В Україні
Що не так із конфіскацією майна росіян в Україні?
Роман Портянко, директор Аналітичного центру «Реформатор»
Протягом останнього року наша влада та громадяни досить часто критикували Європу та США за недостатні санкції по відношенню до росіян та їх бізнесу. Особливо те, що стосувалося конфіскації активів. Однак…
Українські правоохоронці працюють «по довгому»
В Україні існує цілком конкретний механізм замороження, а згодом і стягнення російських активів у власність держави. Відповідне рішення ухвалює РНБО, затверджує президент, реалізує Мін’юст. Остаточний вердикт виносить Вищий антикорупційний суд. Замість багатомісячних кримінальних розслідувань та судових розглядів гіпотетично все це можна зробити за місяць. Але наші правоохоронні органи чомусь не поспішають з цим.
Читайте також: Конфіскація активів у Швейцарії: крок уперед, два назад…
Існує ще один механізм, за яким теоретично можлива конфіскація активів, шляхом відкриття кримінальних проваджень. Цей шлях набагато довший, це роки розслідувань. Наші правоохоронні органи йдуть саме за цією довшою процедурою. Відкривають кримінальні провадження, де в рамках цих проваджень арештовують корпоративні права компаній до закінчення слідства. Арешт майна чи то корпоративних прав, це тимчасова міра, яка не забороняє користуватися майном. Якщо врахувати українські реалії, то арешт через деякий час можна навіть зняти в судовому порядку. Конфіскація за такою процедурою може настати тільки після обвинувального акту. Це займе роки. Враховуючи реалії України, справи можуть свідомо затягуватися або розвалюватися в судах.
Одним із таких кейсів є історія роботи групи «Євротрубпласт». Правоохоронці замість звернення до РНБО про накладення санкцій, відкрили кримінальне провадження. Дана група об’єднує ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт», ТОВ «Калушський трубний завод», ТОВ «Рубіжанський трубний завод», та входить до власності російської групи «Поліпластик». Група компаній займається виробництвом та реалізацією водопровідних і газових труб та обладнання. В Україні росіяни володіють двома заводами з виробництва водопровідних труб в містах Рубіжне (Луганська обл.) та Калуш (Івано-Франківщина). Згідно з даними аналітичної системи youcontrol, в українській компанії до 25 липня 2022 року кінцевим бенефіціаром був російський олігарх Мирон Горіловський. Потім, попри постанова КМУ № 187 від 03.03.2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації» вони змінили кінцевого бенефіціара. Ним став колишній багаторічний директор Ігор Стрілець.
ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами фінансування громадянами рф дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України. В рамках кримінального провадження в листопаді 2022 року арештовано корпоративні права, рухоме та нерухоме майно ТОВ «Рубіжанський трубний завод», ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» та ТОВ «Калушський трубний завод». Справа стосується роботи російської компанії «Поліпластик» в окупованому Криму з 2014 року. Зокрема, вони активно будували водоочисні споруди, завозили в Крим підсанкційне обладнання та відкрили торгові представництва в порушення чинного законодавства України.
Читайте також: Автомобілі нетверезих водіїв конфісковуватимуть на потреби ЗСУ
Група «Поліпластик» також постачала труби на будівництво Керченського мосту для влаштування хвилерізів, та будівництво Ніжинського водозабору на сході Криму (загальна протяжність водогону 65 км), для забезпечення водопостачання міст Феодосії, Керчі та Ленінського району через Північно-Кримський канал. Усе це робилося без згоди української влади та з порушенням міжнародних санкційних угод.
Син Мирона Горіловського – Лев Горіловський є президентом російської ТОВ «Группа Полипластик», входить до керівних органів підконтрольної уряду рф громадської організації «Деловая россия», бере участь у нарадах з президентом рф.
Та попри такі кричущі факти, дана компанія безперешкодно працювала в Україні 8 років, і тільки після повномасштабного вторгнення рф на нашу територію, в 2022 році було відкрито кримінальне провадження. Накладено арешт на корпоративні права та передано в управління в АРМА. Якщо розібрати ситуацію більш детальніше, то в АРМА передано корпоративні права, а не виробничий комплекс. Власники заводу можуть й далі спокійно працювати, виробляти продукцію, торгувати нею. Дана компанія ТОВ «ТД «Євротрубпласт» активно постачає продукцію вітчизняним водоканалам, особливо на деокуповані території, де здійснюється відбудова водогонів. Одним із таких випадків була закупівля труб на відбудову водогону в Ірпені після деокупації території на початку квітня.
Про можливу «зраду»
Чи можливий лобізм та захист російського бізнесу українськими політиками? Цілком. Досить часто в нашій країні бізнес пов’язують з тими чи іншими політиками. В Україні група «Поліпластик», що й не дивно, пов’язана з депутатами від ОПЗЖ. Як повідомляли «Наші гроші», у російській частині бізнесу Горіловського працювала дружина народного депутата Юрія Бойка. Московська компанія, яка управляє групою росіянина Горіловського «Керуюча компанія «Група Поліпластик» платила зарплатню Вірі Бойко в рублях. Про це Юрій Бойко повідомляв у своїй декларації за 2016, 2017 роки.
Згідно з даними youcontrol, син згаданого уже Мирона Горіловського Лев виступав бізнес-партнером Олександра Шуфрича, сина Нестора Шуфрича, теж депутата ОПЗЖ. Вони спільно зареєстрували компанію ТОВ «Класовик», яку в 2018 році переоформив на себе Олександр Шуфрич. Тому можна припустити, що в Україні в російської групи «Поліпластик» багато лобістів та захисників, які не зацікавлені в конфіскації майна.
Досвід 2014–2022 років засвідчив, що в Україні політики досить часто ставали на захист російського бізнесу та намагалися на цьому ще й заробити. Про конфіскацію активів громадян рф на користь України в даному випадку мова, на жаль, не йде. Арешт майна це тимчасова міра, яка не забороняє користуватися майном. Конфіскація за такою процедурою може настати тільки після обвинувального акту. А насправді це може зайняти роки, або ж навпаки, як часто буває, можуть закрити справу за терміном давності.
Протягом другої половини 2022 року суди різного рівня виносили постанови про скасування арешту. До речі, арешт корпоративних прав і майна, це трохи різні речі. Набагато важливіше арешт виробничих потужностей конкретного майна.
Станом на сьогодні, правоохоронні органи розслідують тисячі кримінальних справ, де кінцевими бенефіціарами компаній є громадяни рф. Коли ці справи дійдуть до суду, невідомо. Скоріше, слід ставити питання, а чи взагалі вони зможуть дійти до суду? Є всі підстави вважати, що Україна здобуде перемогу на полі бою швидше, ніж активи росіян буде конфісковано. Ще до війни було багато нарікань на правоохоронну та судову системи, тому я не схильний вважати, що зараз вони почнуть працювати по-іншому. Тим більше, що механізм про швидку конфіскацію майна прийнятий, лишилося його реалізувати. Проте хтось у нас в країні дуже не поспішає, можливо намагається все ж таки знайти «тих хороших росіян»…
Джерело: Юридичний вісник України
