2020 року) до 651,6 грн на рік (термін дії з 1 до 31 грудня 2020 року) (постанова Уряду від 29 жовтня 2020р. № 1108);
  • розширено напрямки використання субвенції «Нова українська школа» – дозволено використовувати кошти на закупівлю засобів захисту учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час карантину (постанова Уряду від 21 жовтня 2020 р. № 984).

ІІ. РОЛЬ АМУ У ЗАВЕРШЕННІ ДРУГОГО ЕТАПУ БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

АМУ веде постійний діалог з Парламентом та Урядом, захищаючи здобутки реформи місцевого самоврядування та право громад розпоряджатися ресурсами, що дозволить забезпечити якісні публічні послуги для жителів та місцевий економічний розвиток.

Саме з цією метою АМУ розробила законопроєкт «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №3614, покликаний законодавчо закріпити другий етап фінансової децентралізації, та заручилася підтримкою народних депутатів. Його прийняття (Закон №907-IX від 17.09.2020 р.) є вкрай важливим для громад, оскільки вони опинилися у нових умовах після проведення місцевих виборів на новій територіальній основі. Цим Законом збережено та розширено ресурсну базу бюджетів усіх територіальних громад шляхом переходу до дворівневої концепції місцевого самоврядування «громада-область», тобто передбачено:

  • надання громадам права вільно в межах повноважень розпоряджатися власними фінансовими ресурсами;
  • розмежування доходів і видатків між бюджетами громад та районів;
  • встановлення доходів і видатків для новоутворених сільських, селищних, міських територіальних громад в обсягах, які були у міст обласного значення та ОТГ.

ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДІЙ АМУ В БЮДЖЕТНОМУ ПРОЦЕСІ 2021 РОКУ

153,0 млрд грн залучено та збережено на 2021 рік для всіх територіальних громад
25 грудня 2020 року Президент України підписав Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», схвалені Парламентом 15 грудня.

Для забезпечення врахування інтересів місцевого самоврядування Асоціація міст України брала активну участь у підготовці та доопрацюванні законопроєкту про Держбюджет-2021 та змін до Бюджетного кодексу на всіх стадіях їх розгляду. Завдяки активним діям АМУ вдалося відстояти законодавчі положення, які забезпечать додаткові надходження до бюджетів територіальних громад, та відхилити багато пропозицій, які б чинили негативний вплив на бюджетне забезпечення місцевого самоврядування.

В результаті АМУ залучила до бюджетів громад додатковий ресурс 56,8 млрд грн та не допустила втрат місцевих бюджетів в обсязі 96,2 млрд грн на 2021 рік.

►  56,8 млрд грн залучено:

  • збільшено на 20,5 млрд грн (+26 % у порівнянні з 2020 роком) освітню субвенціюяка передбачена в обсязі 99,6 млрд грн;
  • збільшено на 34,6 млрд грн (+ 39 % у порівнянні із 2020 роком) обсяг програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
    вперше передбачено субвенції:
  • 1 млрд грн – для закладів загальної середньої освіти на боротьбу з COVID-19;
  • 231 млн грн – на розвиток мережі ЦНАПів;
  • 500 млн грн – на заходи з підвищення доступності широкосмугового Інтернету в сільській місцевості.

► 96,2 млрд грн збережено:

  • 56,7 млрд грн – не допущено покладання на бюджети громад додаткових видатків з підвищення зарплати педпрацівникам дошкілля та позашкілля (33,7 млрд грн) та педпрацівникам середньої освіти (23 млрд грн) (завдяки відтермінуванню на рік дії постанови Уряду від 10.07.2019 р. №822, якою передбачено підвищення мінімальної тарифної ставки педагогічних працівників до трьох прожиткових мінімумів);
  • 8 млрд грн – надходження місцевого акцизу на пальне;

Увага! Тепер місцеві бюджети на постійній основі отримуватимуть до загальних фондів надходження частини акцизу на пальне

  • 5,9 млрд грн – дотація на утримання закладів освіти та охорони здоров’я (запроваджено формульний розподіл цієї дотації між бюджетами громад);
  • 5 млрд грн – плата за землю Укрзалізниці  (відхилено запровадження пільг для земель залізниць до законопроєкту №4101-д);
  • 9 млрд грн – не будуть вилучатися кошти заборгованості за середньостроковими позиками, що виникла кілька років тому через некоректне планування у Мінфіні;
  • 4 млрд грн – місцевий акциз з тютюну (відхилено норми про скасування до законопроєкту №4101-д);
  • 7,571 млрд грн – залишиться в бюджетах громад завдяки відхиленню рішень про вилучення на користь районних бюджетів: 3% ПДФО (5,5 млрд грн), 1% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу, що зараховується за місцезнаходженням (15 млн грн), 3% плати за землю (956 млн грн), 3% єдиного податку (1,1 млрд грн) (відхилено поправку 169 до законопроєкту № 4100-д).

Окрім того, під час підготовки змін до Бюджетного кодексу України (законопроєкт №4100  д до другого читання):

  • збережено бюджети районів у містах;
  • передбачено обов’язок податкових органів погоджувати із місцевими фінансовими органами операції з коштами помилково сплачених або надміру зарахованих до місцевих бюджетів;
  • закріплено на постійній основі зарахування до доходів місцевого самоврядування акцизів на пальне.

