В Україні
Семен Ханін: цифровий доказ потребує перевірки, а не формального підтвердження
8 вересня 2026 року «Юридична практика» провела ХІ Міжнародний форум із захисту бізнесу. У межах заходу керуючий партнер ЮК «АМБЕР», заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук Семен Ханін виступив із доповіддю «Цифрові докази в судових спорах та кримінальних провадженнях: сучасна практика та проблеми допустимості».
Семен Ханін, адвокат, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», доктор юридичних наук, заслужений юрист України, присвятив свій виступ проблемам підтвердження достовірності електронної інформації та цифрових доказів. Він підкреслив, що ця тема є надзвичайно важливою для сучасної юридичної практики. Питання використання електронної інформації та електронно-цифрових доказів постає як у господарських спорах і під час супроводу господарських операцій, так і в кримінальних провадженнях.
Він звернув увагу на поширену практику використання хеш-сум для підтвердження незмінності інформації, наголосивши, що сам по собі цей показник не може автоматично свідчити про достовірність доказу. За його словами, існує значна кількість алгоритмів хешування, а для деяких із них уже підтверджена можливість створення колізій — ситуацій, коли різна інформація може мати однакову хеш-суму.
Як приклад спікер навів алгоритми MD5 та SHA-1, які тривалий час використовувалися для підтвердження відповідності інформації, але згодом щодо них були встановлені вразливості. Тому, на його думку, використання поняття хеш-сум у судовій практиці має бути усвідомленим, а відповідні підходи — врегульовані законодавчо та визначені процедурно, а не застосовуватися сторонами й судами на власний розсуд.
Щоб продемонструвати практичні ризики такого підходу, Семен Ханін провів під час виступу експеримент на власному комп’ютері. Він використав дві очевидно різні фотографії та продемонстрував можливість отримання для них однакового хеш-значення за алгоритмом SHA-1.
Таким чином, спікер наочно показав, що однакове хеш-значення саме по собі не означає ідентичності змісту файлів і не може автоматично свідчити про достовірність інформації.
Ба більше, Семен Ханін запропонував колегам провести аналогічний експеримент із власними файлами, щоб на практиці переконатися у можливостях технології та продемонструвати відповідні ризики в судовому процесі.
Окремо Семен Ханін звернув увагу на ризики, пов’язані з електронним листуванням. Він зазначив, що сам факт отримання електронного листа ще не підтверджує, що його дійсно надіслав зазначений відправник, оскільки технічно можна підробити адресу та сформувати лист, який зовні практично не відрізнятиметься від справжнього.
Для перевірки походження листа, за його словами, необхідно аналізувати технічні дані, зокрема інформацію про сервер, який його відправив, електронний підпис сервера та дані про те, ким він засвідчений.
Також спікер наголосив на ризиках використання електронних підписів без розуміння технічних механізмів їх формування та перевірки. За його словами, повідомлення можна надіслати з будь-якої адреси, а використаний при цьому підпис може бути створений із застосуванням алгоритму, який не відповідає очікуванням отримувача.
Виявити такі обставини згодом можливо, зокрема, експертним шляхом, однак без належної первинної перевірки це створює додаткові проблеми під час доведення походження електронної інформації.
«Ми робимо багато речей, не розуміючи справжній зміст своїх дій», — підсумував Семен Ханін.
За словами адвоката, ці ризики вже мають цілком практичні наслідки. Сучасні шахрайські кол-центри використовують цифрові технології для підроблення електронного листування, підписів, голосу та зображення, створюючи у потерпілих хибне уявлення про особу співрозмовника, походження повідомлення чи справжність документів.
«Це біда, наслідки якої ми бачимо вже прямо сьогодні», — зазначив Семен Ханін, наголосивши, що захист від подібних ризиків потребує уваги не лише під час судового розгляду, а й на етапі створення, фіксації та збереження цифрової інформації.
Відеозапис форуму: https://youtube.com/live/Hr0sxQHbMSw?feature=share
