В Україні
Результати конференції про боротьбу з COVID-19 в Україні
“Рішення приймали швидко, але непродумано”－ експертки всеукраїнського моніторингу про політики боротьби з пандемією та її наслідками
10 листопада координаторки проєкту “Моніторинг політик кризового реагування на COVID-19 на регіональному і національному рівні силами громадянського суспільства” презентували підсумковий звіт з рекомендаціями для уряду та місцевої влади.
Україна ще в січні, однією з перших в Європі, відреагувала на загрозу поширення COVID-19. Втім, санітарно-епідеміологічні заходи, були впроваджені в березні, і лише в травні — перші заходи з підтримки економіки. В рамках проєкту проаналізовані місцеві рішення щодо недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19 та подолання наслідків карантину у більш ніж 170 містах та громадах 24 областей України.
“На жаль, швидкість прийняття владою рішень переважала над продуманістю ризиків, які з ними пов’язані. Серед основних недоліків більшості проаналізованих нормативних актів як національного, так і локального рівня — відсутність системи оцінки ризиків та оцінки потреб, — коментує менеджерка проєкту Валерія Вершиніна. — Зокрема, не враховані принципи зменшення шкоди за рахунок компенсації до запроваджених обмежень. Наприклад, при зупинці транспортного сполучення не враховувалися потреби транспортування хворих, при забороні партнерських пологів не забезпечувалося належне повідомлення породіль. Таких прикладів безліч”
Експертки проєкту вважають, що аналітика за результатами моніторингу у подальшому може стати основою для більш зваженого реагування на загострення санітарно-епідеміологічної ситуації з COVID-19 національному та місцевому рівнях.
“Виявлені недоліки національних та місцевих політик щодо COVID-19 переважно стосуються трьох аспектів: процесу прийняття рішень, коректного відображення статистики та управління інформаційними потоками, — вважає менеджерка проєкту Валерія Вершиніна. — Зокрема, під час прийняття рішень не аналізуються потреби та ризик. Крім того, відсутня статистика захворюваності в ОТГ за гендерною та віковою структурою. А інформування “всіх про все” без огляду на специфіку аудиторій перетворює на “білий шум” навіть важливу інформацію про коронавірус.”
Серед першочергових рекомендацій до уряду України фахівчині проєкту зазначили: проведення на загальнонаціональному рівні аудиту ефективності рішень, політик та антикризових заходів, направлених на протидію поширенню коронавірусної хвороби COVID-19; обов’язкову оцінку ризиків та запровадження механізмів зменшення шкоди під час прийняття рішень щодо введення обмежень і заборон; запровадження системи загальнонаціонального страхування медичних працівників на випадок зараження СOVID-19; повернення процедур «ковідних закупівель» до стандартних закупівельних процедур; формування гендерно чутливої статистики щодо поширення COVID-19 і його наслідків у розрізі громад, тощо.
Для ОТГ експертки радять створити у кожному місті й ОТГ профільні комісії з питань пандемії та її наслідків із залученням громадськості, надати вільний доступ до оперативної інформації про поширення СOVID-19 на окремому розділі офіційних сайтів ОТГ та місцевих рад (зокрема з розподіленням статистики за гендером та віком), затвердити на місцевому рівні політики кризових комунікацій громад з пересічними громадянами, представниками бізнесу та НУО, тощо.
Проєкт надає всім охочим доступні інструменти для самостійного проведення внутрішнього аудиту, моніторингу та оцінки реалізації антикризових політик у містах та ОТГ.
Проєкт “Моніторинг політик кризового реагування на COVID-19 на регіональному і національному рівні силами громадянського суспільства” реалізується БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” за підтримки Чорноморського Трастового Фонду (Black Sea Trust for Regional Cooperation), який є проєктом Німецького фонду Маршалла США (German Marshall Fund of the United States).
За додатковою інформацією Ви можете звернутись до Лошакової Юлії, медіа асистентки проєкту за телефоном +380 509 959 819 або на пошту [email protected]