Асоціація міст України і надалі буде відстоювати інтереси територіальних громад  для забезпечення подальшого зміцнення їх фінансової спроможності, наполягатиме на збереженні важливих для громад ресурсах та попереджуватиме перекладання додаткових повноважень на місцеві бюджети без належного компенсаційного ресурсу.

В Україні

Негативний ПЛР-тест не потрібен прибулим іноземцям та особам без громадянства віком до 12 років

Опубліковано

on

Державна прикордонна служба інформує, що постановою від 7 квітня 2021 р. № 310 Уряд змінив порядок перетинання державного кордону в умовах карантинних обмежень.

Зокрема, відповідно до внесених змін, для перетину державного кордону на в’їзд в Україну іноземці та особи без громадянства повинні мати поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування, що виданий страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією – партнером на території України (асистанс), покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, та діє на строк перебування в Україні, та негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, яке проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону.

Поліс страхування не потрібен таким категоріям: іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями, або особам, які потребують додаткового захисту, працівникам дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членам їхніх сімей, водіям та членам екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення, членам екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членам поїзних і локомотивних бригад, військовослужбовцям (підрозділів) збройних сил держав – членів НАТО та держав – учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил.

Негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції не потрібен іноземцям та особам без громадянства, які не досягли 12 років.

Стосовно проходження самоізоляції громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають на території України, після перетинання державного кордону на в’їзд в Україну виняток застосовується до таких осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою:

  • особи, які не досягли 12 років;
  • водії та члени екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, члени екіпажів повітряних і морських, річкових суден, члени поїзних і локомотивних бригад;
  • особи, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
  • особи, які мають негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, яке проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону.
Читати далі

В Україні

Розширено пільги для малого та середнього бізнесу в Києві

Опубліковано

on

Київрада розширила пільги та преференції для малого і середнього бізнесу столиці, який постраждав через пандемію.

Так, на період дії карантинних обмежень зменшено розмір пайової участі власникам майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, у тому числі сезонних та відкритих (літніх) майданчиків. Внесок становитиме одну гривню, незалежно від розміру пайової участі, визначеного у договорах, а для власників об’єктів сезонної та пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі розмір внеску залишатиметься 50% від розміру пайової участі, визначеного у договорах.

Запроваджено пільги на розміщення засобів зовнішньої реклами та реклами на транспорті комунальної форми власності у розмірі 50% від визначеної плати у договорі. Йдеться про користування місцями, які є власністю громади.

Для власників авто, які пересуваються столицею, на період дії карантинних обмежень скасовано плату за користування паркувальними майданчиками КП «Київтранспарксервіс».

Також Київрада доручила розширити перелік бізнесів, на які поширюється фінансово-кредитна підтримка для обслуговування їхніх кредитних запозичень. На період дії карантину підтримка від міста збільшується з 50% до 99% від суми відсотків за кредитними договорами підприємців – вони зможуть отримати кредити усього під 0,01%, а у результаті розширення переліку буде збільшено допомогу бізнесу з 9 млн грн до 50 млн грн прямих видатків із бюджету.

ля представників бізнесу, які орендують майно територіальної громади міста, але не можуть продовжити ведення діяльності, розмір орендної плати так і залишатиметься – 1 гривня, незалежно від умов договору, а у випадку продовження діяльності – 50% від визначеної суми у договорі.

Читати далі

В Україні

Розстрочення сплати застави, застава майна, новий вид покарання пропонує запровадити Мін’юст

Опубліковано

on

Кабінет Міністрів схвалив проекти Законів про альтернативні види покарань, спрямовані на індивідуалізацію системи покарань та розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі.

Схвалені проекти передбачають такі зміни:

  • заміна покарання у виді обмеження волі на новий вид покарання – пробаційний нагляд;
  • розширення кола осіб, яким може призначатися покарання у виді громадських робіт;
  • розширення кола осіб, до яких може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням;
  • запровадження застави майна (а не лише грошових коштів) як запобіжного заходу у кримінальному провадженні;
  • можливість слідчого судді, суду встановлювати розстрочку внесення застави з урахуванням майнового стану підозрюваного, обвинуваченого;
  • обмеження строків тримання обвинуваченого під вартою під час судового розгляду;
  • запровадження системи оцінки криміногенних ризиків вчинення особою нового кримінального правопорушення;
  • покращення умов перебування у слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту, завдяки можливості надання платних послуг з поліпшених побутових умов та харчування, можливості доступу до глобальної мережі Інтернет, зміні порядку надання побачень.

«Передбачається, що пробація застосовуватиметься і як основне, і як додаткове покарання. В першу чергу, вона розрахована на ті випадки, де наразі суд як покарання призначає обмеження волі або арешт. Пробацією не замінюватиметься позбавлення волі. Загалом законопроекти про альтернативні види покарання мають гуманізувати нашу систему виконання кримінальних покарань», – зауважив Міністр юстиції Денис Малюська.

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram