В Україні
Ринок землі стартував. Що в реальності це дасть українцям?
Із 1 липня в Україні офіційно стартував земельний ринок. Він, звісно, існував і до цього — нелегально. Тож питання життєво важливе й досить заплутане.
Нагадаю, що скасування мораторію було надзвичайно важким. Депутати здолали понад чотири тисячі поправок до відповідного законопроекту. Крім того, питання для чого й для кого цей ринок потрібен — також є актуальним. По-перше, законодавці зробили низку обмежень щодо купівлі земельних площ. Із зазначеної дати (1 липня) купувати землю зможуть лише фізичні особи. І так триватиме два з половиною роки — до 2024, коли таке право отримають і юридичні особи. Проте щодо юросіб існуватимуть додаткові застереження, зокрема вони мають бути створені й зареєстровані за вітчизняним законодавством, а їх учасниками можуть бути лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади.
По-друге, іноземці не можуть купувати землю в Україні до проведення загальнонаціонального референдуму. Та попри його результати, вони й пізніше не зможуть купувати землю в 50- кілометровій прикордонній зоні.
По-третє, до 2024 року в «одні руки» можна буде придбати не більше 100 гектарів, далі — не більше 10 тисяч га. Важливо, що нинішні орендарі земельних площ матимуть переважне право на її придбання. Вони також отримали змогу передати це право, якщо повідомлять про це власника землі.
Питання, що дає цей ринок людям, формулюється одним словом — позика. Під заставу землі можна отримати позику в банку. Та коли йдеться про продаж або купівлю землі треба мати на увазі, що дві третини власників земельних паїв — це пенсіонери, тобто літні люди, значна частина з них уже померла, не дочекавшись відкриття купівлі-продажу землі. Звісно, що коштів у цих людей практично немає. Тому позика може допомогти. Зрозуміло, що для укладання угоди з транзакції купівлі-продажу землі потрібно мати відповідні документи, зокрема ті, що підтверджують: особу учасника акції; право власності на ділянку (витяг з реєстру прав на нерухоме майно або державний акт), витяг з Державного земельного кадастру, а ще звіт про експертну грошову оцінку ділянки.
Звісно, що з купівлі-продажу землі резиденту необхідно буде сплатити 5% ПДФО та 1,5% (загалом 6,5%) від вартості земельної ділянки за договором. А якщо продавець землі володіє земельною ділянкою понад три роки, її розміри не перевищують норми безоплатної передачі, а ця угода є першим за рік продажем нерухомості, то ПДФО та 1,5% військового збору платити не треба взагалі. Водночас, якщо продавець землі не є резидентом, ставка ПДФО дорівнюватиме 18%.
До чого все це приведе? Ринок землі діятиме з обмеженнями. Аналітики підрахували, що вільний продаж сільськогосподарської землі міг би приносити Україні додатково до 2% приросту ВВП щороку. І вже в перший рік земельна реформа може принести в бюджети різних рівнів до 2 млрд доларів, вважає президент Київської школи економіки і радник керівника Офісу Президента Тимофій Милованов. Правда, в міністерстві аграрної політики озвучують дещо інші очікування. Керівник відомства Роман Лещенко називає земельну реформу «дуже м’якою, поетапною, без будь-яких різких рухів». За його словами, «ми плавно йдемо для того, щоб просто легалізувати та визнати нарешті право власності на землю, а сам економічний ефект на початку буде мінімальний, адже потрібна інституційна підготовка до ринку, освоєння правозастосовної практики, зокрема, як і створення нотаріальних реєстрів», — додав міністр. У свою чергу, Нацбанк виклав інформацію про те, що в нього є ресурси для кредитування покупки земель та позики під її заставу. Але повного розуміння того, як працюватиме ринок у державних інституціях поки немає.
Натомість є цікаві думки наших співвітчизників щодо ринку землі. Так за результатами цьогорічного квітневого опитування групи «Рейтинг», 77% українців вважають, що рішення про запровадження ринку мали б ухвалюватися на всеукраїнському референдумі, а 64% із тих, хто взяв би в ньому участь і визначився з відповіддю, проголосували б проти. За опитуванням, проведеним Центром Разумкова у листопаді 2020 року, понад три чверті українців взяли б участь у референдумі щодо ринку землі. І при ньому майже 70% проголосували б за подовження мораторію. Й лише кожен четвертий висловився б за відкриття ринку. Фонд «Демократичні ініціативи» з’ясував, що 44% респондентів допускали купівлю-продаж землі. Проте серед них немає одностайності щодо умов обігу землі. Українці не бажають продавати землю іноземцям та хочуть обмеження площі землі на продаж. Тобто громадяни досить обачливо ставляться до продажу землі. Тим часом у світі ростуть ціни на сільгосппродукти. А оскільки Україна є одним із провідних аграрних експортерів, то в цілому це позитивний фактор подальшого розвитку економіки держави. Бо серед найдорожчих товарів — зерно, олія, цукор, які є фірмовим українським продуктом. Додатковим фактором, що може змінити потенційний ефект від відкриття ринку землі, є зміни клімату, через які родючі українські ґрунти стануть безцінними за умови зрошення земель. Але це вже інша історія, яка чекатиме на своє вирішення дещо пізніше.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
